цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1804 - 1806 років
6 серпня 1806 року після відмови імператора Франца II від німецької корони, припинила своє існування Священна Римська імперія, яка проіснувала з 962 року, коли її було засновано східно-франкським королем Оттоном I Великим.

Головні події 1804 - 1806 років


Всі події 1804 - 1806 років

1 січня 1804 - Перемогою завершилось єдине в історії успішне повстання рабів і його лідер Жан-Жак Дессалін проголосив створення Республіки Гаїті, яка стала першою незалежною державою Латинської Америки. У жовтні цього ж року він проголосив себе імператором.
21 березня 1804 - Указом першого консула Франції Наполеона Бонапарта введено в дію «Цивільний кодекс французів», кодекс цивільного права, який став фундаментом романської цивільно-правової традиції. Попри численні зміни політичного устрою більшість статей «Кодексу Наполеона» жодного разу не переглядались, а він сам лише доповнювався й діє до сьогодні.
18 травня 1804 - Французький сенат прийняв рішення передати всю повноту влади в країні спадкоємному імператору. У грудні ним став перший консул Франції Наполеон Бонапарт.
11 липня 1804 - Відбулась найзнаменитіша дуель в історії США - віце-президент США Аарон Берр смертельно поранив свого давнього політичного супротивника колишнього секретаря Джорджа Вашингтона і першого міністра фінансів США Александра Гамільтона, котрий помер наступного дня. У двох штатах був виданий ордер на арешт Берра, але він втік до Філадельфії, де, за непідтвердженими даними, організовував відділення західних штатів і приєднання їх до Мексики. Його було заарештовано в 1807 році і віддано до суду за звинуваченням у державній зраді, але за відсутністю доказів вини, виправдано.
11 серпня 1804 - Імператора Священної Римської імперії Франца II проголошено спадкоємним імператором Австрії під іменем Франц I. Через два роки він відмовиться від німецької корони і Священна Римська імперія припинить своє існування.
1 вересня 1804 - Німецький астроном-любитель Карл Людвіг Гардінг відкрив третю малу планету - Юнону.
16 вересня 1804 - Для визначення фізичних, хімічних і метеорологічніх параметрів атмосфери французький фізик Жозеф-Луї Гей-Люсак піднявся в небо на повітряній кулі і встановив при цьому рекорд висоти - 7016 метрів.
2 грудня 1804 - В Соборі Паризької богоматері відбулась коронація імператора Наполеона Бонапарта. Він став першим французом за тисячолітню історію країни, що став носити цей титул. Спеціально викликаний для церемонії папа римський Пій VII вручив Наполеону корону, котру 35-річний завойовник Європи власноручно одягнув на голову.
1805
29 січня 1805 - Підписано Указ про відкриття у Харкові Імператорського Університету. Він був заснований з ініціативи місцевого громадянства, головним чином заходами В. Каразіна, ідею якого підтримали й зібрали потрібні кошти дворянство та міська управа. Куратором університету був призначений граф Северин Потоцький, а першим ректором був філолог Іван Рижський. Харківський університет - другий за віком (після Львівського університету) університет сучасної України.
24 травня 1805 - У Відні Людвіг ван Бетховен разом з британським скрипалем Джорджем Бриджтауером вперше виконав написану спеціально для Бриджтауера «Сонату для скрипки і фортепіано № 9», відому також як «Крейцерова соната». Сам Родольфо Крейцер, перший скрипаль свого часу, якому було присвячено сонату, ніколи її не виконував, вважаючи її невдалою.
26 травня 1805 - В Міланському кафедральному соборі Наполеон I коронувався на монарха Італії. Перед цим він був президентом Італійської республіки.
4 червня 1805 - Закінчилась перша берберська війна - представники США та Тріполі (сьогоднішня Лівія) погодились підписати мирний договір, про припинення військових дій, розпочатих чотири роки перед тим американцями, котрі ввели у Середземне море свій флот на захист торгових суден від піратів, що базувалися в берберських країнах - Марокко, Алжирі, Тунісі та Триполітанії.
26 липня 1805 - В результаті виверження Везувію зруйновано значну частину Неаполя і загинуло близько 26 тисяч осіб.
9 серпня 1805 - Австрія приєдналась до третьої антифранцузької коаліції, в яку входили Британія, Росія і королівство П'ємонт-Сардинія.
21 жовтня 1805 - У морській битві біля мису Трафальгар, південніше Кадіса (Іспанія), англійський флот адмірала Гораціо Нельсона розгромив франко-іспанський флот адмірала Вільньова. Ця перемога забезпечила Великій Британії панування на морі аж до кінця 19 століття. Сам 47-річний Нельсон, сміливість і тактика котрого забезпечили перемогу, загинув у бою на своєму флагманському кораблі "Вікторія".
2 грудня 1805 - Імператор Наполеон I в битві під Аустерліцом розбив армії імператорів Австрії Франца I і Росії Олександра I під командуванням Михайла Кутузова, змушеного діяти за затвердженим Олександром I невдалим планом австрійського генерала Франца фон Вейротера. Ця поразка привела до розпаду третьої антифранцузької коаліції держав, а військове мистецтво Наполеона, який одним вчасно виконаним маневром розбив супротивника, поставив його в один ряд із легендарними Олександром Македонським і Ганнібалом Баркою, котрі плославились перемогами під Гавгемалами і Каннами.
15 грудня 1805 - Під тиском Наполеона I прусський король Фрідріх Вільгельм III відмовився від нейтралітету і заключив з Францією оборонно-наступальний пакт.
26 грудня 1805 - В Пресбурзі (нині - Братіслава) Франція і Австрія підписали мирний договір, що завершив війну третьої антифранцузької коаліції. Хоча Фрація і програла морські битви Великій Британії, вона перемогла Австрію і Росію на суші, а після перемоги Наполеона під Аустерліцом на початку грудня Австрія була змушена визнати важкі умови Братиславського миру, який означав для неї втрату політичного впливу в Центральній і Південній Європі. Мирний договір, що складався з 24 статей, передбачав, зокрема, передачу Австрією Італійському королівству Венеції, Істрії і Далмації, визнання Наполеона I королем Італії, відмову Австрії від Тіроля, Форарльберга, Ліндау і Брейгсгауса на користь Баварії, Бадена і Вюртебурга і визнання їх правителів королями.
1806
9 січня 1806 - В Лондоні у соборі Святого Павла поховано адмірала Гораціо Нельсона, героя Британії, що врятував країну від наполеонівських військ. У центрі міста, на площі перейменованій у Трафальгарську, було також зведено меморіальну колону на честь перемоги Нельсона у Трафальгарській битві, в якій 21 жовтня 1821 року було розбито франко-іспанський флот.
23 березня 1806 - Англійський парламент прийняв закон про заборону работоргівлі.
5 червня 1806 - На території колишньої Батавської республіки Луї Бонапарт проголосив створення королівства Голландія, на престол якої посадив свого молодшого брата Людовика Бонапарта.
12 липня 1806 - Під тиском Наполеона Бонапарта у Парижі німецькі монархії утворили Рейнський союз - 16 південно- і західнонімецьких князівств офіційно оголосили про свій вихід зі складу Священної Римської імперії та об'єднанні в конфедерацію. У 1808 році Рейнський союз досяг своїх найбільших розмірів - він включав чотири королівства, п'ять великих герцогств, тринадцять герцогств, сімнадцять князівств, а також незалежні ганзейські міста Гамбург, Любек і Бремен. Осторонь залишилися лише Пруссія, Австрія, герцогство Гольштейн, що належало Данії і Шведська Померанія.
20 липня 1806 - Підписанням Паризького миру закінчилася війна між Францією, Росією та Австрією, що почалась 1805 року. Він передбачав виведення російських військ з Далмації і французьких з Чорногорії та гарантував територіальну цілісність Туреччини.
6 серпня 1806 - Після відмови імператора Франца II від німецької корони, припинила своє існування Священна Римська імперія, яка проіснувала з 962 року, коли її було засновано східно-франкським королем Оттоном I Великим.
14 жовтня 1806 - Під командуванням імператора Наполеона I французькі частини розбили 20-тисячну пруссько-саксонську армію під Йєною і Ауерштедтом. Після поразки прусський король Фрідріх Вільгельм III разом з урядом втік до Східної Прусії, а 27 жовтня Наполеон на чолі своїх військ увійшов у Берлін.
17 жовтня 1806 - В результаті змови, організованої його політичними опонентами негром Анрі Крістофом і мулатом Александром Петіоном, убитий колишній раб, керівник антифранцузького повстання (1803), гаїтянський імператор (з 1804 року) Жан-Жак Дессалін (Жак I). З його смертю Гаїті розпалась на мулатську республіку на півдні (президент Петіон) і королівство на чолі з Крістофом на півночі.
22 листопада 1806 - Російська армія перейшла Дністер і зайняла Дунайські князівства. У відповідь Туреччина розірвала з Росією дипломатичні стосунки і 27 грудня оголосила їй війну, яка закінчилась 28 травня 1812 року Бухарестським миром.
27 листопада 1806 - Декретом, підписаним в Берліні, французький імператор Наполеон I оголосив про початок Континентальної блокади Великобританії, з якою європейським країнам заборонялась торгівля, а всі виявлені у Франції і в союзних державах товари підлягали конфіскації. Континентальна блокада, до якої Наполеон змусив приєнатись всі європейські держави, в тому числі і Росію, підсилила економічну гегемонію Франції, сприяла розвитку торгівлі і промисловості в Європі, але невдовзі Британія зуміла налагодити контрабандну поставку товарів на континет через Піренії, Балкани і Пінічну Німеччину.
Народилися в 1804 - 1806 роках
1 червня 1804 - 15 лютого 1857, Михайло Іванович Глінка, російський композитор, родоначальник російської класичної музики (опери "Іван Сусанін", "Руслан і Людмила"), класик російського романсу.
1 липня 1804 - 8 червня 1876, Жорж Санд (Аврора Дюпен), французька письменниця ("Консуело", "Індіана", "Орас").
28 липня 1804 - 13 вересня 1872, Людвіг Андреас Фейєрбах, німецький філософ (Сутність християнства, Основи філософії майбутнього, До критики філософії Гегеля).
3 вересня 1804 - 22 листопада 1873, Михайло Олександрович Максимович, український вчений-енциклопедист, історик, філолог, етнограф; перший ректор Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.
29 вересня 1804 - 4 січня 1886, Михайло Станіславович Чайковський, польський, український і турецький політичний та військовий діяч, письменник і поет.
24 жовтня 1804 - 23 червня 1891, Вільгельм Едуард Вебер, німецький фізик; разом з Карлом Гауссом є творцем першого електромагнітного телеграфу.
21 грудня 1804 - 19 квітня 1881, Бенджамін Дізраелі, британський політик-реформатор, прем'єр-міністр (1868, 1874-80 рр.), письменник (Конінгсбі).
2 квітня 1805 - 4 серпня 1875, Ганс-Крістіан Андерсен, датський письменник, автор понад 150 казок ("Гидке каченя", "Стійкий олов'яний солдатик", "Снігова королева", "Кресало", "Русалочка"). Саме день народження Андерсена святкується як Міжнародний день дитячої книги.
19 листопада 1805 - 7 грудня 1894, Фердинанд де Лессепс, французький дипломат, інженер, керівник будівництва Суецького (1854-69 рр.) і Панамського (1881-88 рр.) каналів, кавалер ордену Почесного легіону.
23 грудня 1805 - 27 червня 1844, Джозеф Сміт, американський релігійний діяч, засновник Церкви святих останнього дня, автор "Книги Мормона".
21 березня 1806 - 18 липня 1872, Беніто Хуарес Гарсія, мексиканський політичний діяч, президент Мексики (1861-72 рр.), перший мексиканський президент з індіанським корінням, національний герой Мексики - прославився у боротьбі проти французів і їхнього маріонеткового імператора Максиміліана.
20 травня 1806 - 8 травня 1873, Джон Стюарт Мілль, британський філософ, політичний економіст.
Померли в 1804 - 1806 роках
6 лютого 1804 - Джозеф Прістлі, англійський філософ, фізик, хімік; відкрив кисень (1774), першим отримав аміак (1772). 212 років тому, в 71 рік (нар. 13 березня 1733 р.).
12 лютого 1804 - Іммануїл Кант, німецький філософ, основоположник німецької класичної філософії ("Критика чистого розуму", "Критика практичного розуму"). 212 років тому, в 80 років (нар. 22 квітня 1724 р.).
20 лютого 1805 - Данило Самійлович Самойлович (Сушковський), український медик, засновник епідеміологічної служби в Росії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. 211 років тому, в 61 рік (нар. 22 грудня 1744 р.).
9 травня 1805 - Йоганн Фрідріх Шиллер, німецький поет і драматург (Розбійники, Марія Стюарт, Орлеанська діва). 211 років тому, в 46 років (нар. 10 листопада 1759 р.).
28 травня 1805 - Луїджи Родолфо Боккеріні, італійський композитор, віолончеліст, автор близько 30 симфоній. 211 років тому, в 62 роки (нар. 19 лютого 1743 р.).
21 жовтня 1805 - Гораціо Нельсон, англійський флотоводець, адмірал, переможець французів у битвах при Абукіре і Трафальгарі. 211 років тому, в 47 років (нар. 29 вересня 1758 р.).
27 січня 1806 - Вільям Пітт-молодший, британський політик; наймолодший прем'єр-міністр в історії країни (1783-1801, 1804-06 рр.). 210 років тому, в 47 років (нар. 29 травня 1759 р.).
22 серпня 1806 - Жан Оноре Фрагонар, французький гравер і художник ("Натхнення", "Виграний поцілунок"); працював у стилі рококо. 210 років тому, в 74 роки (нар. 5 квітня 1732 р.).
23 серпня 1806 - Шарль Огюстен Кулон, французький фізик; автор основного закону електростатики (закон Кулона). 210 років тому, в 70 років (нар. 14 червня 1736 р.).
17 жовтня 1806 - Жан-Жак Дессалін, засновник і перший правитель Гаїті (1804-1806 рр.). 210 років тому, в 48 років (нар. 20 вересня 1758 р.).
31 жовтня 1806 - Кітаґава Утамаро (Кітаґава Нобуйосі), японський художник, майстер гравюри по дереву. 210 років тому, в 53 роки (нар. 1753 р.).

Головні події 1804 - 1806 років

Після розгрому австрійської армії під Аустерліцем і окупації Відня французькими військами 12 липня 1806 року у П..
12 липня 1806
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх