Головні події 32-12 до н.е. років
Політичні лідери 32-12 до н.е. років
• Єгипет:
Клеопатра VII (51-30 до н.е.), Птолемей XV Цезаріон (44-30 до н.е.)
• Вірменія: Арташез II (33-20 до н.е.), Тигран III (20-10 до н.е.)
• Парфія: Фраат IV (37-2 до н.е.)
• Понтійське царство: Полемон I (37-8 до н.е.)
• Римська імперія:
Октавіан Август (27 до н.е.-14)
Всі події 32-12 до н.е. років
2 вересня 31 до н.е. • У битві біля мису Акцій, що на іонічному узбережжі Греції, останній великій морській битві античності, консула Октавіана під командуванням Марка Агріппи завдав нищівної поразки об'єднаному флоту консула-десигната Марка Антонія і єгипетської цариці Клеопатри. Це фактично визначило долю громадянської війни і сприяло утвердженню Октавіана «першим среди рівних» сенаторів Римської республіки, що почала поступово трансформуватись у монархію.
12 серпня 30 до н.е. • Після невдалої спроби отримати від римського консула Октавіана, який захопив Олександрію, гарантій збереження свободи і передачі царства своїм дітям, 39-річна цариця Єгипту Клеопатра VII покінчила життя самогубством . Зі стратою через 11 днів її сина-співправителя Цезаріона Єгипет втратив державність і був перетворений на римську провінцію.
31 липня 30 до н.е. • В ході останньої війни Римської республіки війська Октавіана завдали поразки Марку Антонію у битві при Александрії. Отримавши наступного дня неправдиву звістку про те, що Клеопатра покінчила із собою, Антоній мечем заколов себе.
23 серпня 30 до н.е. • Після захоплення Єгипту за наказом римського імператора Октавіана Августа страчено Марка Антонія Антіла, старшого сина Марка Антонія, і Птолемея Цезаріона, останнього фараона Птолемеєвого Єгипту, імовірного сина Юлія Цезаря і Клеопатри.
12 січня 29 до н.е. • Всього втретє у римській історії за рішенням римського сенату зачинено двері храму Януса в Римі в знак закінчення громадянських війн, що тривали майже 100 років (на час війни двері відчинялись в очікуванні воїнів). У серпні Октавіан святкував потрійний тріумф — перемогу біля Акції (31 р. до н.е.), завоювання Єгипту (30 р. до н.е.) і перемогу над далматинцями.
14 січня 27 до н.е. • В урочистій обстановці Октавіан склав з себе надзвичайні повноваження і оголосив про відновлення Римської республіки. Через два дні на зазадалегідь підготовленому Октавіаном сенаті він дозволив умовити себе стати принцепсом (першим громадянином, титул імператора) і називатись віднині Августом (божественним), оскільки був сином обожненого на цей час Цезаря. Октавіан також отримав щит із зобораженням чотирьох його головних чеснот — virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя).
16 січня 27 до н.е. • На засіданні сенату Октавіан був проголошений принцепсом і отримав титул «Август», а також щит із зображенням чотирьох своїх головних чеснот — virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя). Віднині він став іменуватись Імператор Цезар Август, а культ імператора став державною релігією Риму на наступні чотири століття.
24 до н.е. • Римлянами засновано колонію імператора Августа, сучасне місто Сарагоса (Іспанія).
1 червня 17 до н.е. • На секулярних (столітніх) іграх римський принцепс Октавіан Август, відновивши давню традицію проведення ігор на честь підземних богів, які вперше відбулись у 249 р. до н. е. під час першої Пунічної війни, оголосив про початок нової ери — ери загального миру, найвищими цінностями якого мали стати вірність, мир, честь, високоморальність і мужність.
6 березня 12 до н.е. • Після смерті Марка Емілія Лепіда главою жрецьких колегій у Римі — Великим понтифіком — обраний імператор Октавіан Август.
Народились в 32-12 до н.е. роках
30 до н.е. — †
37 • Маробод, вождь германського племінного союзу на чолі з маркоманами на території сучасної Богемії (8 до н. е.-7 рр.).
бл. 25 до н.е. — † бл.
50 • Філон Александрійський, римський філософ («Про вічність світу», «Про створення світу», «Про чесноти», «Питання і відповіді на книгу Буття»), представник єврейського еллінізму.
23 до н.е. — †
18 • Ірод Архелай, етнарх Юдеї (4 р. до н. е. — 6 р.); син
Ірода Великого.
19 до н.е. — †
31 • Гай Веллей Патеркул, римський державний діяч, історик («Римська історія»).
17 до н.е. — †
21 •
Арміній (Герман), вождь германського племені херусків; завдав римлянам поразки, що врятувала Німеччину від завоювання.
24 травня 15 до н.е. — †
10 жовтня 19 •
Германік Юлій Цезар Клавдіан, військовий діяч Римської імперії, консул (12, 18 рр.), полководець часів війн з германцями; племінник і прийомний син
імператора Тиберія.
14 до н.е. — †
18 жовтня 33 • Віпсанія Агрипіна (Агріппіна Старша), дружина Германіка, матір імператора Калігули.
Померли в 32-12 до н.е. роках
1 серпня 30 до н.е. •
Марк Антоній, римський полководець та державний діяч, триумвір (43-33 рр. до н. е.), тричі консул (44, 34, 31 до н. е.). Пом. 2054 роки тому у
53 роки (нар.
14 січня 83 до н. е.).
12 серпня 30 до н.е. •
Клеопатра VII Філопатор,
єгипетська цариця (51-30 рр. до н. е.) з македонської династії Птолемеїв; донька Птолемея XII, остання з правителів еліністичного Єгипту. Пом. 2054 роки тому у
39 років (нар.
2 листопада 69 до н. е.).
23 серпня 30 до н.е. • Птолемей XV Філопатор Філомотор Цезар (Цезаріон), останній фараон Єгипту (44—30 роки до н.е.) з династії Птолемеїв; син єгипетської цариці
Клеопатри і римського диктатора
Юлія Цезаря. Пом. 2054 роки тому у
17 років (нар.
23 червня 47 до н. е.).
27 до н.е. • Марк Теренцій Варрон (Варрон Реатинський), римський вчений-енциклопедист і письменник. Пом. 2051 рік тому у
89 років (нар.
116 до н. е.).
21 вересня 19 до н.е. •
Вергілій (Публій Вергілій Марон), римський поет, автор епоса "Енеїда", поетичних циклів "Буколіки", "Георгіки"). Пом. 2043 роки тому у
51 рік (нар.
15 жовтня 70 до н. е.).
18 до н.е. • Ян Сюн, давньокитайський філософ, письменник, філолог. Пом. 2042 роки тому у
35 років (нар.
53 до н. е.).
17 до н.е. •
Публій Овідій Назон, римський поет ("Наука кохання", "Метаморфози"), останній з поетів «золотої доби» римської літератури Пом. 2041 рік тому у
26 років (нар.
20 березня 43 до н. е.).
12 до н.е. •
Марк Віпсаній Агріппа, римський
полководець, консул (37, 28, 27 рр. до н. е.), політичний і державний діяч часів пізньої республіки і перших років приципату; виходець з плебейської родини Віпсаніїв. Пом. 2036 років тому у
50 років (нар.
62 до н. е.).