цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1791 - 1793 років
8 листопада 1793 року після більше двох століть виконання функцій королівського палацу французький революційний уряд відкрив доступ до Лувру як публічного музею, колекція котрого на сьогодні є однією з найбільших у світі і містить експонати, що охоплюють 11 тисяч років людської цивілізації та культури.

Головні події 1791 - 1793 років


Всі події 1791 - 1793 років

30 березня 1791 - Національні збори Франції законодавчо затвердили визначення метра: одна сорокамільйонна частина довжини паризького меридіана. Під час правління Наполеона метрична система набула поширення по всій Європі. У 1889 році із платино-іридієвого сплаву було виготовлено точний міжнародний еталона метра.
3 травня 1791 - Надзвичайний сейм Речі Посполитої у Варшаві прийняв першу в Європі і другу в світі писану конституцію - «Урядовий закон» ліквідовував Люблінську унію, що об'єднала в 1569 році Королівство Польське і Велике князівство Литовське в єдину конфедеративну державу Річ Посполита. В основу Конституції було покладено принцип поділу влади (законодавча, виконавча і судова), були проголошені громадянські свободи, ліквідовувалась виборність монарха, а сейм проголошувався найвищим законодавчим органом країни.
4 серпня 1791 - Австрія й Туреччина підписали Систовський договір, за яким Бєлград був визнаний володінням Туреччини.
22 серпня 1791 - У французькій колонії Сан-Домінго почалось єдине в історії успішне повстання рабів, в результаті якого колонія (що змінила назву на Гаїті ) отримала незалежність від Франції. У перші два місяці повсталими рабами було вбито 2000 білих і зруйновано 280 плантацій.
24 серпня 1791 - В Британії прийнято Конституційний акт, що розділяв Канаду на дві частин, Верхню й Нижню, зі своїми губернаторами і окремими законами.
26 серпня 1791 - Американець Джон Фітч отримав патент на винайдений ним новий транспортний засіб - пароплав. Так і не зумівши довести економічну вигоду будівництва кораблів з паровими двигунами, Фітч помер у 1798 році, а слава дістанеться англійцю Роберту Фултону, котрий збудував пароплав на двадцять років пізніше Фітча.
14 вересня 1791 - Папська держава і Авіньон включені до складу Франції.
30 вересня 1791 - У Відні відбулась прем'єра останньої опери Моцарта «Чарівна флейта».
4 листопада 1791 - Біля форту Уейн на ріці Уабаш (нині - штат Індіана) армія генерала Артура Клера, губернатора Північно-Західної території, зазнала поразки від об'єднаних загонів індіанських племен маямі, уайндотів, ірокезів, шовні, делаверів, охібва і потаватомі, очолюваних вождем Маленька Черепаха - загинуло 623 військових і 258 було поранено. Це найбільша поразка, яку коли-небудь американська армія зазнавала від індіанців.
15 грудня 1791 - Після ратифікації штатом Вірджинія набув чинності "Білль про права" - перші десять поправок і доповнень до конституції США 1787 року.
1792
9 січня 1792 - В Яссах між Росією і Туреччиною підписано мирний договір, що завершив Сьому Російсько-турецьку війну 1787-91 років. Росія закріпила за собою все Північне Причорномор'я, включаючи Крим, Північну Кубань, чим посилила свій влив на Кавказі та Балканах. Ясський мир став важливим досягненням експансіоністської політики російської імператриці Катерини II, котра прагнула не тільки економічно ослабити Османську імперію, але й реалізувати свій "грецький проект" - відродити під патронатом Росії Візантійську імперію.
20 березня 1792 - Національна асамблея Франції схвалила застосування гільйотини при стратах.
2 квітня 1792 - У США прийнято т. зв. Монетний акт, яким введено долар як основну розрахункову одиницю на території США.
20 квітня 1792 - Революційна Франція оголосила Австрії війну - війну "вільного народу проти несправедливої агресії королів". На боці Австрії виступила Пруссія, котра також була занепокоєна можливістю поширення революції в інших країнах Європи, - почалась перша коаліційна війна монархічних держав Європи проти Франції. Для останньої розпочалась смуга воєн, котра закінчилась лише після Віденського конгресу 1814-15 років.
25 квітня 1792 - У Франції на Гревській площі в Парижі вперше спорудили і використали для публічної страти гільйотину (тоді вона називалася Лузеттою). Першою жертвою був «розбійник з великої дороги» Ніколя Жак Пелетьє, палачем - Шарль Анрі Сансон. Натовп гав, привчених з часів середньовіччя до «вишуканих» страт, був розчарований швидкістю страти на гільйотині.
25 квітня 1792 - Військовий інженер і композитор Клод Жозеф Руже де Ліль написав музику і текст «Воєнного маршу Рейнської армії». З цією піснею на вустах 30 липня того ж року в Париж увійшов Марсельський добровольчий батальйон, після чого вона набула великої популярності. Наступного року Конвент затвердив «Марсельєзу» в якості гімну революційної Франції.
17 травня 1792 - 24 брокера підписали угоду про створення Нью-Йоркської фондової біржі. Першими на ній стали котирувалися акції The Bank of New York. Сьогодні Нью-Йоркська фондова біржа - головна фондова біржа США; на ній визначається індекс Доу-Джонса для акцій промислових компаній.
30 червня 1792 - У Париж з «Бойовою піснею Рейнської армії» увійшов марсельський батальон добровольців. З тих пір ця пісня, написана військовим інженером Клодом Жозефом Руже де Лілем, стала відома по всьому світу як «Марсельєза». 24 листопада 1793 року Конвент обрав «Марсельєзу» в якості державного гімну Франції.
18 липня 1792 - В ході Російсько-польської війни польська дивізія під проводом генерала Тадеуша Костюшка (6 тисяч багнетів) у битві під Дубенкою (біля Любліна) отримала перемогу над 30-тисячним корпусом росіян на чолі з генералом Михайлом Каховським. Це, однак, не врятувало Польщу від капітуляції через тиждень.
30 липня 1792 - В Париж з піснею, написаною саперним офіцером Клодом Жозефом Руже де Лілем, увійшов Марсельський батальйон добровольців. Бойова пісня, складена спеціально для Рейнської армії, з цих пір стала називатись «Марсельєза» і згодом стала гімном Франції.
10 серпня 1792 - В результаті Паризького повстання, очолюваного якобинцями, 20-тисячним натовпом повстанців-санкюлотів захоплено палац Тюільрі, повалено владу короля Людовика XVI та заарештовано всю королівську сім'ю. Приводом для повстання стали чутки про можливе вторгнення австрійських армій і змові з ними короля. До влади у Франції прийшла республіканська партія жирондистів на чолі з Жак-П'єром Бріссо.
7 вересня 1792 - Перша група колишніх запорозьких козаків під командою полковника Сави Білого висадилася в Тамані. 3847 піших козаків з гарматами відпливли 16 серпня 1792 року з Очаківського лиману і стали першими переселенцями Чорноморського козацького війська, які ступили на кубанську землю. Цю дату звичайно вважають за початок заселення українцями Кубані.
21 вересня 1792 - Національний конвент Франції прийняв декрет про ліквідацію в країні монархії і проголосили створення Французької Республіки. Це відбулось через рік після того, як король Людовик XVI затвердив нову конституцію, котра позбавляла його значної частини влади.
22 вересня 1792 - Перший день після відсторонення французького короля Людовика XVI від влади і проголошення Французької Республіки став першим днем нового календаря, введеного Конвентом 5 жовтня 1793 року, - 22 вересня 1792 року стало 1 вандем'єра 1 року республіки.
13 жовтня 1792 - В новій столиці США Вашингтоні закладено перший камінь в будівлю нової резиденції президента, котра з 1809 року стала іменуватись Білим домом (назва була юридично узаконена в 1902 році) із-за контрастності сіро-білих стін будівлі з червноними цегляними стінами навколишніх будинків.
1793
5 січня 1793 - Пруссія та Росія підписали в Санкт-Петербурзі конвенцію про Другий поділ Польщі, за якою Річ Посполита втрачала половину території, - до Прусії відійшли міста Гданськ, Торунь, частина Мазовії і половина Краківського воєводства з містом Ченстохов, до Росії - значна частина Білорусії та України.
