Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Хроніка подій 405-305 до н.е. років

Головні події 405-305 до н.е. років

Політичні лідери 405-305 до н.е. років

Єгипет: Птолемей I Сотер (323-283 до н.е.) • Держава Селевкідів: Селевк I Нікатор (312-281 до н.е.) • Македонське царство: Філіпп II Македонський (359-336 до н.е.), Александр III Македонський (336-323 до н.е.) • Персія: Дарій II Нот (423-404 до н.е.), Артаксеркс II Мнемон (404-359 до н.е.), Артаксеркс III (359-338 до н.е.).

Всі події 405-305 до н.е. років

25 квітня 404 до н.е. - Після поразки Афін у Пелопоннеській війні підписано мирний договір зі Спартою — було розпущено Перший Афінський (Делоський) союз, Афіни втратили право мати флот (крім 12 сторожових кораблів), укріплення Афін і Пірея мали бути зруйновані, визнавалася гегемонія Спарти в грецькому світі, а в Афінах встановлювався олігархічний режим «тридцяти тиранів».

18 липня 390 до н.е. - Під час першого вторгнення галлів у Римську республіку на ріці Аллія (біля Риму) відбулась битва, в якій римляни зазнали нищівної поразки і врятувались панічною втечею з поля бою в Рим. Це привело до того, що ворота міста виявились відкритими і лише здивування галлів своїй миттєвій перемозі та очікування якоїсь пастки зупинило їх від захоплення Риму. З цих причин 18 липня тривалий час у Римі відзначалось як траурний день.

6 липня 371 до н.е. - У битві при Левктрах (Беотія) фіванські війська розбили спартанців (в бою загинув їхній цар Клеомброт), після чого Спарта втратила своє домінуюче положення в Греції.

6 серпня 371 до н.е. - В ході Беотійської війни війська фіванців і їх союзників під Левктрами завдали поразки армії спартанців на чолі з царем Клеомбротом. Ця поразка ослабила Спарту, яка почала втрачати союзників і своє домінуюче положення в Греції, яке вона набула після перемоги у Пелопоннеській війні.

4 липня 362 до н.е. - Між фіванцями на чолі з Епамінондом і підтримуваних Аркадією і Беотійським союзом, з одного боку, і спартанцями, очолюваними царем Агесилаєм II, якого підтримували елейці, афіняни і мантінейці, з іншого відбувся бій біля Мантінеї, в якому спартанці зазнали поразки. Ця битва створила передумови не тільки для тимчасового посилення Афін, але й для подальшого завоювання Греції Македонією, оскільки у Греції вже не лишилося жодного міста, яке було б здатне домогтися гегемонії і об'єднати грецькі поліси проти спільної загрози.

21 липня 356 до н.е. - Щоб обезсмертити своє ім'я, Герострат спалив храм Артеміди у місті Ефес (зараз — місто Сельчук на півдні провінції Ізмір, Туреччина), головну святиню малоазійських греків, збудовану на гроші Лідійського царя Креза. Згодом відновлений на кошти Александра Македонського, храм простояв сім віків, допоки в III столітті не був розграбований готами, а в IV столітті закритий і зруйнований християнами у зв'язку із забороною язичницьких культів.

2 серпня 338 до н.е. - Македонський цар Філіпп II з 30-тисячною армією переміг об'єднану армію грецьких міст-держав, основу якої становили афіняни та фіванці. Афіни засудили свого полководця Лісікла до смерті, а скорботні Фіви на місці битви спорудили 5-метровий мармуровий монумент, що зображує пораненого лева. У 1818 році в ході археологічних розкопок виявили уламки гігантського лева, там же пізніше знайшли останки 254 воїнів, полеглих за свободу Еллади.

22 травня 334 до н.е. - На ріці Гранік, поблизу Трої (Мала Азія), армія Олександра Македонського розбила персидські війська Дарія III і підкорила Лідію, Фрігію та міста вздовж узбережжя Егейського моря.

331 до н.е. - На місці кількох давніх грецьких поселень у західній дельті Нілу Олександр Македонський заснував нову столицю своєї імперії — Александрію Єгипетську.

1 жовтня 331 до н.е. - Олександр Македонський у вирішальній битві біля Гавгамел (Месопотамія) розбив війська персидського царя Дарія III і фактично підкорив собі усю Персію.

18 червня 323 до н.е. - У Вавилоні завершились переговори про розподіл володінь Олександра Великого між його найближчими соратниками і його забальзамоване тіло в золотому саркофазі було відправлене для поховання на батьківщині в Пеллі. Однак, невдоволення прийнятими рішеннями переросло у двадцятилітню війну між колишніми сподвижниками, в ході якої був убитий син Македонського, а його імперія розпалась на три еліністичні царства — Єгипетське, Македонське і Сирійське.

11 червня 323 до н.е. - У Вавилоні (сучасний Ірак) помер 33-річний Олександр Македонський, великий полководець і завойовник, чия імперія простяглася від Середземного моря до Індії.

7 серпня 322 до н.е. - Відбулась одна з вирішальних битв Ламійської війни — македонський полководець Антипатр, до якого прийшов на допомогу діадох Кратер, перемогли повсталих греків при Кранноні.

12 жовтня 322 до н.е. - На острові Калаврея скінчив життя самогубством 62-річний афінський оратор і державний діяч Демосфен. Він виступав за незалежність грецьких міст від Македонії. Пристрасні і гнівні промови Демосфена проти агресії македонського царя Філіппа II (філіппіки) привели до того, що після закінчення Ламійської війни діадох Антипатр зажадав видачі оратора, але Демосфен віддав перевагу добровільній смерті перед полоном.

312 до н.е. - За наказом римського цензора Аппія Клавдія Цека розпочато будівництва дороги з Риму в Капую. Згодом Аппієва дорога була продовжена до Брундізі, що дозволило налагодити сполучення з Грецією, Єгиптом і Малою Азією.

309 до н.е. - За наказом діадоха Полісперхона задушено коханку Олександра Великого Барсіну і їх вісімнадцятилітнього сина Геракла.

309 до н.е. - За наказом діадоха Кассандра таємно отруєно дружину Олександра Великого Роксану і її чотирнадцятилітнього сина Олександра IV, який став останнім царем з династії з династії Аргеадів, що правила Македонією чотири сторіччя.

Головні події 405-305 до н.е. років

1 жовтня 331 до н. е.
keyboard_arrow_left455 до н.е.
255 до н.е.keyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward