цей день
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Хроніка подій 1661 - 1665 років
27 березня 1664 року поблизу села Вільховець на Київщині схоплений козаками гетьмана Павла Тетері за підтримку антипольського повстання страчений український військовий, політичний і державний діяч 56-річний колишній гетьман Іван Виговський.

Політичні лідери 1661 - 1665 років

Англія: Карл II (1660-1685) • Гетьманат: Юрій Хмельницький (1659-1663), Яким Сомко (1660-1663), Павло Тетеря (1663-1665), Іван Брюховецький (1663-1668), Петро Дорошенко (1665-1676) • Королівство Іспанія: Філіп IV Великий (1621-1665), Карл II Зачарований (1665-1700) • Королівство Франція: Людовик XIV Король-Сонце (1643-1715), Джуліо Мазаріні (1653-1661) • Королівство Швеція: Карл XI (1660-1697) • Московське царство: Олексій Михайлович (1645-1676) • Османська імперія: Мехмед IV Мисливець (1648-1687) • Річ Посполита: Ян II Казимир (1648-1668) • Священна Римська імперія: Леопольд I Габсбург (1658-1705).

Головні події 1661 - 1665 років

Всі події 1661 - 1665 років

20 січня 1661 - Король Ян II Казимир підписав диплом, який надавав єзуїтській колегії у Львові «гідність академії і титул університету» з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора. Нині — це Львівський університет імені І.Я.Франка.
30 січня 1661 - У 12-у річницю страти короля Карла I за рішенням парламенту колишній лорд-протектор Співдружності Англія Олівер Кромвель і ще троє померлих царевбивць були страчені ритуально - їх тіла були ексгумовані, повішені на площі села Тайберн поблизу Лондона, після чого обезголовлені. Тіла царевбивць були кинуті у яму поблизу шибениці, а голови виставлені на шестиметрових палях поблизу Встмінстерського палацу, де вони стирчали до 1685 року допоки внаслідок несподіваної штормової погоди не попадали на землю. Голова Кромвеля довгий час зберігалась у приватних колекціонерів і була похована 25 березня 1960 року на території цвинтара коледжа Сідні Сассекс в Кембриджі.
29 квітня 1661 - Війська китайської династії Мін зайняли Тайвань.
1 липня 1661 - В містечку Кардіс (між Ревелем і Дерптом) між Швецією і Росією підписано мирний договір, який завершив Російсько-шведську війну 1656-1658 років. За Кардісським договором Росія повернула Швеції всі завойовані території, які відійшли до неї за Валієсарський перемир'я 1658 року.
16 липня 1661 - Шведський банк Stockholms Banco випустив перші в Європі паперові банкноти. Вони були номіналом 5, 25, 100 і 1000 шведських талерів.

1662

22 квітня 1662 - Англійський король Карл II затвердив статут Королівського Товариства Лондона, яке стало важливим центром наукової діяльності в Англії.
4 серпня 1662 - У Москві розпочався "Мідний бунт" - повстання незаможних прошарків населення, викликане складною фінансово-економічною ситуацією в Росії й масовим випуском мідних грошей, що призвело до їх знецінення в порівнянні зі срібними. Під тиском повсталих цар Олексій Михайлович був змушений почати розслідування і невдовзі випуск мідних грошей був припинений, а самі вони вилучені з обігу.
27 жовтня 1662 - Англійський король Карл II продав Дюнкерк Франції за 320 тисяч фунтів.

1663

20 січня 1663 - Перед загрозою османського нашестя на Балкани імператор Священної Римської імперії Леопольд I скликав у Регенбурзі сейм (рейхстаг) - збори представників імперських земель. Крім грошей імператор сподівався на те, що німецькі князі виділять йому 20 тисяч солдатіів і підтримають у спробі Леопольда обмежити виборчі права курфюстів при обранні імператора. Сейм був розпущений лише в 1806 році.
14 лютого 1663 - Канада оголошена королівською провінцією Франції.
27 червня 1663 - На околиці Ніжина розпочалася козацька рада, відома як «Чорна», на якій гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького, кандидатуру якого якого підтримав царський уряд Московії. Його опоненти наказний гетьман Яким Сомко і ніжинський полковник Василь Золотаренко невдовзі були заарештовані і страчені за звинуваченні у зв'язках з польською шляхтою.
17 листопада 1663 - Гетьман Лівобережної України Іван Брюховецький підписав з представниками російського уряду Башмаковим і Фроловим т. зв. Батуринські статті як додаток до основних Переяславських статей 1659 року. Батуринські статті підтверджували Березневі статті 1654 року, але містили додаткові пункти, за якими гетьманська адміністрація зобов'язувалась, зокрема, утримувати коштом місцевого населення російське військо в Україні, упорядкувати козацький реєстр, визначений попередніми договорами, заборонити українським купцям продавати збіжжя на Правобережжі, вивозити горілку й тютюн в російські міста, аби не порушувати державної монополії.

1664

1 лютого 1664 - Армія короля Яна II Казимира була змушена зняти облогу Глухова. Це стало початком відступу польсько-литовськох армії і Річ Посполита остаточно втратила Лівобережну Україну.
27 березня 1664 - Поблизу села Вільховець на Київщині схоплений козаками гетьмана Павла Тетері за підтримку антипольського повстання страчений український військовий, політичний і державний діяч 56-річний колишній гетьман Іван Виговський.
10 травня 1664 - У Версалі за присутності кололя Людовика XIV відбулась прем'єра комедії Мольєра «Тартюф, або Ошуканець». Прем'єра на театральній сцені відбулась 5 серпня 1667 року в «Пале-Рояль». До сьогодні п'єса Мольєра є в репертуарі багатьох театрів світу.
6 червня 1664 - Англійці, що захопили Новий Амстердам, перейменували місто в Нью-Йорк. Через 9 років голландці відвоювала свою колонію і назвала її Новий Оранж.
28 червня 1664 - Актор бродячої трупи Жан Батист Поклен вперше вийшов на сцену під псевдонімом Мольєр. Своє нове ім'я він згодом прославив як драматург.
10 серпня 1664 - Підписано Вашварський мир, який ознаменував закінчення Австрійсько-турецької війни 1663—1664 років. Він діяв протягом майже 20 років, коли прикордонні сутички переросли у повномасштабну війну, кульмінацією якої стала Віденьська битва.
27 серпня 1664 - Загін із трьохсот англійських солдат захопив датське поселення Нью-Амстердам, котре згодом було перейменоване у Нью-Йорк.
8 вересня 1664 - Пітер Стуйвезант, останній губернатор Нової Голландії, території, заснованої в 1624 році Вест-Індською компанією, капітулював перед англійськими військами полковника Річарда Ніколлса. Англійський король Карл II передав колонії Новий Амстердам, Нью-Джерсі і Делавер у власність своєму брату Якову II, герцогу Йоркському, в честь котрого місто і було згодом перейменоване у Нью-Йорк. В 1773 році на короткий час воно знову перейшло у власність Нідерландів, але через рік, після підписання Вестмінстерського мирного договору, що завершив Третю англо-голландську війну, Нью-Йорк знову став англійським.

1665

6 березня 1665 - У Лондоні вийшов друком перший в світі науковий журнал - «Філософські праці Королівського товариства».
12 червня 1665 - Англія встановила своє правління у Нью-Йорку, колишньому голландському поселенні Новий Амстердам.
22 жовтня 1665 - У Москві лівобережний гетьман Іван Брюховецький, котрий у вересні прибув з великим почтом до Москви, підписав т.зв. "Московські статті", новий українсько-російський договір, статті котрого звели до мінімуму автономію України: всі податки з України мали надходити до московської скарбниці, на Україну поширювалась царська горілчана монополія, новообраний гетьман мав приїздити до Москви на затвердження, в Україну мало прибути 12-тисячне царське військо, котре розміщувалось у найбільших містах Лівобережжя. В обмін на ці поступки Брюховецький отримав титул боярина і земельні володіння неподалік кордону з Московією.

Народились в 1661 - 1665 роках

31 серпня 1663 - 11 жовтня 1705, Гільом Амонтон, французький фізик, винахідник гігрометра, нертутного барометра, повітряного термометра.
18 жовтня 1663 - 21 квітня 1736, Євгеній Савойський, австрійський воєначальник, генералісімус, командуючий імперською армією, переможець турків і французів.
6 лютого 1665 - 1 серпня 1714, Анна Стюарт, перша королева Великої Британії (1702-14 рр.), останій представник роду Стюартів на англійському престолі.

Померли в 1661 - 1665 роках

5 лютого 1661 - Фулінь (Шуньчжі), третій китайський імператор династії Цінь (1643-61 рр.); першим з династії підкорив усю територію Китаю й знищив китайську династію Мін. 357 років тому, в 23 роки (нар. 15 березня 1638 р.).
9 березня 1661 - Джуліо Мазаріні, французький кардинал, перший міністр Франції (1643-61 рр.). 357 років тому, в 59 років (нар. 14 липня 1602 р.).
19 серпня 1662 - Блез Паскаль, французький філософ, фізик, математик. 356 років тому, в 39 років (нар. 19 червня 1623 р.).
28 грудня 1663 - Франческо Мария Грімальді, італійський фізик і астроном; склав першу карту поверхні Місяця. 355 років тому, в 45 років (нар. 2 квітня 1618 р.).
17 лютого 1664 - Іван Федорович Богун, український військовий і державний діяч, козацький полководець періоду Національно-визвольної війни 1648—57 років. 354 роки тому, в 46 років (нар. 26 травня 1618 р.).
12 січня 1665 - П'єр Ферма, французький математик, основоположник аналітичної геометрії і теорії чисел. 353 роки тому, в 64 роки (нар. 17 серпня 1601 р.).
19 листопада 1665 - Ніколя Пуссен, французький живописець, філософ. 353 роки тому, в 71 рік (нар. 15 червня 1594 р.).
29 листопада 1665 - Філіп IV (Філіп Габсбург), король Іспанії та Португалії (1621-65 рр.); син Філіппа III Іспанського. 353 роки тому, в 60 років (нар. 8 квітня 1605 р.).

Головні події 1661 - 1665 років

keyboard_arrow_left1658
1668keyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

Наверх