Аак
однощоглове плоскодонне вантажне судно; використовувалось у Німеччині до початку XX ст.
Аап
бізань на судні з трьома щоглами.
Абаб
у Османській Туреччині вільний матрос взятий на службу, коли використання невільницької сили недостатньо для виконання функціональних обов'язків.
Абісаль
зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м). Ділянки дна океану завглибшки понад 6000 м виділяють як ультра-абісальні (напр. Маріанський жолоб у Тихому ок., жолоб Пуерто-Ріко в Атлантичному ок.). Для А. характерні високий тиск, низька т-ра (від 0° до +2°), постійні солоність (34,7-34,9%0) та густина води, абс. темрява. Абісальні зони населені глибоководними тваринами.
Абордаж
1. Спосіб ведення морського бою що полягає у зчепленні бортами суден за допомогою гаків, багрів тощо для рукопашної сутички їхніх екіпажів; застосовувався за часів гребного й вітрильного флоту. 2. Зчеплення суден бортами для передачі вантажів або пасажирів.
Абра (2)
традиційний арабський дерев'яний човен. Використовується для перевезення до 20 людей і невеликих вантажів. В наш час використовується як водне таксі в Дубаї, Об'єднаних Арабських Еміратах.
Абрего
помірний вологий південно-західний вітер
Авал
стійкий низовий вітер, що дує вверх по долинах рік.
Аванґардний
належний до авангарду, передовий, той, що йде в перших лавах.
Аванпорт
1. Зовнішня частина водного простору порту чи гавані, захищена від морських хвиль. 2. Той із двох парних портів, який розміщено ближче до моря.
Адмірал
1. Військове звання (чин) вищого командного складу у військово-морському флоті, а також особа, що його має. 2. Денний метелик родини німфалідових; чорного кольору з яскраво-червоними краями крил.
Адміралтейство
1. Місце будівництва, лагодження та озброєння кораблів. 2. В Англії, у царській Росії — орган управління флотом; морське відомство.
Аксіометр
1. Інструмент для вимірювання відхилення осі приладу від початкової площини. 2. Частина рульового пристрою для визначення кута відхилення руля відносно діаметральної площини судна.
Амон (1)
верховий вітер; напрям залежить від географічного розміщення території.
Ахтерштевень
нижня кормова частина судна, що є продовженням кіля.
Багермейстер
керівник морського днопоглиблювального снаряда. На річковому транспорті ці функції виконує капітан земснаряда.
Байдак
велике річкове судно.
Байдарка
одномісне алеутське судно, довжиною до шести метрів. Являє собою еластичний дерев'яний каркас, скріплений за допомогою китового вуса. Зовні каркас обтягувався шкірою тюленів або нерпа, а шви промащувались жиром. Для обшивки великих Б. алеути використовували моржеву шкуру.
Бак (1)
1. Носова частина верхньої палуби; надбудова в носовій частині палуби, що доходить до форштевня. 2. Велика посудина для рідини.
Бак (1)
1. Носова частина верхньої палуби; надбудова в носовій частині палуби, що доходить до форштевня. 2. Велика посудина для рідини.
Бакан
плавучий навігаційний знак, що вказує небезпечні місця або фарватер; бакен.
Бакен
плавучий навігаційний знак, що вказує небезпечні місця або фарватер.
Баратрія
злочинна дія капітана або команди, що завдає шкоди власникові судна або власникові вантажу.
Баржа
несамохідне або самохідне сталеве чи дерев'яне судно для перевезення вантажів.
Барк
велике вітрильне судно з кількома прямими вітрилами щоглами косими вітрилами набізань-щоглі.
Баркас
1. Найбільша корабельна шлюпка. 2. Самохідне дерев'яне судно; різновид річкових барж.
Баркентина
шхуна-барк, морське вантажне судно з трьома або більше щоглами (прямі вітрила — на передній, косі — на інших щоглах).
Бархоут
кілька рядів потовщення зовнішньої обшивки дерев'яного судна для його зміцнення.
Батіаль
глибинна зона моря (від 200 до 2000 м глибини). Займає проміжне положення між неритовою (мілководною) і абісальною (глибоководною) зонами.
Бенталь
дно та придонний шар води, заселені організмами, бентосом.
Бізань
остання ззаду щогла на кораблі; на вітрильнику — нижнє косе вітрило на бізань-щоглі.
Блокшив
корпус застарілого судна, з якого знято обладнання і який пристосовано для житла або іншої мети; блокшип.
Бора
сильний холодний поривчастий вітер у приморських місцевостях, який дме взимку із схилів гір.
Борт (1)
1. Бокова стінка, бік судна, вантажного автомобіля, відкритого товарного вагона. 2. Передній край одягу з ґудзиками й петлями; лацкан.
Ботдек
палуба пасажирського судна, на якій містяться рятувальні шлюпки.
Боцман
старшина на судні, безпосередній начальник палубної команди.
Брам-рей
третя знизу рея.
Брам-стеньга
третє коліно складної щогли.
Брамсель
вітрило третього ярусу вітрильного судна.
Брандвахта
1. Сторожове судно, поставлене біля входу на рейд, яке регулює рух кораблів, наглядає за виконанням судноплавних, карантинних та митних правил. 2. Несамохідне судно, на якому живе екіпаж земснарядів або яке є складом. 3. Пост на судні або на березі, звідки наглядають за пожежною безпекою в порту.
Брандер
судно, навантажене горючою або вибуховою речовиною. Його застосовували для підпалювання ворожих кораблів.
Брашпиль
ручна, електрична або парова лебідка на судні, якою вибирають якір.
Брейд-вимпел
прапор, який підіймають на гротщоглі, коли на судні присутні службові особи.
Брекватер
хвилеріз, кам'яна споруда для захисту морської гавані від хвиль.
Бриг
двощоглове вітрильне, в тому числі військове, судно 18 — 19 ст. з прямими вітрилами на обох щоглах.
Бридель
ланцюг, одним кінцем прикріплений до нерухомого якоря, другим — до бочки.
Бридждек
палуба цивільних суден, де розміщено штурманську й рульову рубки і пристрої для судноводіння.
Бриз
несильний вітер, що виникає через неоднакове нагрівання суші й моря: вдень вологий, дме з моря на сушу (морський Б.), вночі сухий — з суші на море (береговий Б.).
Брутто
вага товару з упаковкою (тарою).
Бугшприт
бушприт; горизонтальний або похилий брус, що виступав перед форштевнем. Служить для підіймання носових вітрил.
Буй
плавучий знак, який вказує на небезпечні місця для судноплавства.
Буйреп
трос, що утримує буй на якорі.
Буканьєри
те саме, що й флібустьєри.
Буксир
1. Самохідне судно, яке тягне або штовхає інше судно чи будь-який плавучий засіб (док, кран). 2. Трос, за допомогою якого одне судно, тягне інше.
Бульб
морськ. виступаюча нижче ватерлінії частина носа судна, що має опуклу еліпсоїдну форму.
Бухта (1)
затока, що заходить у сушу. 3 обох боків Б. захищають від хвиль острови або миси.
Бухта (2)
канат (снасть), укладений кругами або вісімками поруч і один над одним (у формі циліндра).
Бушлат
двобортна матроська сукняна куртка з відкладним коміром.
Бушприт
бугшприт; горизонтальний або похилий брус, що виступав перед форштевнем. Служить для підіймання носових вітрил.
Ваєр
сталевий трос для буксирування трала.
Ванти
відтяжки, що підтримують з боків вертикально розташовані предмети (напр., щогли).
Ватервейс
широка товста дошка дерев'яного настилу вздовж борту судна.
Ватерлінія
1. Лінія вздовж корпусу корабля, утворювана поверхнею води. 2. Лінія вздовж корпусу, яка вказує на максимальну дозволену осадку навантаженого корабля (вантажна В.).
Вати
смуги низовинних узбереж морів, що затоплюються під час припливів й осушуються під час відпливів.
Вахта (1)
1. Чергування. 2. Частини, на які розділено команду для неперервної роботи на кораблі.
Вельбот
веслова морська шлюпка із загостреними носом і кормою.
Вельси
бруси обшивки судна, розмішені над ватерлінією; надводний борт.
Верп
судновий якір, меншого розміру за основний. В. завозять на шлюпках, якщо треба зняти судно з мілини або перемістити корму в якийсь бік.
Верф
1. Підприємство для будування і ремонту суден. 2. Приміщення для будування і стоянки дирижаблів.
Вершляґ
1. Захід. 2. Західний вітер.
Вест
1. Міжнародне позначення заходу. 2. Західний вітер.
Вимпел
1. Вузький довгий прапор, який піднімають на військових суднах. 2. Трикутний прапорець як знак вшанування. 3. Футляр з довгою яскравою стрічкою для скидання з літаків пошти, донесень тощо.
Віце-адмірал
звання у військово-морському флоті.
Гавань
1. Затока, внутрішня частина порту для стоянки кораблів. 2. Пліт із колод через усю річку.
Гакаборт
верхня закруглена частина кормового краю корабля.
Галеон
велике багатопалубне вітрильне судно з артилерійським озброєнням, що використовувалося як військове і торгове. Г. з'явився в XVI столітті як еволюція каравели і караки і призначався для дальніх океанських подорожей. Вітрильне обладнання складалося з трьох-п'яти щогл, передні щогли несли прямі вітрила, задні — косі (латинські). Від попередників Г. відрізнявся тим, що був довшим, нижчим і прямішим, з прямокутною кормою замість круглої, і наявністю на носі ґальюна. Водотонажність Г. складала від 500 до 2000 тон. Г. використовувались до XVIII століття.
Галфвінд
курс вітрильного судна, коли кут між напрямом вітру й діаметральною площиною судна становить 90°.
Гальбвінд
1. Вітер, що дме збоку. 2. Хід корабля під таким вітром.
Гальюн
1. Звис в носі вітрильного судна для установки носової прикраси — Гальюнної фігури. 2. Туалет на кораблі — за місцем встановлення відхожих місць для екіпажу.
Гальюнна фігура
прикраса на носовій частині вітрильного судна.
Галювати
1. У фарбарстві — обробляти матерії виваром дубильних речовин. 2. іт. Гуляти, байдикувати.
Галювати
тягти судно проти води.
Генуя
великий широкий стаксель зі шкотовим кутом, що далеко заходить за щоглу.
Гіг
швидкохідна шлюпка з низьким бортом. Інша назва — гічка.
Гідроплан
літак, пристосований підійматися з водної поверхні і опускатися на неї.
Гідропланування
те саме, шо й глісування.
Глісер
легке швидкохідне судно з днищем спеціальної форми, внаслідок чого воно ковзає по поверхні води.
Глісування
вид руху швидкохідних суден, глісерів, гідролітаків перед зльотом тощо.
Глісувати
ковзати по воді.
Горизонт
1. Лінія позірного перетину неба і земної поверхні (видимий Г.). 2. Велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії на місці спостереження (істиний Г.). 3. Г. води — рівень води в річках, озерах, морях. 4. геол. Сукупність відкладів, що включає одновікові породи різного складу, іноді з певним комплексом викопної фауни. 5. гірн. Сукупність гірничих виробок, що лежать на одному рівні.
Горн
1. Музичний духовий інструмент. 2. Г. туманний — звуковий апарат для подачі сигналів парусними й буксированими суднами підчас туману.
однощоглове плоскодонне вантажне судно; використовувалось у Німеччині до початку XX ст.
Аап
бізань на судні з трьома щоглами.
Абаб
у Османській Туреччині вільний матрос взятий на службу, коли використання невільницької сили недостатньо для виконання функціональних обов'язків.
Абісаль
зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м). Ділянки дна океану завглибшки понад 6000 м виділяють як ультра-абісальні (напр. Маріанський жолоб у Тихому ок., жолоб Пуерто-Ріко в Атлантичному ок.). Для А. характерні високий тиск, низька т-ра (від 0° до +2°), постійні солоність (34,7-34,9%0) та густина води, абс. темрява. Абісальні зони населені глибоководними тваринами.
Абордаж
1. Спосіб ведення морського бою що полягає у зчепленні бортами суден за допомогою гаків, багрів тощо для рукопашної сутички їхніх екіпажів; застосовувався за часів гребного й вітрильного флоту. 2. Зчеплення суден бортами для передачі вантажів або пасажирів.
Абра (2)
традиційний арабський дерев'яний човен. Використовується для перевезення до 20 людей і невеликих вантажів. В наш час використовується як водне таксі в Дубаї, Об'єднаних Арабських Еміратах.
Абрего
помірний вологий південно-західний вітер
Авал
стійкий низовий вітер, що дує вверх по долинах рік.
Аванґардний
належний до авангарду, передовий, той, що йде в перших лавах.
Аванпорт
1. Зовнішня частина водного простору порту чи гавані, захищена від морських хвиль. 2. Той із двох парних портів, який розміщено ближче до моря.
Адмірал
1. Військове звання (чин) вищого командного складу у військово-морському флоті, а також особа, що його має. 2. Денний метелик родини німфалідових; чорного кольору з яскраво-червоними краями крил.
Адміралтейство
1. Місце будівництва, лагодження та озброєння кораблів. 2. В Англії, у царській Росії — орган управління флотом; морське відомство.
Аксіометр
1. Інструмент для вимірювання відхилення осі приладу від початкової площини. 2. Частина рульового пристрою для визначення кута відхилення руля відносно діаметральної площини судна.
Амон (1)
верховий вітер; напрям залежить від географічного розміщення території.
Ахтерштевень
нижня кормова частина судна, що є продовженням кіля.
Багермейстер
керівник морського днопоглиблювального снаряда. На річковому транспорті ці функції виконує капітан земснаряда.
Байдак
велике річкове судно.
Байдарка
одномісне алеутське судно, довжиною до шести метрів. Являє собою еластичний дерев'яний каркас, скріплений за допомогою китового вуса. Зовні каркас обтягувався шкірою тюленів або нерпа, а шви промащувались жиром. Для обшивки великих Б. алеути використовували моржеву шкуру.
Бак (1)
1. Носова частина верхньої палуби; надбудова в носовій частині палуби, що доходить до форштевня. 2. Велика посудина для рідини.
Бак (1)
1. Носова частина верхньої палуби; надбудова в носовій частині палуби, що доходить до форштевня. 2. Велика посудина для рідини.
Бакан
плавучий навігаційний знак, що вказує небезпечні місця або фарватер; бакен.
Бакен
плавучий навігаційний знак, що вказує небезпечні місця або фарватер.
Баратрія
злочинна дія капітана або команди, що завдає шкоди власникові судна або власникові вантажу.
Баржа
несамохідне або самохідне сталеве чи дерев'яне судно для перевезення вантажів.
Барк
велике вітрильне судно з кількома прямими вітрилами щоглами косими вітрилами на
Баркас
1. Найбільша корабельна шлюпка. 2. Самохідне дерев'яне судно; різновид річкових барж.
Баркентина
шхуна-барк, морське вантажне судно з трьома або більше щоглами (прямі вітрила — на передній, косі — на інших щоглах).
Бархоут
кілька рядів потовщення зовнішньої обшивки дерев'яного судна для його зміцнення.
Батіаль
глибинна зона моря (від 200 до 2000 м глибини). Займає проміжне положення між неритовою (мілководною) і абісальною (глибоководною) зонами.
Бенталь
дно та придонний шар води, заселені організмами, бентосом.
Бізань
остання ззаду щогла на кораблі; на вітрильнику — нижнє косе вітрило на бізань-щоглі.
Блокшив
корпус застарілого судна, з якого знято обладнання і який пристосовано для житла або іншої мети; блокшип.
Бора
сильний холодний поривчастий вітер у приморських місцевостях, який дме взимку із схилів гір.
Борт (1)
1. Бокова стінка, бік судна, вантажного автомобіля, відкритого товарного вагона. 2. Передній край одягу з ґудзиками й петлями; лацкан.
Ботдек
палуба пасажирського судна, на якій містяться рятувальні шлюпки.
Боцман
старшина на судні, безпосередній начальник палубної команди.
Брам-рей
третя знизу рея.
Брам-стеньга
третє коліно складної щогли.
Брамсель
вітрило третього ярусу вітрильного судна.
Брандвахта
1. Сторожове судно, поставлене біля входу на рейд, яке регулює рух кораблів, наглядає за виконанням судноплавних, карантинних та митних правил. 2. Несамохідне судно, на якому живе екіпаж земснарядів або яке є складом. 3. Пост на судні або на березі, звідки наглядають за пожежною безпекою в порту.
Брандер
судно, навантажене горючою або вибуховою речовиною. Його застосовували для підпалювання ворожих кораблів.
Брашпиль
ручна, електрична або парова лебідка на судні, якою вибирають якір.
Брейд-вимпел
прапор, який підіймають на гротщоглі, коли на судні присутні службові особи.
Брекватер
хвилеріз, кам'яна споруда для захисту морської гавані від хвиль.
Бриг
двощоглове вітрильне, в тому числі військове, судно 18 — 19 ст. з прямими вітрилами на обох щоглах.
Бридель
ланцюг, одним кінцем прикріплений до нерухомого якоря, другим — до бочки.
Бридждек
палуба цивільних суден, де розміщено штурманську й рульову рубки і пристрої для судноводіння.
Бриз
несильний вітер, що виникає через неоднакове нагрівання суші й моря: вдень вологий, дме з моря на сушу (морський Б.), вночі сухий — з суші на море (береговий Б.).
Брутто
вага товару з упаковкою (тарою).
Бугшприт
бушприт; горизонтальний або похилий брус, що виступав перед форштевнем. Служить для підіймання носових вітрил.
Буй
плавучий знак, який вказує на небезпечні місця для судноплавства.
Буйреп
трос, що утримує буй на якорі.
Буканьєри
те саме, що й флібустьєри.
Буксир
1. Самохідне судно, яке тягне або штовхає інше судно чи будь-який плавучий засіб (док, кран). 2. Трос, за допомогою якого одне судно, тягне інше.
Бульб
морськ. виступаюча нижче ватерлінії частина носа судна, що має опуклу еліпсоїдну форму.
Бухта (1)
затока, що заходить у сушу. 3 обох боків Б. захищають від хвиль острови або миси.
Бухта (2)
канат (снасть), укладений кругами або вісімками поруч і один над одним (у формі циліндра).
Бушлат
двобортна матроська сукняна куртка з відкладним коміром.
Бушприт
бугшприт; горизонтальний або похилий брус, що виступав перед форштевнем. Служить для підіймання носових вітрил.
Ваєр
сталевий трос для буксирування трала.
Ванти
відтяжки, що підтримують з боків вертикально розташовані предмети (напр., щогли).
Ватервейс
широка товста дошка дерев'яного настилу вздовж борту судна.
Ватерлінія
1. Лінія вздовж корпусу корабля, утворювана поверхнею води. 2. Лінія вздовж корпусу, яка вказує на максимальну дозволену осадку навантаженого корабля (вантажна В.).
Вати
смуги низовинних узбереж морів, що затоплюються під час припливів й осушуються під час відпливів.
Вахта (1)
1. Чергування. 2. Частини, на які розділено команду для неперервної роботи на кораблі.
Вельбот
веслова морська шлюпка із загостреними носом і кормою.
Вельси
бруси обшивки судна, розмішені над ватерлінією; надводний борт.
Верп
судновий якір, меншого розміру за основний. В. завозять на шлюпках, якщо треба зняти судно з мілини або перемістити корму в якийсь бік.
Верф
1. Підприємство для будування і ремонту суден. 2. Приміщення для будування і стоянки дирижаблів.
Вершляґ
1. Захід. 2. Західний вітер.
Вест
1. Міжнародне позначення заходу. 2. Західний вітер.
Вимпел
1. Вузький довгий прапор, який піднімають на військових суднах. 2. Трикутний прапорець як знак вшанування. 3. Футляр з довгою яскравою стрічкою для скидання з літаків пошти, донесень тощо.
Віце-адмірал
звання у військово-морському флоті.
Гавань
1. Затока, внутрішня частина порту для стоянки кораблів. 2. Пліт із колод через усю річку.
Гакаборт
верхня закруглена частина кормового краю корабля.
Галеон
велике багатопалубне вітрильне судно з артилерійським озброєнням, що використовувалося як військове і торгове. Г. з'явився в XVI столітті як еволюція каравели і караки і призначався для дальніх океанських подорожей. Вітрильне обладнання складалося з трьох-п'яти щогл, передні щогли несли прямі вітрила, задні — косі (латинські). Від попередників Г. відрізнявся тим, що був довшим, нижчим і прямішим, з прямокутною кормою замість круглої, і наявністю на носі ґальюна. Водотонажність Г. складала від 500 до 2000 тон. Г. використовувались до XVIII століття.
Галфвінд
курс вітрильного судна, коли кут між напрямом вітру й діаметральною площиною судна становить 90°.
Гальбвінд
1. Вітер, що дме збоку. 2. Хід корабля під таким вітром.
Гальюн
1. Звис в носі вітрильного судна для установки носової прикраси — Гальюнної фігури. 2. Туалет на кораблі — за місцем встановлення відхожих місць для екіпажу.
Гальюнна фігура
прикраса на носовій частині вітрильного судна.
Галювати
1. У фарбарстві — обробляти матерії виваром дубильних речовин. 2. іт. Гуляти, байдикувати.
Галювати
тягти судно проти води.
Генуя
великий широкий стаксель зі шкотовим кутом, що далеко заходить за щоглу.
Гіг
швидкохідна шлюпка з низьким бортом. Інша назва — гічка.
Гідроплан
літак, пристосований підійматися з водної поверхні і опускатися на неї.
Гідропланування
те саме, шо й глісування.
Глісер
легке швидкохідне судно з днищем спеціальної форми, внаслідок чого воно ковзає по поверхні води.
Глісування
вид руху швидкохідних суден, глісерів, гідролітаків перед зльотом тощо.
Глісувати
ковзати по воді.
Горизонт
1. Лінія позірного перетину неба і земної поверхні (видимий Г.). 2. Велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії на місці спостереження (істиний Г.). 3. Г. води — рівень води в річках, озерах, морях. 4. геол. Сукупність відкладів, що включає одновікові породи різного складу, іноді з певним комплексом викопної фауни. 5. гірн. Сукупність гірничих виробок, що лежать на одному рівні.
Горн
1. Музичний духовий інструмент. 2. Г. туманний — звуковий апарат для подачі сигналів парусними й буксированими суднами підчас туману.