Кібела: "мати богів" у Фрігії (Мала Азія), уособлення щорічного відродження природи і родючості. Культ К. був поширений у всьому античному світі.

Кібернетика: наука про загальні закони одержання, зберігання, передавання й перетворення інформації у складних керуючих системах.

Кіберпанк: піджанр наукової фантастики, що торкається недалекого майбутнього, в якому високий технологічний розвиток поєднується з глибоким занепадом або радикальними змінами соціального ладу. Термін бере свою назву від однойменного оповідання американця Брюса Ветке 1983 року.

Кіборг: кібернетичний організм; пристрій, у якому певною мірою здійснено симбіоз фізичних та інтелектуальних здібностей людини й технічних засобів автоматики.

Кібуц: в Ізраїлі — сільськогосподарська комуна, що характеризується спільністю майна і рівністю в праці та споживанні.

Ківі (1): рід птахів ряду ківіподібних; поширений у Новій Зеландії. Розміром з велику курку; не літає, має лише зачаткові крила, довгий дзьоб, чотирипалі ноги. К. — неофіційна емблема Нової Зеландії.

Ківі (2): плід китайської ліани роду Актинідія. Вирощується у регіонах із субтропічним кліматом. Назва походить від найменування фірми Kiwi, яка першою зайнялась реалізацією цієї ягоди у промислових масштабах.

Ківер: у 18-19 ст. військовий головний убір, високий, з плоским верхом, часто з султаном; виготовлявся з шкіри й сукна.

Кіднепінг: викрадення людини (найчастіше — дитини), щоб одержати викуп.

Кізерит: мінерал класу сульфатів, безбарвний або сірувато-білого, жовтуватого кольору з скляним блиском. Використовують для одержання магнію та епсоміту. Від прізвища німецького вченого Д. Кізера.

Кізяк: сухий пресований послід. На Сході використовується як паливо.

Кікс: 1. Невдалий удар у грі в більярд, коли кий лише ковзнув по кулі. 2. Фальшивий тон під час виконання музичного твору.

Кікстартер: пристрій для запуску мотоциклетного двигуна поштовхом педалі ногою.

Кіл: назва вибілюючих глин у Криму. Колір зелено-жовтий, світло-жовтий. Застосовують для очищення нафтопродуктів і жирів.

Кіліч: рубляче-колюча турецька шабля з сильно викривленм лезом в області елмані. Довжина клинка становить від 60 до 100 см при загальній вазі від 1,5 до 2 кг. Відома з XVI століття.

Кілектор: судно з потужними вантажопідйомними пристроями (у носовій частині) для піднімання затонулих якорів та виконання інших портових робіт.

Кіло...: у складних словах означає "тисяча" — кілограм (тисяча грамів), кілокалорія (тисяча калорій), кілометр (тисяча метрів) і т. п.

Кіловат-година: одиниця роботи або енергії. 1 квт·год дорівнює 3,6*10⁶ ват-сек.

Кіловат: одиниця потужності. 1 квт дорівнює 1000 ват (1,36 к.с.).

Кіловольт-ампер: одиниця вимірювання позірної потужності електричного струму — добутку з числа кіловольтів на число амперів.

Кіловольт: одиниця різниці електричних потенціалів, електричної напруги і електрорушійної сили. 1 кв дорівнює 1000 в.

Кілогерц: одиниця частоти коливань, 1 кгц дорівнює 1000 герц.

Кілограм-маса: одиниця маси в Міжнародній системі одиниць, що дорівнює 1000 г.

Кілограм-сила: одиниця сили в МКГСС системі одиниць, тобто сила, яка 1 кг маси надає нормального прискорення, що становить 9,80665 м/сек². 1 кгс (кГ)~ 9,8 ньютона.

Кілограм: одиниця ваги в метричній системі мір, що дорівнює 1000 г.

Кілограмометр: одиниця роботи, що дорівнює роботі сили 1 кілограма, яка переміщує тіло на віддаль 1 м.

Кілоджоуль: кратна одиниця енергії (роботи) в Міжнародній системі одиниць, дорівнює 1000 джоулів.

