цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1927 року
6 жовтня 1927 року в Нью-Йорку компанія «Ворнер Бразерз» провела прем'єру першого звукового фільму «Співак джазу» з Елом Джонсоном у головній ролі. Стрічка не була озвучена повністю в сучасному розумінні цього слова, проте стала провісником закінчення епохи німого кіно.

Головні події 1927 року


Всі події 1927 року

7 січня - Між Нью-Йорком і Лондоном почала діяти перша трансатлантична телефонна лінія - демонстраційний дзвінок зробив президент компанії AT&T Уолтер Шерман Джиффорд до Джорджа Мюррея, глави поштового відомства Великобританії. Цього ж дня був зроблений ще 31 дзвінок, кожний вартістю 75 доларів за 3 хвилини розмови - перша приватна бесіда відбулась між видавцем газети "Нью-Йорк Таймс" Адольфом Охсом і Джоффрі Доусоном, редактором лондонської "Таймс".
24 січня - У Великобританії вийшов перший фільм молодого режисера Альфреда Хічкока "Сад задоволення". Він був оцінений критиками як досить сильний дебют, а вже наступна стрічка - "Справа Джонатана Дрю" - принесла Хічкоку справжній успіх.
23 лютого - Раднарком України прийняв постанову про допомогу бродяжим циганам при переході на «трудовий осілий спосіб життя».
15 березня - У Запоріжжі розпочалось будівництво Дніпровської гідроелектростанції. Першу чергу ДніпроГЕС введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 р., а в 1939 р. стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт.
21 березня - У Києві, як орган Всеукраїнської спілки пролетарських письменників, засновано видання «Літературна газета». Протягом 1941–1942 років виходила в Харкові, Луганську, Уфі, Москві й називалася «Література і мистецтво»; з 1945 року — знову «Літературна газета», а з 1962 року — «Літературна Україна».
7 квітня - Вперше виконано одночасну передачу звуку і зображення на велику відстань - співробітники телефонної компанії "Белл" здійснили телепередачу з Вашингтону до Нью-Йорку виступу міністра торгівлі Герберта Гувера. Звук і зображення передавались роздільно - Гувер говорив у телефонну трубку, а синхронна картинка передавалась зі швидкістю 18 кадрів на секунду і виводилась на монітор розміром 5 на 7 сантиметрів.
12 квітня - В Шанхаї силами Гоміньдана і його прихильниками було вчинено масову розправу над комуністами, в результаті якої були заарештовані та вбиті керівники Китайської компартії. Протягом наступних тижнів арешти комуністів тривали по всьому Китаю, що дозволило Чан Кайши захопити владу в Гоміньдані і стати диктатором.
14 квітня - У шведському місті Гетеборг зійшов з конвеєра перший серійний автомобіль "Вольво". Компанія, заснована в 1926 році бізнесменом Ассаром Габріельсеном та інженером Густафом Ларсоном, запланувала випустити за перший рік тисячу авто моделі "Jakob", котрі призначались у першу чергу для продажу за межами Швеції і мали скласти конкуренцію американським автомобілям. Однак, лише в 1936 році з появою моделі "Carioca" компанія "Вольво" добилась міжнародного визнання.
15 квітня - Від проливної зливи, яка пройшла цього дня, ріка Міссісіпі вийшла з берегів - було зруйновано 145 дамб, що привело до затоплення території понад 70000 км2; глибина затоплення подекуди досягала 10 метрів. До травня ширина Міссісіпі в районі міста Мемфіс складала 97 кілометрів, а повінню були охоплені 10 штатів.
9 травня - Австралійський парламент провів своє перше засідання у новій столиці країни Канберрі.
11 травня - У Лос-Анжелесі (США) за ініціативою глави компанії «Metro-Goldwyn-Mayer» (MGM) Луїса Маєра засновано Академію Кіномистецтв - громадську організацію професіоналів для розвитку кінематографу. Сьогодні вона об'єднує більше шести тисяч професіоналів кіноіндустрії і відома щорічним врученням найпрестижніших професійних нагород «Оскар».
13 травня - Міжвідомчою комісією у справах громадських організацій та спілок Київського округу офіційно зареєстрований Статут Київського пролетарського спортивного товариства «Динамо». Наступного року під прапором «Динамо» зібралися представники ОГПУ, футболісти якого захищали кольори клубу «Совторгслужащих», одного з головних претендентів на призові місця в чемпіонаті Києва.
21 травня - 25-річний Чарльз Ліндберг приземлився в Ле-Бурже, передмісті Парижа, завершивши перший одиночний безпосадковий політ через Атлантику на важчому за повітря транспортному засобі. За свій історичний політ, коли за 33,5 години було подолано 5800 кілометрів, він здобув світову славу і був нагороджений найвищою військовою відзнакою США - медаллю Пошани.
26 травня - Компанія Ford Motor оголосила про припинення випуску популярного автомобіля Model T, відомого також як Tin Lizzie, і виходу більш сучасного Model A. Перший автомобіль Model T був зібраний ще в 1908 році і продавався під гаслом "недорога машина для всіх". Це був також перший автомобіль, що збирався конвеєрним методом і у 1918 році половину всіх легковиків світу складали машини марки Model T, а всього їх було продано 15 007 033 штуки.
27 травня - Компанія «Ford Motor Company» припинила випуск своєї найзнаменитішої машини марки «Ford Model T», на зміну якій прийшла модель «Ford Model A». З серпня 1908 року було випущено 15 007 003 «Model T», першого автомобіля, який став доступним середньому американцю і багатьма спеціалістами вважається найкультовішим авто XX століття.
14 липня - Раднарком України прийняв постанову про заснування приморських заповідників на узбережжях Чорного й Азовського морів.
22 липня - За ініціативою одного з лідерів фашистської партії Італо Фоска в результаті об'єднання трьох римських команд в Італії створено футбольний клуб «Рома», який мав стати гідним суперником північноіталійських клубів.
1 серпня - В китайському місті Наньчані відбулось повстання частин національної армії - близько 20 тисяч солдатів і офіцерів під керівництвом комуністів виступили проти керівництва Гоміньдану. Пізніше частина повсталих під командуванням Чжу Де і Лінь Бяо з'єдналась з 1-ю дивізією Мао Цзедуна і було утворено 4-й корпус китайської Червоної армії.
23 серпня - Незважаючи на масові демонстрації, які охопили США, Велику Британію, Німеччину та Францію, і протести авторитетних громадських особистостей, визначних діячів культури, науки в Бостоні (штат Массачусетс) на електричному стільці страчені анархісти Нікола Сакко і Бартоломео Ванцетті.
6 жовтня - В Нью-Йорку компанія «Ворнер Бразерз» провела прем'єру першого звукового фільму «Співак джазу» з Елом Джонсоном у головній ролі. Стрічка не була озвучена повністю в сучасному розумінні цього слова, а являла собою комбінацію "німих" і синхронно озвучених діалогових сцен.
1 листопада - Через 19 років після випуску першої машини Model T компанія Ford Motor почала випуск нової моделі автомобіля - Model A з трилітровим чотирициліндровим двигуном потужністю 40 кінських сил. Його випуск припинився у 1932 році і за цей час було продано близько 5 мільйонім машин по ціні 460 доларів за штуку.
19 грудня - У Москві закінчився XV з'їзд ВКП(б), на якому були схвалені директиви по першому п'ятирічному плану і проголошено курс на колективізацію. З'їзд також підтвердив виключення з партії Троцького, Зінов'єва та інших членів опозиціонерів і проголосив про ліквідацію троцькізму як ворожої більшовизму течії.
30 грудня - В Токіо між районами Уено і Асакуса почав діяти перший в Азії метрополітен.
Народилися 1927 року
1 січня - 22 листопада 2007, Моріс Бежар, французький танцівник і хореограф, режисер, один з найвизначніших хореографів ХХ століття.
27 січня - 5 травня 1984, Олексій Іванович Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець; помер в ув'язненні.
30 січня - 28 лютого 1986, Улоф Пальме, шведський політичний діяч, прем'єр-міністр Швеції (1969-76, 1982-86 рр.).
