Головні події 33-13 до н.е. років
Політичні лідери 33-13 до н.е. років
• Єгипет:  
Клеопатра VII (51-30 до н.е.),  Птолемей XV Цезаріон (44-30 до н.е.)
• Вірменія:  Арташез II (33-20 до н.е.),  Тигран III (20-10 до н.е.)
• Парфія:  Фраат IV (37-2 до н.е.)
• Понтійське царство:  Полемон I (37-8 до н.е.)
• Римська імперія:  
Октавіан Август (27 до н.е.-14)
• Римська республіка:  
Марк Антоній (43-33 до н.е.)
Всі події 33-13 до н.е. років
2 вересня 31 до н.е. • У 
битві біля мису Акцій, що на іонічному узбережжі Греції, останній великій морській битві античності, консула Октавіана під командуванням Марка Агріппи завдав нищівної поразки об'єднаному флоту консула-десигната Марка Антонія і єгипетської цариці Клеопатри. Це фактично визначило долю громадянської війни і сприяло утвердженню Октавіана «першим среди рівних» сенаторів Римської республіки, що почала поступово трансформуватись у монархію.
12 серпня 30 до н.е. • Після невдалої спроби отримати від римського консула Октавіана, який захопив Олександрію, гарантій збереження свободи і передачі царства своїм дітям, 39-річна цариця Єгипту 
Клеопатра VII покінчила життя самогубством . Зі стратою через 11 днів її сина-співправителя Цезаріона Єгипет втратив державність і був перетворений на римську провінцію.
31 липня 30 до н.е. • В ході останньої війни Римської республіки війська 
Октавіана завдали поразки Марку Антонію у битві при Александрії. Отримавши наступного дня неправдиву звістку про те, що Клеопатра покінчила із собою, Антоній мечем заколов себе.
23 серпня 30 до н.е. • Після захоплення Єгипту за наказом римського імператора Октавіана Августа страчено Марка Антонія Антіла, старшого сина Марка Антонія, і Птолемея Цезаріона, останнього фараона Птолемеєвого Єгипту, імовірного сина Юлія Цезаря і Клеопатри.
12 січня 29 до н.е. • Всього втретє у римській історії за рішенням римського сенату зачинено двері храму Януса в Римі в знак закінчення громадянських війн, що тривали майже 100 років (на час війни двері відчинялись в очікуванні воїнів). У серпні Октавіан святкував потрійний тріумф — перемогу біля Акції (31 р. до н.е.), завоювання Єгипту (30 р. до н.е.) і перемогу над далматинцями.
14 січня 27 до н.е. • В урочистій обстановці Октавіан склав з себе надзвичайні повноваження і оголосив про відновлення Римської республіки. Через два дні на зазадалегідь підготовленому Октавіаном сенаті він дозволив умовити себе стати принцепсом (першим громадянином, титул імператора) і називатись віднині Августом (божественним), оскільки був сином обожненого на цей час Цезаря. Октавіан також отримав щит із зобораженням чотирьох його головних чеснот — virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя).
16 січня 27 до н.е. • На засіданні сенату 
Октавіан був проголошений принцепсом і отримав титул «Август», а також щит із зображенням чотирьох своїх головних чеснот — virtus, clemetia, institia, pietas (мужність, поміркованість, справедливість, благочестя). Віднині він став іменуватись Імператор Цезар Август, а культ імператора став державною релігією Риму на наступні чотири століття.
  24 до н.е. • Римлянами засновано колонію імператора Августа, сучасне місто Сарагоса (Іспанія).
1 червня 17 до н.е. • На секулярних (столітніх) іграх римський принцепс Октавіан Август, відновивши давню традицію проведення ігор на честь підземних богів, які вперше відбулись у 249 р. до н. е. під час першої Пунічної війни, оголосив про початок нової ери — ери загального миру, найвищими цінностями якого мали стати вірність, мир, честь, високоморальність і мужність.
Народились в 33-13 до н.е. роках
30 до н.е.  — †
37 • Маробод, вождь германського племінного союзу на чолі з маркоманами на території сучасної Богемії (8 до н. е.-7 рр.).
бл. 25 до н.е.  — † бл. 
50 • Філон Александрійський, римський філософ («Про вічність світу», «Про створення світу», «Про чесноти», «Питання і відповіді на книгу Буття»), представник єврейського еллінізму.
23 до н.е.  — †
18 • Ірод Архелай, етнарх Юдеї (4 р. до н. е. — 6 р.); син 
Ірода Великого.
19 до н.е.  — †
31 • Гай Веллей Патеркул, римський державний діяч, історик («Римська історія»).
17 до н.е.  — †
21 • 
Арміній (Герман), вождь германського племені херусків; завдав римлянам поразки, що врятувала Німеччину від завоювання.
24 травня 15 до н.е.  — †
10 жовтня 19 • 
Германік Юлій Цезар Клавдіан, військовий діяч Римської імперії, консул (12, 18 рр.), полководець часів війн з германцями; племінник і прийомний син 
імператора Тиберія.
14 до н.е.  — †
18 жовтня 33 • Віпсанія Агрипіна (Агріппіна Старша), дружина Германіка, матір імператора Калігули.
Померли в 33-13 до н.е. роках
1 серпня 30 до н.е. • 
Марк Антоній, римський полководець та державний діяч, триумвір (43-33 рр. до н. е.), тричі консул (44, 34, 31 до н. е.). Пом. 2055 років тому у 
53 роки (нар. 
14 січня 83 до н. е.).
12 серпня 30 до н.е. • 
Клеопатра VII Філопатор, 
єгипетська цариця (51-30 рр. до н. е.) з македонської династії Птолемеїв; донька Птолемея XII, остання з правителів еліністичного Єгипту. Пом. 2055 років тому у 
39 років (нар. 
2 листопада 69 до н. е.).
23 серпня 30 до н.е. • Птолемей XV Філопатор Філомотор Цезар (Цезаріон), останній фараон Єгипту (44—30 роки до н.е.) з династії Птолемеїв; син єгипетської цариці 
Клеопатри і римського диктатора 
Юлія Цезаря. Пом. 2055 років тому у 
17 років (нар. 
23 червня 47 до н. е.).
27 до н.е. • Марк Теренцій Варрон (Варрон Реатинський),  римський вчений-енциклопедист і письменник. Пом. 2052 роки тому у 
89 років (нар. 
116 до н. е.).
21 вересня 19 до н.е. • 
Вергілій (Публій Вергілій Марон), римський поет, автор епоса "Енеїда", поетичних циклів "Буколіки", "Георгіки"). Пом. 2044 роки тому у 
51 рік (нар. 
15 жовтня 70 до н. е.).
18 до н.е. • Ян Сюн, давньокитайський філософ, письменник, філолог. Пом. 2043 роки тому у 
35 років (нар. 
53 до н. е.).
17 до н.е. • 
Публій Овідій Назон, римський поет ("Наука кохання", "Метаморфози"), останній з поетів «золотої доби» римської літератури Пом. 2042 роки тому у 
26 років (нар. 
20 березня 43 до н. е.).