Кілокалорія: одиниця кількості тепла, дорівнює 1000 калорій, або 4,187 кілоджоуля.

Кілометр: одиниця довжини в метричній системі мір, дорівнює 1000 м.

Кілопарсек: одиниця вимірювання астрономічних віддалей, дорівнює 1000 парсеків.

Кілопонд: назва кілограм-сили, яку вживають в ФРН та ін. країнах.

Кілт: елемент традиційного шотландського одягу — шматок тканини, обгорнутий навколо талії, плісірованний (зібраний складками) ззаду і закріплений за допомогою пряжок і ремінців. К. виготовляється з вовняної тканини з традиційним шотландським малюнком. Як правило, одягається разом зі спораном. Відомий з XV ст.

Кіль: 1. Поздовжня балка нижньої частини судна, що є його головним кріпленням. 2. Вертикальна площина хвоста літака з прикріпленими до неї поворотними кермами. 3. Поздовжній виступ грудної кістки у птахів і деяких ссавців, що має вигляд гребеня.

Кільблок: підпора у вигляді брусів, накладених один на одний, щоб поставити на них судно у доку чи під час будування.

Кільватер: 1. Слід на воді позаду судна, що рухається (кільватерний струмінь). 2. Кільватера стрій (кільватерна колона) стрій, за яким кораблі йдуть один за одним по лінії курсу.

Кільсон: днищева поздовжня пов'язь (брус) на кораблях без подвійного дна.

Кілювати: 1. Нахиляти судно (для ремонту) так, щоб кіль вийшов із води. 2. Покарання (до 18 ст.) зв'язаного матроса протяганням під кілем вітрильного судна з одного борта на другий. Таке катування часто закінчувалося смертю матроса.

Кімбангізм: релігійний і антиколоніальний рух 20 — 50-х рр. 20 ст. у тропічній Африці. Віра в "чорного Месію", що встановить -"царство свободи і справедливості", поєднана в К. з відмовою сплачувати податки і працювати на колонізаторів. Від прізвища одного з керівників руху Сімона Кімбангу.

Кімберліт: вивержена магматична гірська порода, чорного кольору з синім або зеленим відтінками, виповнює т. зв. трубки вибухів газів у земній корі; алмазоносний. Від назви м. Кімберлі в Південно-Африканській Республіці.

Кімвал: старовинний ударний музичний інструмент, що складається з мідних тарілок або чаш; кимвал.

Кімографія: метод дослідження діяльності певних органів (напр., серця, м'язів, вен) за допомогою приладу кімографа; К. рентгенівська — фіксування на фотоплівках змін у фізіологічних процесах та патологічних змін в органах.

Кімоно: 1. Японський національний верхній одяг у вигляді халата з широкими рукавами і полами, які загортають зліва направо. 2. Широка жіноча сукня з особливим кроєм рукава.

Кін: міра ваги в Японії, дорівнює 600 г.

Кініки: давньогрецька філософська школа, що мала певні матеріалістичні тенденції. Заснована в 4 ст. до н. е. Вимагали повернення до "природного стану", відмови від розкоші, надбань культури, відмови від підкорення будь-яким законам, суспільним нормам.

Кінази: 1. Група ферментів класу трансфераз, що каталізують перенесення фосфатних залишків з аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) на різні субстрати (білки, вуглеводи тощо) в клітинах і тканинах організму. 2. Ферменти, що сприяють перетворенню неактивної форми ферменту на активну. Напр., тромбокіназа каталізує перетворення протромбіну на тромбін.

Кінгстон: клапан у підводній частині судна для впускання забортної води і для виливання її.

Кіндарк: розмінна монета Албанії, 1/100 лека.

Кінема: 1. Артикуляційна ознака фонеми. 2. Структурна одиниця мімічної (жестикуляційної) мови.

Кінематика: розділ теоретичної механіки, де вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу і не береться до уваги маса рухомих тіл та дія на них інших тіл (сил).

Кінематограф: 1. Первісна назва знімально-проекційного апарата. 2. Комплекс приладів і методів, які забезпечують знімання й показ на екрані кінофільмів. 3. Видовище, яке виникло, на основі техніки кінематографії. 4. заст. Кінотеатр.

