Головні події 396-346 до н.е. років

• Боспорсько-феодосійська війна, 390 до н. е.
• Битва при Аллії, 18 липня 390 до н. е.
• Філіп II — цар Македонії, 359 до н. е.
• Знищення храму Артеміди, 21 липня 356 до н. е.

Політичні лідери 396-346 до н.е. років

• Єгипет: Артаксеркс II Мнемон (404-359 до н.е.), Артаксеркс III (359-338 до н.е.)
• Боспорське царство: Сатір I (432-389 до н.е.), Левкон I (389-349 до н.е.)
• Держава Ахеменідів: Артаксеркс II Мнемон (404-359 до н.е.), Артаксеркс III (359-338 до н.е.)
• Македонське царство: Орест (399-396 до н.е.), Аероп II (396-393 до н.е.), Павсаній (393 до н.е.), Амінта II Малий (393-392 до н.е.), Амінта III (392-365 до н.е.), Олександр II (369-368 до н.е.), Птолемей Алоріт (368-365 до н.е.), Пердікка III (365-360 до н.е.), Філіпп II Македонський (359-336 до н.е.)
• Спарта: Павсаній (408-395 до н.е.), Агесіполід (395-380 до н.е.), Агесилай II (401-358 до н.е.), Клеомброт (380-371 до н.е.), Агесіполід II (371-370 до н.е.), Архідам III (358-338 до н.е.), Клеомен II (370-309 до н.е.)

Всі події 396-346 до н.е. років

394 до н.е. • В ході Корінфської війни біля міста Кнід, що на південно-західному узбережжі Малої Азії, спільний флот Афін, Корінфу, Аргосу і Персії під командою наварха Конона завдав нищівної поразки спартанському флоту Пісандра, що позбавило Спарту гегемонії на морі.

394 до н.е. • В ході Корінфської війни біля міста Коронея у Беотії спартанське військо під проводом царя Агесилая II отримало переконливу перемогу на армією Афін, Корінфу і Аргосу.

390 до н.е. • Боспорський цар Сатір розпочав завоювання багатої родючими землям міста-держави Феодосія, допомогу якій надали Херсонес і Гераклея Понтійська. Боспорсько-феодосійська війна тривала кілька десятиліть і була успішно завершена за правління наступного царя Левкона I.

18 липня 390 до н.е. • Під час першого вторгнення галлів у Римську республіку на ріці Аллія відбулась битва, в якій римляни зазнали нищівної поразки і врятувались панічною втечею з поля бою. Від повного спустошення Рим уберегла нерішучість переможців, які у легкому успіху запідозрили пастку, і гуси, які, згідно легенди, розбудили його захисників.

387 до н.е. • Не маючи змоги досягти успіху у війні з містами Середньої і Північної Греції, Спарта уклала мир з Персією, яка поклала на неї роль арбітра у грецьких справах. Виснажена тривалим протистоянням коаліція грецьких міст на чолі з Афінами і Фівами була змушена визнати умови Анталкідового миру: відмовитись на користь Персії від прибережних міст Малої Азії та Кіпру і розпустити усі політичні союзу, крім Пелопоннесського.

6 липня 371 до н.е. • В ході Беотійської війни війська фіванців і їх союзників під Левктрами завдали поразки армії спартанців на чолі з царем Клеомбротом. Ця поразка ослабила Спарту, яка почала втрачати союзників і своє домінуюче положення в Греції, набуте після перемоги у Пелопоннеській війні.

4 липня 362 до н.е. • Між фіванцями на чолі з Епамінондом і підтримуваних Аркадією і Беотійським союзом, з одного боку, і спартанцями, очолюваними царем Агесилаєм II, якого підтримували елейці, афіняни і мантінейці, з іншого відбувся бій біля Мантінеї, в якому спартанці зазнали поразки. Ця битва створила передумови не тільки для тимчасового посилення Афін, але й для подальшого завоювання Греції Македонією, оскільки у Греції вже не лишилося жодного міста, яке було б здатне домогтися гегемонії і об'єднати грецькі поліси проти спільної загрози.

359 до н.е. • Після загибелі у війні з іллірійцями Пердікки III престол Македонії, усунувши свого малолітнього племінника Амінту IV, зайняв 22-літній Філіпп II. За майже чверть століття правління він перетворив своє занепадаюче напівварварське царство на гегемона грецького світу, здатного кинути виклик Перській імперії.

21 липня 356 до н.е. • Щоб обезсмертити своє ім'я, Герострат спалив храм Артеміди у місті Ефес (зараз — місто Сельчук на півдні провінції Ізмір, Туреччина), головну святиню малоазійських греків, збудовану на гроші Лідійського царя Креза. Згодом відновлений на кошти Александра Македонського, храм простояв сім віків, допоки в III столітті не був розграбований готами, а в IV столітті закритий і зруйнований християнами у зв'язку із забороною язичницьких культів.

Народились в 396-346 до н.е. роках

396 до н.е. — †323 до н.е. • Лікург Афінський, афінський архонт, державний діяч і оратор з роду Бутадів.

390 до н.е. — †330 до н.е. • Праксітель, давньогрецький скульптор доби пізньої класики («Гермес із немовлям Діонісом», «Афродіта Кнідська»).

384 до н.е. — †12 жовтня 322 до н.е. • Демосфен, давньогрецький оратор, логограф, політичний діяч.

384 до н.е. — †322 до н.е. • Арістотель, давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.

бл. 382 до н.е. — †жовтень 336 до н.е. • Філіп II (Філіп Македонський), цар Македонії (359-36 р. до н. е.) з династії Аргеадів; батько Олександра Македонського.

382 до н.е. — †301 до н.е. • Антигон Одноокий, сатрап Фригії. (323-301 рр. до н. е.), засновник династії Антигонідів; полководець Олександра Македонського.

бл. 380 до н.е. — †333 до н.е. • Мемнон Родоський, грецький полководець на службі перського царя Дарія III.

371 до н.е. — †287 до н.е. • Теофраст, давньогрецький філософ, природознавець.

367 до н.е. — †283 до н.е. • Птолемей I (Птолемей Сотер), правитель і цар Єгипту (з 323 рр. до н. е.), родоначальник Птолемеїв; воєначальник Олександра Македонського.

365 до н.е. — †300 до н.е. • Евклід, давньогрецький математик («Геометрія»).

361 до н.е. — †281 до н.е. • Лісімах, один з діадохів Олександра Великого, цар Македонії (285-281 рр. до н.е.).

358 до н.е. — †281 до н.е. • Селевк I (Селевк Нікатор), македонський воєнначальник, діадох, засновник династії та Держави Селевкідів; начальник кінноти Олександра Македонського.

21 липня 356 до н.е. — †13 червня 323 до н.е. • Олександр Македонський (Олександр III), 19-й цар Македонії (336-23 рр. до н. е.) з династії Аргеадів, полководець і політик, фараон Єгипту (332-23 рр. до н. е.); син царя Філіпа II Македонського і Олімпіади Епірської.

Померли в 396-346 до н.е. роках

385 до н.е. • Аристофан, старогрецький поет, «батько комедії»; єдиний давньогрецький комедіограф, чиї твори дійшли до нас не тільки у фрагментах. Пом. 2409 років тому у 65 років (нар. 450 до н. е.).

370 до н.е. • Демокріт Абдерський, давньогрецький філософ-матеріаліст, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу. Пом. 2394 роки тому у 90 років (нар. 460 до н. е.).

370 до н.е. • Гіппократ, давньогрецький лікар. Пом. 2394 роки тому у 90 років (нар. 460 до н. е.).

367 до н.е. • Діонісій I Старший, тиран міста Сіракузи (406-367 рр. до н. е.). Пом. 2391 рік тому у 64 роки (нар. 431 до н. е.).

349 до н.е. • Левкон I, другий боспорський цар (389-349 рр. до н.е.) з династії Спартокідів. Пом. 2373 роки тому у 82 роки (нар. 431 до н. е.).

348 до н.е. • Платон, афінський мислитель; один з основоположників європейської філософії. Пом. 2372 роки тому у 79 років (нар. 427 до н. е.).

бл. 396 до н.е. • Фукідід, давньогрецький історик («Історія Пелопоннеської війни»). Пом. бл. 2420 років тому десь у 64 роки (нар. бл. 460 до н. е.).