Результати пошуку
Шуканий термін: -
Результатів: 3479
Результатів: 3479
Точних результатів не знайдено.
Дивіться також:
Дивіться також:
А-конто: фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на підставі рахунків експортера.
А-мета: надвоє; однаковий зиск і втрати.
А-темпо: муз. в попередньому темпі, відновити попередній темп (після попереднього прискорення або сповільнення).
Аа-лава: лавовий потік, розірваний на окремі частини (уламки) з нерівною шлаковою поверхнею; характерний для базальтів невеликої в'язкості.
Аа: позначення деяких річок у Данії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Прибалтиці; додається як закінчення, напр., Польдер-аа.
Абаз: перська дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.). Були поширені в Грузії у період її залежності від Ірану. Карбувалися також після приєднання Грузії до Росії.
Абазини: кавказька народність. Проживають в Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині. Мова абазинська абхазько-адигейської групи іберійсько-кавкаької сім'ї. Писемність на російській графічній основі. За релігійними поглядами віруючі абазинці — мусульмани-суніти.
Аббе число: характеристика дисперсії оптичного скла. Обчислюють за співвідношенням (nD — 1)/(nF — nC), де nD, nF, nC — показники заломлення скла для спектральних ліній відповідно жовтої натрію (5893 х 10-10м), синьої водню (4861 х 10-10м) і червоної водню (6563 х 10-10м). За ім'ям німецького фізика Ернста Аббе.
Абвер: військова розвідка і контррозвідка у Німеччині у 1919-40 рр.
Абданк: герб, який використовувався як родовий герб кількох польських, литовсько-білоруських, українських шляхетських родів за часів Королівства Польського, Речі Посполитої. Вперше згадується в 1228 році. Багато розгалужень цього герба об'єднує літера W.
Абдер: в давньогрецькій міфології — син Гермеса (за іншою версією — син Посейдона і наяди Фрон). Відбивши у фракійського царя Діомеда кобилиць-людожерів, Геракл передав їх своєму коханцю А., який не зміг з ними впоратися і був ними пошматований. На його могилі Геракл заснував місто Абдери. Подібно до Нарциса, А. зберігав свою красу і після смерті.
Абдера: місто у Фракії, за легендами, засноване Гераклом у пам'ять про його коханця Абдера (сина Гермеса), який був розірваний конями-людожерами Діомеда. Місто багато віків вважалось глушиною, а їх жителі — недалекими та наївними, за що увійшли до прислів'їв. У А. народились видатні грецькі вчені — Демокрта, Протагор, Анаксарх, Левкіпп, Гекатей.
Абдикація: 1. юр. зречення престолу, відмова від влади, посади або сану. Інша назва — абдикція. 2. У найширшому сенсі — зречення, відмова від будь-яких офіційних повноважень.
Абеліт: вибухова суміш, що складається з амонієвої селітри, динітробензолу й кухонної солі. Від прізвища англійського хіміка Фредеріка Августа Абеля (1827-1902).
Абецедарій: 1. Буквар. 2. Форма середньовічної поезії, в якій перші літери кожної строфи або кожного віршованого рядка або перші букви кожного слова розташовані в абетковому порядку.
Абідоський камінь: родовідна скрижаль єгипетських фараонів знайдена серед руїн м. Абідоса (Мала Азія). Налічує 76 картушів давньоєгипетських царів, починаючи з Менеса і закінчуючи Мережі I. У список не включені імена фараонів I і II перехідних періодів, а також п'яти царів XVIII-ї династії була виключена унаслідок передбачуваних гонінь Тутмоса III (Хатшепсут був виключений із-за гонінь Тутмоса III, а Ехнатон, Сменхкар, Тутанхамон і Ейє були виключені як єретики).
Абіотичний: неорганічний або позбавлений життя; А-ні фактори — сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, що забезпечують існування організму; А-на зона — зона, в якій немає живих організмів, напр. глибинні шари земної кулі або найвищі шари атмосфери.
Абісаль: зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м). Ділянки дна океану завглибшки понад 6000 м виділяють як ультра-абісальні (напр. Маріанський жолоб у Тихому ок., жолоб Пуерто-Ріко в Атлантичному ок.). Для А. характерні високий тиск, низька т-ра (від 0° до +2°), постійні солоність (34,7-34,9%0) та густина води, абс. темрява. Абісальні зони населені глибоководними тваринами.
Абісальний: глибоководний; А-на зона — те саме, що й абісаль; А-ні відклади — найглибоководвіші сучасні морські та океанічні відклади — складаються переважно з скелетних частин планктонних організмів, дрібних мінеральних частинок (принесених морськими течіями і вітрами), космічного пилу, продуктів підводного вивітрювання та глибоководного хімічного осадження; вкривають майже 90% площі дна Світового океану, представлені мулом і глибоководною червоною глиною.
Аболіціонізм: 1. Суспільний рух, спрямований проти запровадження якогось закону. 2. Рух у кінці 18 — 1-й половині 19 ст. за скасування рабовласництва, зокрема рух у США за знищення рабства негрів.
А-мета: надвоє; однаковий зиск і втрати.