9 січня 1793 - Француз Жан-П'єр Бланшар здійснив перший у Новому Світі політ на повітряній кулі - він стартував у Філадельфії і, пролетівши 20 кілометрів та досягнувши висоти 2 кілометри, приземлився в містечку Вудбері (штат Нью-Джерсі).
17 січня 1793 - Французький Конвент за пропозицією Робесп'єра проголосував за смертну кару позбавленого влади короля Людовика XVI: "Від імені французького народу Національний конвент оголосив Людовика Капета винним у зловживаннях проти свободи нації і загальної безпеки держави".
21 січня 1793 - 38-річний французький король Людовик XVI за вироком Національного Конвенту був публічно гільйотинований на площі Революції в Парижі і став єдиним королем коли-небудь страченим за тисячолітню історію французької монархії. З його смертю Французька революція вступила в нову фазу, коли в країні була встановлена диктатура Комітету національного порятунку, яка закінчилась падінням та стратою вождя якобинців Максимільєна Робесп'єра, фактичного диктатора країни.
23 січня 1793 - Пруссія і Росія підписали конвенцію про другий розділ Польщі, яка була затверджена восени на Гродненському сеймі, останньому в історії сесії сейму Речі Посполитої.
10 березня 1793 - Поразка Франції в першій коаліційній війні, невдоволення населення, викликане голодом, і монархічне повстання стали причиною того, що радикальні монтаньяри ввели в дію надзвичайні закони і заснували політичний Революційний трибунал.
6 квітня 1793 - Французький Конвент утворив виконавчий орган - Комітет громадянського порятунку, главою котрого став міністр юстиції Жорж Жак Дантон, а згодом - вождь монтаньярів Максимільєн Робесп'єр. У Франції почалась нова фаза терору - Комітет отримав диктаторські повноваження для забезпечення "національної оборони" - знищення всіх ворогів народу, до числа яких згодом був зарахований і Жорж Дантон.
22 квітня 1793 - Президент США Джордж Вашингтон заявив про нейтралітет своєї країни щодо військових дій між революційною Францією і коаліцією європейських монархій.
24 квітня 1793 - На території земель Правобережної України указом російського царя утворена єдина Мінсько-Ізяславсько-Брацлавська православна єпархія, якій належало 329 церков. Очолив її щойно звільнений з польської в’язниці єпископ Віктор Садковський.
31 травня 1793 - Триденне паризьке повстання санкюлотів, очолюваних якобинцями, привело до вигнання з Конвенту депутатів-жирондистів і встановлення диктатури якобинців.
2 червня 1793 - Максимілліан Робесп'єр, член Комітету з захисту Республіки, ініціював "Владу терору", знищення всіх підозрюваних у ворожості до Французької Республіки.
10 червня 1793 - У Парижі для широкого загалу відкрито перший у світі публічний зоопарк «Jardin des Plantes».
24 червня 1793 - Французький Конвент прийняв першу республіканську конституцію, котра проголошувала верховенство влади народу.
13 липня 1793 - 50-річний французький революціонер, оратор, письменник Жан Поль Марат, одна з найпомітніших постатей Французької революції, був убитий у ванній кімнаті жирондисткою Шарлоттою Корде, котра проникла до нього під виглядом журналістки.
15 липня 1793 - Капітан Наполеон Бонапарт призначений командуючим артилерійської батареї Марселя.
22 липня 1793 - Шотландський мандрівник Александер Маккензі став першим європейцем, що перетнув Канаду зі сходу до Тихого океану.
29 липня 1793 - Перший віце-губернатор Верхньої Канади Джон Грейвз Сімко заснував форт та морський порт Йорк (нині Торонто).
5 жовтня 1793 - Конвент прийняв рішення про введення в дію у Франції Революційного календаря - перший рік починався з першого дня республіки (22 вересня 1792 року). Рік ділився на 12 місяців по 30 днів в кожному; решта 5 днів (у високосний - 6) оголошувались святковими; кожну декаду місяця завершував вихідний день. Назви місяців відображали особливості пір року: вандем'єр - збір урожаю (вересень-жовтень), брюмер - тумани (жовтень-листопад), фрімер - заморозки (листопад-грудень), нівоз - сніг (грудень-січень), плювіоз - дощі (січень-лютий), вантоз - вітри (лютий-березень), жерміналь - паростки (березень-квітень), флореаль - цвітіння (квітень-травень), преріаль - луги (травень-червень), мессідор - жнива (червень-липень), термідор - спека (липень-серпень), фрюктідор - плоди (серпень-вересень).