Кінематографія: 1. Кіномистецтво. 2. Галузь культури й промисловості, що виробляє кінофільми та показує їх глядачам.

Кінескоп: приймальна телевізійна електроннопроменева трубка, що перетворює телевізійні сигнали на світлові зображення.

Кінетика: 1. В широкому розумінні — вчення, в якому досліджуються явища, що змінюються з часом. 2. Розділ теоретичної механіки, що об'єднує статику й динаміку. 3. Вчення про загальні закони, механізм хімічних реакцій залежно від концентрації каталізаторів тощо.

Кінетичний: пов'язаний з рухом; К-а теорія газів — теорія, яка пояснює явища в газах як наслідок безладного руху газових молекул, що безперервно стикаються між собою; К-а енергія — енергія тіла, що рухається, енергія руху, на відміну від потенціальної енергії — енергії, зумовленої взаємним розміщенням тіл.

Кінетокардіографія: метод електричної реєстрації низькочастотних коливань (вібрацій) грудної стінки, обумовлених скороченнями серця.

Кінетоскоп: апарат для розглядання фотознімків, які швидко змінюються і створюють враження, що знятий об'єкт рухається. К. — один з попередників кінотехнічних засобів.

Кінетостатика: розділ механіки, в якому розглядають способи розв'язування динамічних задач за допомогою аналітичних або графічних методів статики.

Кінетотерапія: лікування фізичними вправами, масажем за допомогою спеціальних апаратів і приладів. Інша назва — механотерапія.

Кінза: приправа, приготована з плодів коріандру.

Кінкан: рід субтропічних вічнозелених плодових дерев або кущів родини рутових. Вирощують як декоративні та використовують у селекції для виведення морозостійких форм цитрусових. Інша назва — кумкват.

Кіно...: у складних слов вказує на зв'язок з кінематографією.

Кіноальманах: кінофільм, що складається з кількох самостійних фільмів, об'єднаних спільною темою, одним жанром тощо.

Кіновар: 1. Мінерал класу сульфідів, червоного кольору. Руда ртуті. 2. Червона фарба.

Кінограма: зареєстрований на кіноплівці послідовний ряд будь-яких дій тощо.

Кіноепопея: кінофільм, що розповідає про великі історичні події, створюючи широку багатопланову картину суспільного життя.

Кінокамера: поширена назва кінознімального апарата.

Кінологія: розділ зоології, що вивчає собак, їх породи, догляд за собаками.

Кіномистецтво: мистецтво відтворення на екрані за допомогою кінематографа зображень, які створюють враження живої дійсності.

Кіномонтаж: з'єднання окремо знятих частин кінофільму в цілісний кінотвір.

Кінопанорама: 1. Вид кінематографа, в якому застосовано дуже угнутий екран з широким кутом (150-170° по горизонталі), внаслідок чого межі екранного зображення майже непомітні і створюється ефект присутності глядача на місці дії фільму, 2. Кінотеатр для демонстрування таких фільмів.

Кінопроектор: апарат, призначений проеціювати кінофільми на екран.

Кінотеодоліт: прилад для кінознімання літального апарата, щоб точно визначити траєкторію польоту; поєднання кіноапарата з теодолітом.

Кінотехніка: галузь техніки, пов'язана з виробництвом, розмноженням і демонструванням кінофільмів.

Кінофікація: розгортання мережі кінотеатрів; кількість кіноустановок для обслуговування населення певної території.

Кінофікувати: 1. Організовувати кінотеатри й кінопересувки, влаштовувати кіномережу для показування кінофільмів.

Кінофестиваль: 1. Огляд, творче змагання творів кіномистецтва. 2. Тематичний підбір і показ фільмів, приурочений або присвячений певній події.

Кіп: грошова одиниця Лаосу, поділяється на 100 атів.

Кіпріда: у давньогрецькій міфології одне з імен богині Афродіти.

Кіпрегель: прилад, який разом з мензулою використовують при топографічному зніманні місцевості.

Кіпу: вузликове письмо ряду давніх народів Південної Америки. Має вигляд прив'язаних до мотузки або палки різнокольорових шнурків з багатьма по-різному розміщеними і неоднаковими за формою вузликами (кількість і форма вузлів означали число, кольори — предмети).

Кіраса: 1. Металевий або шкіряний панцир на груди і спину для захисту від холодної та вогнепальної зброї. 2. У старих арміях — частина парадного одягу деяких гвардійських полків.

Кірасир: вершник важкої кавалерії в арміях XVII — початку XX ст., захищений кірасою й шоломом, що мав на озброєнні палаш (часом — шаблю), пістолети і карабін.

Кіренатки: давньогрецька ідеалістична філософська школа (5-4 ст. до н. е.), заснована учнем Сократа Арістіппом з Кірени. К. виступали проти матеріалізму, обстоювали принципи суб'єктивного ідеалізму і скептицизму.

Кірха: 1. Релігійна будівля у німецькомовних країнах. 2. Лютеранська храмова споруда.

Кіста: порожнистий утвір в органах і тканинах людини й тварин; здебільшого заповнена рідиною або кашкоподібною масою. К. можуть виникати внаслідок закупорювання протоків будь-яких залоз, змертвіння (некрозу) тканини тощо.

Кітель: формена куртка військового покрою з закритим (здебільшого стоячим) коміром.

Кітч: 1. Естетично бідний об'єкт масової культури, сучасного псевдомистецтва, творів, яким бракує смаку. 2. розм. Бездарність, відсутність смаку, халтура.

Кіфара: у стародавніх греків — один з найпоширеніших струнних щипкових інструментів, подібний до ліри; кітара. К. мала плоский дерев'яний корпус прямої або фігурної форми, до якого кріпились струни (від 4 до 12). Використовувалась К. як сольний або акомпонуючий інструмент. Як і ліра, К. була результатом удосконалення більш давнього інструмента — формінги.

Кіфоз: викривлення у людей хребта (здебільшого грудного відділу) випуклістю назад. Розрізняють фізіологічний К., який спостерігається в нормі у дорослих (грудної і крижовий), і патологічний К., що розвивається внаслідок захворювань (наприклад, рахіту, туберкульозного ураження одного або декількох хребців), травми хребта і порушень постави.

А-конто: фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на підставі рахунків експортера.

Аа: позначення деяких річок у Данії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Прибалтиці; додається як закінчення, напр., Польдер-аа.

Абаб: у Османській Туреччині вільний матрос взятий на службу, коли використання невільницької сили недостатньо для виконання функціональних обов'язків.

Абадон: в юдейській та християнській теології — ангел (демон) знищення, руйнації, смерті.

Абажур: 1. Дашок, ковпак різної форми на лампі. 2. Вікно, прорізане навскіс. 3. заст. Щит на вікнах у в'язницях, що пропускає світло тільки згори. 4. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма). 5. Ковпак, ковпачок.

Абазини: кавказька народність. Проживають в Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині. Мова абазинська абхазько-адигейської групи іберійсько-кавкаької сім'ї. Писемність на російській графічній основі. За релігійними поглядами віруючі абазинці — мусульмани-суніти.

Абазія: втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання нервової системи, з руховими порушеннями нижніх кінцівок (паралічами, гіперкінезами, м'язовими істерії, при рухових розладах нижніх кінцівок і розладі рівноваги. Часто супроводжується астазією.

Абак: 1. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними стержнями з нанизаними на них кульками; застосовувалась пізніше і в Західній Європі (до 18 ст.); нагадує рахівницю. 2. Верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри. 3. В номографії — особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма).

Абандон: 1. юр. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нього. 2. юр. Відмова спадкоємців від майна на користь кредиторів. 3. У страховому праві — відмова страхівника від залишків частково застрахованої речі на користь страхового товариства, за що останнє зобов'язане виплатити першому повну страхову премію.

Абданк: герб, який використовувався як родовий герб кількох польських, литовсько-білоруських, українських шляхетських родів за часів Королівства Польського, Речі Посполитої. Вперше згадується в 1228 році. Багато розгалужень цього герба об'єднує літера W.

Абдер: в давньогрецькій міфології — син Гермеса (за іншою версією — син Посейдона і наяди Фрон). Відбивши у фракійського царя Діомеда кобилиць-людожерів, Геракл передав їх своєму коханцю А., який не зміг з ними впоратися і був ними пошматований. На його могилі Геракл заснував місто Абдери. Подібно до Нарциса, А. зберігав свою красу і після смерті.

Абдера: місто у Фракії, за легендами, засноване Гераклом у пам'ять про його коханця Абдера (сина Гермеса), який був розірваний конями-людожерами Діомеда. Місто багато віків вважалось глушиною, а їх жителі — недалекими та наївними, за що увійшли до прислів'їв. У А. народились видатні грецькі вчені — Демокрта, Протагор, Анаксарх, Левкіпп, Гекатей.

Абдерити: мешканці старовинного грецького міста Абдери, наївність і недоумство яких стали афоризмом. Незважаючи на це, Абдера дала світові видатних вчених — філософів Демокріта, Протагора, Анаксарха, Левкіпа, історика Гекатея.

Абдеритизм: 1. За Цицероном, погляди на світ абдеритів, які вважали, що людські знання не здатні до подальшого розвитку. 2. Обмеженість розумових здібностей.

Абдукція: 1. Силогізм, більший засновок якого відомий, а менший — гаданий. 2. анат. Відведення кінцівки від середньої лінії тіла. Протилежне — аддукція.

Аберація: 1. фіз. Еферична А. — відхил від фокуса проміння, що виходить з однієї точки. 2. А. оптичних систем — недоліки зображень, що виникають при користуванні оптичними системами внаслідок дифракції світла на діафрагмах, оправах лінз тощо і внаслідок дисперсії світла в лінзах приладів. 3. астр. Позірне відхилення світил від їх дійсного розташування на небозводі викликане рухом Землі по орбіті (річна А.) або її обертанням навколо осі (добова А.). 4. Нечіткість або викривленість зображення що його дають оптичні прилади. 5. Сферична А. полягає в тому, що промені, які виходять з однієї точки після проходження лінз утворюють розпливчасте зображення. 6. Хроматична А. — вада зображення, яка походить від неоднакової заломлюваності світла різного кольору, через що зображення виходить нерізке й забарвлене. 7. біол. Відхилення від нормальної будови організму, яке виявляється часто лише в іншому забарвленні або розмірі. 8. Зміна структури хромосом. 9. перен. Помилка, відхилення від істини, збочення.

Абецадло: 1. Абетка, азбука, альфабет, алфавіт. 2. Сім перших літер латинської абетки, які вживаються у нотному співі.

Абецедарій: 1. Буквар. 2. Форма середньовічної поезії, в якій перші літери кожної строфи або кожного віршованого рядка або перші букви кожного слова розташовані в абетковому порядку.

Айстра квітне у саду.
Аїр в лузі я знайду.

Бізон у двір забрався,
Баран його злякався.

Ведмеді вулика знайшли,
Вовки під деревом лягли.

Грак сидить на димарі,
Голуб в'ється угорі.

Дельфін живе в морях,
Дракон — лише в казках...

Олександр Олесь

.

Абзац: 1. Відступ (зліва) управо у початковому рядку, яким починається виклад нової думки у тексті. 2. Частина (уступ) тексту від відступу до відступу з одного або кількох речень, пов'язаних змістом.

Абідоський камінь: родовідна скрижаль єгипетських фараонів знайдена серед руїн м. Абідоса (Мала Азія). Налічує 76 картушів давньоєгипетських царів, починаючи з Менеса і закінчуючи Мережі I. У список не включені імена фараонів I і II перехідних періодів, а також п'яти царів XVIII-ї династії була виключена унаслідок передбачуваних гонінь Тутмоса III (Хатшепсут був виключений із-за гонінь Тутмоса III, а Ехнатон, Сменхкар, Тутанхамон і Ейє були виключені як єретики).