20 лютого - Сідні Пуатьє, американський актор, лауреат премії «Оскар», перший з чорношкірих акторів, хто удостоївся цієї нагороди ("Польові лілеї" [1963]; "Здогадайся, хто прийде на обід", "Сковані одним ланцюгом"), режисер ("Повний перед").
1 березня - Гаррі (Гарольд Джордж) Белафонте, американський співак, композитор, актор ("Острів під сонцем", "Канзас-сіті").
21 березня - Ганс Дітріх Геншер, німецький політичний діяч, віце-канцлер і мінстр закордонних справ ФРН (1974-92 рр.).
27 березня - 27 квітня 2007, Мстислав Леопольдович Ростропович, російський віолончелист, композиторor, диригент.
2 квітня - 17 листопада 2006, Ференц Пушкаш, угорський футболіст; один з кращих бомбардирів світового футболу (забив 512 голів у 528 матчах), срібний призер Олімпійських ігор (1952), чемпіонату світу (1954), багаторазовий чемпіон Іспанії (у складі "Реалу", 1956-66 рр.), чотириразовий володар Кубка європейських чемпіонів.
10 квітня - 15 січня 2010, Маршалл Воррен Ніренберг, американський біохімік і генетик; лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1968 року (спільно з Робертом Голлі і Гаром Хорана) «за розшифровку генетичного коду і його ролі в синтезі білків».
16 квітня - Бенедикт XVI (Йозеф Алоіс Ратцингер), 265-й Папа Римський (з 19 апреля 2005).
18 квітня - 28 жовтня 2013, Тадеуш Мазовецький, польський політик, публіцист, активіст "Солідарності", прем'єр-міністр Польщі (1989-90 рр.), голова Демократичної унії (з 1990 р.).
27 квітня - 25 червня 1999, Євген Олександрович Моргунов, російський актор ("Самогонники", "Пес Барбос і незвичайний крос", "Операція "И", "Кавказька полонянка", "Петровські ворота").
13 травня - 9 жовтня 2001, Герберт Росс, американський кінорежисер ("Справжні кольори", "Мій блакитний рай", "Каліфорнійська сюїта", "Точка відліку", "Зіграй знову").
20 червня - 20 листопада 2000, В'ячеслав Котьоночкін, російський мультиплікатор (Ну, погоди!).
23 червня - 23 вересня 1987, Боб (Роберт Луїс) Фосс, американський хореограф (сім нагород "Тоні"), кінорежисер, лауреат «Оскара» (Кабаре [1972], Весь цей джаз).
26 червня - 21 лютого 2010, Володимир Якович Мотиль, кінорежисер (Біле сонце пустелі).
3 липня - 28 листопада 2011, (Генрі) Кен(нет) Рассел, англійський кінорежисер ("Закохані жінки", "Томмі", "Лістоманія", "Хвойда").
4 липня - Джина Лоллобриджида, італійська актриса ("Собор Паризької богоматері", "Закон", "Фанфан-тюльпан", "Приходить вересень").
8 серпня - 2 червня 2000, Святослав Миколайович Федоров, російський хірург-окуліст, політик.
22 серпня - Ірина Костянтинівна Скобцева, російська кіноактриса (Отелло, Війна і мир, Вони воювали за батьківщину).
25 серпня - 28 вересня 2003, Алтея Гібсон, американська тенісистка, шестиразова переможниця турнірів Великого шолому (French Open [1956], Вімблдон [1957, 1958], U.S. Open [1957, 1958]), перша темношкіра спортсменка, що перемогла на Вімблдоні (парний розряд, 1957 р.).
3 вересня - 26 січня 1994, Алесь Адамович (Олександр Михайлович Адамович), білоруський письменник («Останя пастораль», «Карателі, або Життєпис гипербореїв», сценарист.
10 вересня - 1 листопада 2008, Іма Сумак (Зойла Емператріс Чаваррі дел Кастілло), перуанська співачка, інка за походженням; володіла 4-октавним голосовим діапазоном (LP: Voice of the Xtabay, Legend of the Sun Virgin, Legend of the Jivaro).
16 вересня - 23 червня 2011, Пітер (Майкл) Фальк, американський кіноактор (Кишенькове диво, Коломбо, Великі перегони).
1 жовтня - 24 травня 2000, Олег Миколайович Єфремов, російський актор (Живі і мертві, Війна і мир, Бережись автомобіля), режисер.
14 жовтня - Роджер (Джордж) Мур, англійський актор (Мейверік, Дозвіл на вбивство, Тільки для тебе, Людина із золотим пістолетом, Жити і померти, Шпигун, котрий мене любив).
16 жовтня - 13 квітня 2015, Гюнтер Грасс, німецький письменник (Коти-мишки, Собачі роки, Жерстяний барабан), лауреат Нобелівської премії (1999).
24 жовтня - 18 грудня 2001, Жильбер Беко, французький співак і композитор.
3 листопада - 8 січня 1967, Збігнєв Цибульський, польський кіноактор (Повний перед!, Вбивця залишає слід, Рукопис, знайдений в Сарагосі, Як бути коханою, Восьмий день тижня).
18 листопада - 30 листопада 2015, Ельдар Олександрович Рязанов, російський кінорежисер, сценарист (Карнавальна ніч, Іронія долі, Службовий роман, Гараж).
20 листопада - 26 березня 2007, Михайло Олександрович Ульянов, російський актор (Добровольці, Живі і мертві, Голова, Брати Карамазови, Блокада, Біг, Тема, Перемога, Майстер і Маргарита, Все буде добре, Ворошиловський стрілок), режисер ( Брати Карамазови).
5 грудня - 13 жовтня 2016, Пхуміпон Адульядет (Рама ІХ Великий), король Таїланду з династії Чакрі (1946-2016 рр).
12 грудня - 3 червня 1990, Роберт (Нортон) Нойс, американський вчений, інженер, винахідник першої інтегральної мікросхеми (1959), співзасновник корпорації "Інтел" (1968), винахідник мікрочіпу пам'яті на кремнієвій основі (1970, разом з Гордоном Муром).
25 грудня - 18 березня 2003, Олесь Бердник (Олександр Павлович Бердник), український письменник (Поза часом і простором, Покривало Ізіди, Свята Україна), борець за права людини, громадський діяч.
30 грудня - Робер Оссейн, французький кіноактор (Анжеліка, Анжеліка маркіза ангелів), режисер (Знедолені, Дантон і Робесп'єр, Червона ікра).
Померли 1927 року
16 квітня - Гастон Леру, французький письменник ("Привид опери"). 89 років тому, в 59 років (нар. 6 травня 1868 р.).
25 квітня - Марко Черемшина (Іван Юрійович Семанюк), український письменник ("Несамовиті", "Керманич"), перекладач. 89 років тому, в 53 роки (нар. 13 червня 1874 р.).
14 червня - Джером Клапка Джером, англійський письменник ("Троє в човні (не рахуючи собаки)", "Троє на велосипеді"). 89 років тому, в 68 років (нар. 2 травня 1859 р.).
14 вересня - Айседора Дункан, американська танцівниця, балерина, одна з основоположнць танцю модерн; дружина Сергія Єсеніна, загинула в автокатастрофі. 89 років тому, в 49 років (нар. 27 травня 1878 р.).
29 вересня - Віллем Ейнтховен, голландський фізіолог, засновник електрокардіографії, Нобелівський лауреат (1924). 89 років тому, в 67 років (нар. 21 травня 1860 р.).
2 жовтня - Свенте Август Арреніус, шведський хімік, один з основоположників фізичної хімії, лауреат Нобелівської премії з хімії (1903). 89 років тому, в 68 років (нар. 19 лютого 1859 р.).
24 грудня - Володимир Михайлович Бехтерєв, російський невропатолог, психіатр, психолог, фізіолог, морфолог. 89 років тому, в 70 років (нар. 1 лютого 1857 р.).
Авраам Лінкольн
Фотоархів
Авраам Лінкольн

Головні події 1927 року

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх