Азанчі - служитель при мечеті, який з мінарета у певний час п'ять разів на день виголошує азан, закликаючи віруючих до молитви; муедзин.

Азапи - історично — сільське ополчення з числа добровольців, згодом — легка піхота в османській армії; азеби. Використовувались як нерегулярні допоміжні війська авангарду чи охоронні у фортечних гарнізонах і на флоті.

Ака - рід деревних або кущових субтропічних рослин родини миртових. Інша назва — фейхоа.

Акажу - назва кількох видів тропічних дерев родин сумахових і мелієвих, родом з північно-східної Бразилії. Дають цінну деревину, олії та камеді. Плоди А. містять велику кількість вітамінів С і В, а горіхи, що містяться в ньому, споживаються у їжу після обсмаження, в процесі якого знищуються залишки смолянистих речовин. Інші назви — кешью, індійський горіх.

Акант - 1. Рід трав'янистих, рідше кущових рослин. Поширені в теплому поясі Азії, Африки і в Середземномор'ї. Багато видів — декоративні. 2. Прикраса у формі стилізованих листків і стебел на капітелях античних колон корінфського ордера, а також в орнаментах фризів і карнизів доби Відродження.

Аквалангіст - фахівець з виконання занурень під воду і виконання під водою робіт у водолазному спорядженні; водолаз.

Аквамарин - мінерал класу силікатів, прозорий різновид берилу, переважно синювато-зеленого або блакитного кольорів. Дорогоцінний камінь.

Аквіла - у давньоримській армії — знак легіону у вигляді срібного чи золотого орла на жердині.

Акетон - захисний одяг з кількох шарів тканини, набитий паклею чи кінським волоссям. Міг одягатись під металевий обладунок або використовуватись самостійно.

Акне - запалення сальних залоз у вигляді гнійних висипів, які після дозрівання лишають на шкірі рубці; вугрі.

Акротерій - скульптурна прикраса над кутами будівлі або на вершині фронтону архітектурної споруди.

Аксельбант - 1. Наплічний шнур зі срібних, золотих або кольорових ниток, оздоблений металевими наконечниками. 2. Наплічна нашивка на вбранні лакеїв, швейцарів.

Аксон - неврит; 1. Запалення нерва у людини і тварин, що розвивається при його ушкодженні, переохолодженні тіла, внаслідок інфекційного захворювання, отруєння; нейрит. 2. Відросток нервової клітини, по якому проходять нервові імпульси від клітини.

Акула - надряд хрящових риб. Найдавніші представники існували вже близько 420 — 450 млн років тому. До теперішнього часу відомо більше 450 видів А.: від глибоководної дрібної Etmopterus perryi, завдовжки 17 сантиметрів, до китової А. (Rhincodon typus) — найбільшої риби (її довжина досягає понад 20 метрів). Представники надряду широко поширені у всіх морях і океанах, від поверхні до глибини більше 2000 метрів. В основному мешкають в морській воді, але деякі види здатні жити також і в прісній. Більшість А. відносяться до так званих справжніх хижаків, але окремі види, зокрема китова, гігантська і великорота А., — фільтратори, вони харчуються планктоном, кальмарами і дрібними рибами.

Александрит - мінерал, дорогоцінний камінь, різновид хризоберилу. Склад BeAl₂O₄ з домішками хрому; твердість 8,5. При денному світлі А. темно-зелений, при штучному — темно-червоний. Зустрічається окремими кристалами і зростками в пегматитових жилах і в зоні контакту на Уралі, в Бразилії, на Цейлоні і Мадагаскарі.

Алеманда - старовинний німецький плавний танок; був поширений у Франції 16 ст і був одним з найпопулярніших танців у музичному стилі барокко.

Алеріон - геральдична фігура у вигляді міфічного птаха з розкинутими крилами, що нагадує орла, як правило, без дзьоба і кігтів; інша назва — авалеріон.

Алозавр - рід хижих ящеротазових динозаврів підряду тероподів, які жили за мезозойської ери приблизно 155-145 мільйонів років тому. Досягали в середньому 8,5 метра в довжину, 3,5 метра у висоту і важили близько тонни; пересувались на великих і потужних задніх лапах, в той час, як передні кінцівки були відносно малими, на них було три великих, загнутих кігтя. Масивний череп врівноважувався довгим, важким хвостом.

Алонж - 1. Пряма або зігнута скляна трубка, якою рідина з холодильної частини пристроїв, де відбувається дистиляція, стікає в приймач. 2. тех. Прилад для уловлювання несконденсованої пари цинку в процесі добування його. 3. спорт. Гранична відстань, з якої боксер може нанести удар. 4. Аркуш паперу, який прикріплюють до векселя для передатних написів, якщо на вексельному бланку вони не вміщуються. 5. Перука з довгими хвилястими пасмами, популярна з XVII ст.

Алькер - наріжна окрема частина будівлі, яка виступає зовні за площину стін. Характерні для шляхетських садиб Польщі, Правобережної України і Білорусі XVII-XVIII ст.

Альков - заглиблення в стіні, ніша для ліжка, відокремлена завісою від іншої частини приміщення.

Альпака - 1. Одомашнений ссавець (Vicugna pacos) роду лам родини верблюдових. Зріст 0,9-1 м в холці із шиєю, довжина тіла біля 1,4 м, вага близько 80 кг. Тіло вкрито м'якою довгою (до 40 см) вовною, подібною до вовни мериносів. Розводять у Чилі, Перу і Болівії. 2. Легка тканина з її вовни. 3. Нікелевий сплав з додаванням срібла (1-2%) для виготовлення столового посуду.

Альфа-самець - домінант чоловічої статі в будь-якій ієрархічній групі; виконує обов'язки ватажка і захисника співтовариства (зграї). У багатьох видів приматів А. володіє характерними вторинними статевими ознаками, розвиток яких стимулюється рівнем статевих гормонів. Протилежне — омега-самець: найнижчий член зграї, останній при здобутті їжі, останній в праві на розмноження.

Амон (2) - давньоєгипетський бог Сонця, цар богів, покровитель влади фараонів; давні греки ототожнювали А. із Зевсом.

Ампір - стиль пізнього класицизму в архітектурі й мистецтві (переважно декоративно-прикладному), що виник у Франції на початку 19 ст. і орієнтувався на монументальні та декоративні форми античності. Сталінський А. — лідируючий напрям в архітектурі, монументальному і декоративному мистецтві СРСР з кінця 1930-х до середини 1950-х років, для якого характерні ансамблеві забудови площ і вулиць, монументальність, використання барельєфів, мармуру і бронзи для оформлення громадських будівель.

Амфіпростиль - прямокутний у периметрі давньогрецький храм з гладкими стінами і колонними портиками на торцевих фасадах.

Амфора - глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом та двома ручками, поширена у давніх греків і римлян. Використовувалась для транспортування і зберігання вина, олії, зерна, часом — для поховальних обрядів.

Анагліфія - спосіб репродукування, що дає змогу одержати об'ємне (стереоскопічне) зображення.

Антаблемент - верхня частина споруди, що спирається на колони. А. поділяють на архітрав, фриз та карниз.

Антефікси - кам'яні або керамічні прикраси на карнизі античних споруд.

Анчоус - рід риб родини оселедцевих. Поширені в морях вздовж узбережжя Європи від Північного до Середземного моря. Об'єкт промислу. Інша назва — хамса.

Апостиль - спеціальний знак, що проставляється на офіційних документах некомерційного характеру, що засвідчує підписи, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, а також, в окремих випадках, справжність штампу або печатки, що скріплюють документ.

Апсида - півкруглий або гранований у плані виступ будівлі, що здебільшого має власне перекриття; абсида.

Ар-деко - мистецька течія в архітектурі, декоративному мистецтві, моді та живописі першої половини XX століття, для якої характерний синтез модернізму і неокласицизму. Його домінування у світі закінчилося з початком Другої світової війни і піднесенням суворо функціональних стилів, перш за все, в архітектурі.

Ар-нуво - стильовий напрям в мистецтві, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві, кінця XIX — початку XX століття в Бельгії й Франції. Інша назва — модерн.

Арабески - 1. Складний орнамент з геометричних і стилізованих рослинних візерунків, переважно з арабськими написами. 2. Невеликий музичний твір, примхливий і невимушений за характером.