А-темпо: муз. в попередньому темпі, відновити попередній темп (після попереднього прискорення або сповільнення).
Аа-лава: лавовий потік, розірваний на окремі частини (уламки) з нерівною шлаковою поверхнею; характерний для базальтів невеликої в'язкості.
Аа: позначення деяких річок у Данії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, Прибалтиці; додається як закінчення, напр., Польдер-аа.
Абаз: перська дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.). Були поширені в Грузії у період її залежності від Ірану. Карбувалися також після приєднання Грузії до Росії.
Абазини: кавказька народність. Проживають в Карачаєво-Черкесії, Адигеї, Туреччині. Мова абазинська абхазько-адигейської групи іберійсько-кавкаької сім'ї. Писемність на російській графічній основі. За релігійними поглядами віруючі абазинці — мусульмани-суніти.
Аббе число: характеристика дисперсії оптичного скла. Обчислюють за співвідношенням (nD — 1)/(nF — nC), де nD, nF, nC — показники заломлення скла для спектральних ліній відповідно жовтої натрію (5893 х 10-10м), синьої водню (4861 х 10-10м) і червоної водню (6563 х 10-10м). За ім'ям німецького фізика Ернста Аббе.
Абвер: військова розвідка і контррозвідка у Німеччині у 1919-40 рр.
Абданк: герб, який використовувався як родовий герб кількох польських, литовсько-білоруських, українських шляхетських родів за часів Королівства Польського, Речі Посполитої. Вперше згадується в 1228 році. Багато розгалужень цього герба об'єднує літера W.
Абдер: в давньогрецькій міфології — син Гермеса (за іншою версією — син Посейдона і наяди Фрон). Відбивши у фракійського царя Діомеда кобилиць-людожерів, Геракл передав їх своєму коханцю А., який не зміг з ними впоратися і був ними пошматований. На його могилі Геракл заснував місто Абдери. Подібно до Нарциса, А. зберігав свою красу і після смерті.
Абдера: місто у Фракії, за легендами, засноване Гераклом у пам'ять про його коханця Абдера (сина Гермеса), який був розірваний конями-людожерами Діомеда. Місто багато віків вважалось глушиною, а їх жителі — недалекими та наївними, за що увійшли до прислів'їв. У А. народились видатні грецькі вчені — Демокрта, Протагор, Анаксарх, Левкіпп, Гекатей.
Абдикація: 1. юр. зречення престолу, відмова від влади, посади або сану. Інша назва — абдикція. 2. У найширшому сенсі — зречення, відмова від будь-яких офіційних повноважень.
Абеліт: вибухова суміш, що складається з амонієвої селітри, динітробензолу й кухонної солі. Від прізвища англійського хіміка Фредеріка Августа Абеля (1827-1902).
Абецедарій: 1. Буквар. 2. Форма середньовічної поезії, в якій перші літери кожної строфи або кожного віршованого рядка або перші букви кожного слова розташовані в абетковому порядку.
Айстра квітне у саду.
Аїр в лузі я знайду.
Бізон у двір забрався,
Баран його злякався.
Ведмеді вулика знайшли,
Вовки під деревом лягли.
Грак сидить на димарі,
Голуб в'ється угорі.
Дельфін живе в морях,
Дракон — лише в казках...
Олександр Олесь
Абідоський камінь: родовідна скрижаль єгипетських фараонів знайдена серед руїн м. Абідоса (Мала Азія). Налічує 76 картушів давньоєгипетських царів, починаючи з Менеса і закінчуючи Мережі I. У список не включені імена фараонів I і II перехідних періодів, а також п'яти царів XVIII-ї династії була виключена унаслідок передбачуваних гонінь Тутмоса III (Хатшепсут був виключений із-за гонінь Тутмоса III, а Ехнатон, Сменхкар, Тутанхамон і Ейє були виключені як єретики).
Абіотичний: неорганічний або позбавлений життя; А-ні фактори — сукупність умов зовнішнього неорганічного середовища, що забезпечують існування організму; А-на зона — зона, в якій немає живих організмів, напр. глибинні шари земної кулі або найвищі шари атмосфери.
Абісаль: зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м). Ділянки дна океану завглибшки понад 6000 м виділяють як ультра-абісальні (напр. Маріанський жолоб у Тихому ок., жолоб Пуерто-Ріко в Атлантичному ок.). Для А. характерні високий тиск, низька т-ра (від 0° до +2°), постійні солоність (34,7-34,9%0) та густина води, абс. темрява. Абісальні зони населені глибоководними тваринами.
Абісальний: глибоководний; А-на зона — те саме, що й абісаль; А-ні відклади — найглибоководвіші сучасні морські та океанічні відклади — складаються переважно з скелетних частин планктонних організмів, дрібних мінеральних частинок (принесених морськими течіями і вітрами), космічного пилу, продуктів підводного вивітрювання та глибоководного хімічного осадження; вкривають майже 90% площі дна Світового океану, представлені мулом і глибоководною червоною глиною.
Аболіціонізм: 1. Суспільний рух, спрямований проти запровадження якогось закону. 2. Рух у кінці 18 — 1-й половині 19 ст. за скасування рабовласництва, зокрема рух у США за знищення рабства негрів.