16 жовтня 1793 - Через дев'ять місяців після страти її чоловіка, колишнього короля Франції Людовика XVI, за рішенням Революційного трибуналу гільйотинована Марія Антуанетта. Дочка імператора Священної Риської імперії, Марія вийшла заміж за Людовика в 1770 році для зміцнення франко-австрійських зв'язків. В період економічної кризи у Франції вела розкішне та екстравагантне життя і радила своєму чоловікові не йти ні на які поступки по реформації монархії. Під час революційних заворушень у 1791 році разом з Людовиком намагалась втекти до Австрії, але вони були схоплені і в 1792 році, а після повалення монархії, віддані під суд.
8 листопада 1793 - Після більше двох століть виконання функцій королівського палацу французький революційний уряд відкрив доступ до Лувру як публічного музею, колекція котрого на сьогодні є однією з найбільших у світі і містить експонати, що охоплюють 11 тисяч років людської цивілізації та культури.
12 листопада 1793 - Ухвалою революційного трибуналу за віддання наказу про розстріл беззбройної антимонархічної демонстрації на Марсовому полі 17 липня 1791 року гільйотинований мер Парижа і голова перших Національних зборів Жан-Сільвен Байї.
19 грудня 1793 - Завдяки смілій ініціативі капітана-артилериста Наполеона Бонапарта французькі революційні війська звільнили фортецю Тулон, захоплену роялістами і англійськими інтервентами. За цю операцію майбутньому імператору було присвоєно звання бригадного генерала.
31 грудня 1793 - Перший державний секретар (міністр закордонних справ) США Томас Джефферсон подав у відставку після ряду конфліктів з міністром фінансів Александром Гамільтоном. Джефферсон, прихильник якомога більшої самостійності штатів, звинуватив Гамільтона у втручанні в сферу зовнішньої політики і пробританську орієнтацію. Через вісім років Джефферсон став третім президентом США.
Народилися в 1791 - 1793 роках
27 квітня 1791 - 2 квітня 1872, Семюел (Фінлі Бріз) Морзе, американський художник-портретист, педагог і винахідник у галузі телеграфії (телеграфний апарат - 1837, телеграфна азбука - 1838).
22 вересня 1791 - 25 серпня 1867, Майкл Фарадей, британський фізик і хімік; відкрив явище електромагнітної індукції, зконструював генератор, трансформатор, електродвигун.
26 вересня 1791 - 26 січня 1824, Теодор Жеріко, французький живописець і графік, основоположник романтизму у французькому живопису.
7 грудня 1791 - 17 грудня 1847, Марія Луїза Австрійська, імператриця Франції (1810-13 рр.), друга жінка Наполеона Бонапарта I; дочка австрійського імператора Франца I, племінниця королеви Франції Марії Антуанетти.
29 лютого 1792 - 13 листопада 1868, Джоаккіно Россіні, італійський композитор, автор численних опер ("Севільський цирюльник", "Отелло", "Сорока-злодійка", "Вільгельм Телль").
13 травня 1792 - 7 лютого 1878, Пій IX (Джованні Марія Мастаї-Феретті), 255-й папа римський (з 1846 р.); останній глава суверенної церковної держави, засновник сучасного вчення про права і привілеї Римського первосвященика.
21 травня 1792 - 19 вересня 1843, Гаспар-Гюстав Коріоліс, французький математик і механік («сила Коріоліса»).
6 липня 1792 - 2 березня 1855, Микола I (Микола Павлович Романов), російський імператор (1825-55 рр.); син Павла І, батько Олександра II.
4 серпня 1792 - 8 липня 1822, Персі Біш Шеллі, англійський поет (Королева Маб, Звільнений Прометей).
1 грудня 1792 - 24 лютого 1856, Микола Іванович Лобачевський, російський математик, основоположник неевклідової геометрії.
26 грудня 1792 - 18 жовтня 1871, Чарльз Беббідж, англійський математик, винахідник першої обчислювальної машини.
2 березня 1793 - 26 липня 1863, Сем Х'юстон, американський політичний діяч, перший президент Республіки Техас (1836-39, 1841-45 рр.).
Померли в 1791 - 1793 роках
2 березня 1791 - Джон Веслі, англійський протестантський проповідник, засновник Методистської церкви. 225 років тому, в 88 років (нар. 17 червня 1703 р.).
10 вересня 1791 - Іван Григорович Григорович-Барський, український архітектор. 225 років тому, в 78 років (нар. 1713 р.).
5 грудня 1791 - Вольфганг Амадей Моцарт, австрійський композитор, представник віденської класичної школи ("Дон Жуан", "Чарівна флейта", "Весілля Фігаро"), автор понад 20 опер, 50 симфоній, фортепіанних концертів, камерних творів, мес. 225 років тому, в 35 років (нар. 27 січня 1756 р.).
23 лютого 1792 - Джошуа Рейнольдс, англійський художник (Амур розв'язує пояс Венері, Три грації); засновник і президент Королівської Академії в Лондоні (1768). 224 роки тому, в 69 років (нар. 16 липня 1723 р.).
1 березня 1792 - Леопольд II (Петер Леопольд Габсбург), король Німеччини (з 1790 р.), імператор Священної Римської імперії (з 1790 р.), Король Галичини та Володимирії; третій син Франца I та Марії Терезії, першим запровадив заборону смертної кари. 224 роки тому, в 45 років (нар. 5 травня 1747 р.).
30 квітня 1792 - Джон Монтегю, 4-й граф Сендвічський, англійський політик, перший лорд Адміралтейства; увійшов в історію як любитель перекусити на швидку бутербродом зі шматком м'яса, покладеним між двома тостами, котрий стали називати сендвічами (1762). 224 роки тому, в 74 роки (нар. 13 листопада 1718 р.).
22 червня 1792 - Мухаммад ібн Абд аль-Ваххаб, арабський теолог, один із співзасновників держави Саудів. 224 роки тому, в 92 роки (нар. 1700 р.).
21 січня 1793 - Людовик XVI (Людовик Бурбон), король Франції (1774-92 рр.), гільйотинований під час Французької революції; внук Людовика XV. 223 роки тому, в 39 років (нар. 23 серпня 1754 р.).
6 лютого 1793 - Карло Гольдоні, італійський драматург ("Слуга двох вельмож", "Хитра вдова", "Трактирниця"), один з творців італійської національної комедії. 223 роки тому, в 86 років (нар. 25 лютого 1707 р.).
13 липня 1793 - Жан Поль Марат, французький лікар, публіцист, радикальний діяч періоду Великої Французької революції, голова Якобинського клубу, великий прихильник терористичного методу вирішення економічних і політичних проблем, жертвою котрого сам же й став. 223 роки тому, в 50 років (нар. 24 травня 1743 р.).
17 липня 1793 - Шарлотта Корде д'Армон, французька революціонерка-жирондистка; убивця Жана Поля Марата, вождя якобинців. 223 роки тому, в 25 років (нар. 27 липня 1768 р.).
13 серпня 1793 - Жан Батист Меньє де ла Плас, французький військовий інженер, винахідник дирижабля. 223 роки тому, в 39 років (нар. 19 червня 1754 р.).
16 жовтня 1793 - Марія Антуанетта, французька королева (1770-93 рр.), дочка Марії Терезії і Франсиска I, дружина Людовика XVI; страчена за рішенням Революційного трибуналу. 223 роки тому, в 38 років (нар. 2 листопада 1755 р.).
12 листопада 1793 - Жан-Сільвен Байї, французький астроном і діяч Великої Французької революції; перший президент Національних зборів і мер Парижа. 223 роки тому, в 57 років (нар. 15 вересня 1736 р.).
Друга Іспанська Республіка
Сьогодні
Друга Іспанська Республіка

Головні події 1791 - 1793 років

9 січня 1792
13 жовтня 1792
21 січня 1793 року король Франції Людовик XVI за вироком Національного Конвенту був публічно гільйотинований на ..
21 січня 1793
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх