цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1651 - 1657 років
6 листопада 1657 року у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Трансильванії, Молдови відбулась козацька рада, на якій було затверджено обрання Івана Виговського гетьманом та ратифіковано угоду про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої король Карл Х Густав Віттельсбах зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності Гетьманщини.

Головні події 1651 - 1657 років


Всі події 1651 - 1657 років

22 лютого 1651 - У Московії почалась церковна реформа патріарха Никона, котра дещо пізніше привела до розколу московської православної церкви.
28 червня 1651 - Біля містечка Берестечко (нині - Волинська область) між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Іслама III Герая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого відбулась найбільша битва Українсько-польської війни, в якій з обох боків брало участь близько 300 тисяч чоловік. Зазнавши великих втрат і зраджений татарами, Хмельницький був змушений підписати у вересні принизливий Білоцерківський мирний договір, який значно обмежував повноваження гетьмана і автономію підконтрольних йому територій.
28 вересня 1651 - Після поразки у Берестецькій битві, захоплення литовським князем Яном Радзивілом Чернігова і Києва і невдалих боїв під Білою Церквою, Богдан Хмельницький був змушений підписати з поляками Білоцерківський мирний договір, за яким козацький реєстр зменшувався до 20 тисяч, територія обмежувалась лише Київським воєводством і гетьман втрачав право на міжнародні зносини. Ратифікацію договору польським сеймом зірвав литовський шляхтич, вперше застосувавши право "вето". Це дало змогу Хмельницькому знову провести мобілізацію до війська і до весни 1652 року зібрати для віни з Польщею дві армії.
9 жовтня 1651 - Лорд-генерал Олівер Кромвель обнародував Навігаційний акт (Акт про збільшення англійського торгового флоту і заохочення мореплавців англійської національності), котрий мав захистити економічні інтереси Англії. Згідно з цим законом, товари з Азії, Америки і Африки могли ввозитись в Англію лише англійськими торговими суднами; це ж стосувалось і зворотнього вивезення товарів. Найбільше від Навігаційного акту постраждав флот Нідерландів, що через рік привело до війни між цими державами (1652-74).
17 жовтня 1651 - Розбитий військами Олівера Кромвеля у вересні в битві при Вустері, через шість тижнів переховувань від переслідувачів у Францію в одязі слуги втік Карл Стюарт, майбутній король Англії Карл II; він повернувся на батьківщину через вісім років, після відновлення монархії.
1652
6 квітня 1652 - Виконуючи наказ нідерландської Ост-Індської компанії, в район поблизу мису Доброї Надії на півдні Африки прибула еспедиція на чолі з Яном ван Рібеком, лікарем за професією. Її метою було будівництво форту на березі Столової бухти, який би виконував роль проміжного пункту для голландських кораблів, що пливли до Батавії (острів Ява). Засноване селище отримало назву Капстад (Кейптаун) і через 10 років, коли ван Рібек залишив його, в ньому проживало трохи більше 100 чоловік.
7 квітня 1652 - Голландець Ян Ван Рібек заснував у Південній Африці форт Кейптаун.
18 травня 1652 - В британській колонії Род-Айленд прийнято перший у Північній Америці закон про заборону рабства і работоргівлі.
1 червня 1652 - У битві під Батогом союзні війська Війська Запорозького і Кримського Ханства отримали перемогу над армією Речі Посполитої під командуванням Мартіна Калиновського, який втратив до 8 тисяч із 11 тисяч чоловік і загинув сам. Щоб помститись за поразку під Берестечком, Богдан Хмельницький викупив у татар всіх полонених поляків і наказав їх замордувати.
21 серпня 1652 - Син Богдана Хмельницького Тимофій одружився з дочкою молдавського господаря Василя Лупу, що стало приводом для відновлення союзу Молдавії з Україною.
21 жовтня 1652 - У Париж, після поразки лідера Фронди принца Конде у бою з військами кардинала Мазаріні, повернувся 14-літній король Людовик XIV, а Конде був змушений тікати до Іспанських Нідерландів. Поразка Фронди привела до встановлення у Франції необмеженої королівської влади, котра була повалена під час революції 1789 року.
1653
2 лютого 1653 - Селище Новий Амстердам набуло статусу міста. Сьогодні воно відоме як Нью-Йорк.
20 квітня 1653 - Голова Державної ради Англії Олівер Кромвель, не зумівши найти порозуміння з депутатами, розігнав т. зв. Довгий парламент, який був незмінним протягом 13 років.
20 липня 1653 - Московське посольство на чолі з Федором Ладиженським прибуло в Чигирин з повідомленням про згоду московського царя взяти під своє заступництво запорізьких козаків.
21 серпня 1653 - Військо господаря Молдови Георгія Штефана підійшло до Сучави і спробувало з наскоку взяти козацький табір Тимоша Хмельницького під стінами фортеці. Ця спроба повністю провалилася і почалась облога сучавської фортеці, яка тривала до жовтня і закінчилась поразкою козаків, загибеллю Тимоша Хмельницького і зривом планів Богдана Хмельницького утвердити свою гегемонію над Молдовою.
16 грудня 1653 - В Англії обнародувано конституцію ("Знаряддя управління"), згідно з якою Олівер Кромвель призначався лорд-протектором з повноваженнями, рівними королівським. В управлінні державою Кромвелю допомагала Державна рада, членами якої були його прихильники. Фактично виконавча влада в країні належала лише Кромвелю, а законодавча - парламенту, що обирався на три роки, і складався з 460 депутатів.
1654
18 січня 1654 - У Переяславі відбулась рада козацької верхівки, на якій генеральна старшина на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким, а також полковники та сотники висловились за перехід України під зверхність московського царя. Переяславська рада завершилась спільною присягою її учасників. У зв'язку з втратою оригінальних документів, підписаних у Переяславі Богданом Хмельницьким та Василієм Бутурліним, керівником московського посольства, залишається невідомим якою по характеру була Переяславська угода - персональна унія, державна унія, васальна угода чи тимчасовий військовий союз.
22 березня 1654 - До Москви прибуло посольство Богдана Хмельницького для визначення статусу запорізьких козаків у складі Росії. Переговори завершилися підписанням Московських статей.
7 червня 1654 - У Реймському соборі на французький престол короновано Людовика XIV, який правив наступні 72 роки, більше, ніж будь-який інший король в Європі.
12 серпня 1654 - В ході Російсько-польської війни 1654-67 років на річці Шкловці поблизу Борисова (сучасна Білорусія) відбулась битва між російським і литовським військом, в якій польсько-литовське військо, очолюване гетьманом Янушем Радзивіллом отримало перемогу.
22 серпня 1654 - Яків Барсімсон прибув до Нового Амстердаму (нині - Нью-Йорк) - перший єврей на територіїї Америки.
1655
22 січня 1655 - Англійський адмірал Вільям Пенн, батько засновника колонії Пенсільванія, завоював острів Ямайка, на котрому проживало близько 3 тисяч іспанських поселенців і африканських рабів.
29 січня 1655 - Під Охматовим (тепер село Жашківського району Черкаської області) розпочалась ьриденна битва між військами Речі Посполитої і Кримського ханства з одного боку та Військом Запорозьким і військом Московського царства з іншого. Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч чоловік і жодна із них не змогла здолати іншу.
25 березня 1655 - За допомогою власноруч зконструйованого телескопа голландський астроном Хрістіан Гюйгенс відкрив перший супутник Сатурна. Протягом більше двох століть супутник залишався фактично безіменним. У 1847 році відомі на той час сім супутників Сатурна були названі іменами сестер і братів Кроноса, грецького аналога римського бога Сатурна. Сьогодні відомо, що Титан - єдине, крім Землі тіло Сонячної системи, на поверхні якого виявлено рідину і єдиний супутник планети, що має щільну атмосферу.
1656
8 січня 1656 - В голландському місті Гарлем вийшов перший номер газети "Weeckelycke Courante van Europa" ("Щотижнева газета Європи"); через вісім років вона змінила назву на "De Oprechte Haerlemse Courant", а в 1942-у - на "Haarlems Dagblad" ("Гарлемський вісник"), під якою виходить і сьогодні. Нині - це найстаріше з періодичних видань, що існують сьогодні.
17 травня 1656 - Росія оголосила війну Швеції, що стало початком першої Північної війни (1655-60 рр.).
27 липня 1656 - За єретичні погляди майбутній всесвітньо відомий філософ 24-річний Спіноза був вигнаний з єврейської громади Амстердаму. Членам громади було заборонено з ним будь-яке спілкування, а самому Спінозі заборонялося надалі використовувати своє єврейське ім'я Барух («благословенний»). Віднині Спіноза взяв собі ім'я Бенедикт.
28 липня 1656 - Почалася Варшавська битва — армія Речі Посполитої в союзі з Кримським ханством протистояла Шведсько-Бранденбурзьким військам. Через три дні переважаючі польсько-татарські сили були розбиті і шведи зайняли Варшаву. За чисельністю військ, що брали участь у битві (19 тисяч з боку Швеції і 38 тисяч у супротивника), Варшавська битва стала однією з найбільших битв Північної війни 1655-1660 років.
1657
1657 - Восени на Полтавщині з повстання дейнеків почалась перша українська громадянська війна. Голота, невдоволена появою "нового панства" з числа козацької старшини та української православної шляхти, виступила проти гетьмана Івана Виговського. Їх підтримали полтавський полковник Мартин Пушкар і запорозький кошовий отаман Яків Барабаш, які прагнули позбавити Виговського булави.
23 березня 1657 - Франція і Англія об'єднали збройні сили у війні проти Іспанії.
2 квітня 1657 - Після смерті імператора Священної Римської імперії Фердинанда III почались переговори про спадкоємця трону - поряд з його сином ерцгерцогом Леопольдом, королем угорським і чеським, на імператорський престол претендували курфюст Баварський Фердинанд і французький король Людовик XIV.
15 квітня 1657 - Козацька Рада в Чигирині затвердила спадковість при передачі гетьманського звання від Богдана Хмельницького до його сина Юрія.
6 серпня 1657 - У Чигирині на 61-у році після апоплексичного удару помер гетьман Богдан Хмельницький. Він був похований через місяць в Іллінській церкві поруч із старшим сином Тимішем у його рідному місті Суботів. Смерть Хмельницького стала початком тридцятилітньої громадянської війни та загального занепаду української державності - періоду, відомого в історіографії як Руїна.
6 листопада 1657 - На козацькій раді у Корсуні за присутності послів Швеції, Речі Посполитої, Туреччини, Кримського ханства, Семигорода, Молдови було затверджено обрання Івана Виговського гетьманом Війська Запорозького. Під час ради було також ратифіковано угоду про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України, і ухвалено рішення поновити союзні відносини з Кримським ханством і Османською імперією.
Народилися в 1651 - 1657 роках
6 серпня 1651 - 7 січня 1715, Франсуа Фенелон Франсуа де Саліньяк), французький письменник, поборник ідей Просвітництва (Пригоди Телемака, Про виховання дівиць, Бесіда про мистецтво мовлення, Діалоги мертвих).
5 вересня 1652 - 8 березня 1715, Вільям Дампір, англійський мореплавець і пірат; тричі здійснив кругосвітню подорож.
14 березня 1654 - 29 березня 1734, Данило Апостол, український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Лівобережної України (1727-34 рр.).
4 травня 1654 - 20 грудня 1722, Сюань Є, другий китайський імператор з династії Цин; при ньому було закінчене завоювання Китаю манчжурами, закріплення влади над Тібетом.
23 травня 1654 - 10 квітня 1728, Нікодим Тессін-молодший, шведський архітектор, містобудівник (скандинавське бароко).
6 січня 1655 - 16 серпня 1705, Якоб Бернуллі, швейцарський математик, основоположник теорій варіаційного числення і диференційних рівнянь; старший із знаменитої династії науковців.
4 травня 1655 - 27 січня 1731, Бартоломео Крістофорі, італійський музичний майстер, винахідник фортепіано (1709-11 рр.).
13 серпня 1655 - 20 квітня 1707, Іоганн Христоф Деннер, німецький музичний майстер, винахідник кларнету.
8 листопада 1656 - 25 січня 1742, Едмонд Галлей, англійський астроном, геофізик і математик; першим теоретично розрахував орбіту однієї із найзнаменитіших комет, котра від 1682 року носить його ім'я.
11 липня 1657 - 25 лютого 1713, Фрідріх I (Фрідріх Гогенцоллерн), перший прусський король (170-13); син Фрідріха Вільгельма Бранденбурзького.
Померли в 1651 - 1657 роках
20 серпня 1651 - Ярема-Михайло Вишневецький, державний і військовий діяч Речі Посполитої, воєвода руський (1646-51 рр.), керівник польсько-литовських військ під час повстання Богдана Хмельницького (1648-51 рр.). 365 років тому, в 39 років (нар. 17 серпня 1612 р.).
21 квітня 1652 - П'єтро делла Валле, італійський мандрівник (Близький Схід, Північна Африка, Індія). 364 роки тому, в 66 років (нар. 11 квітня 1586 р.).
2 вересня 1652 - Хусепе де Рібера, іспанський гравер і живописець ("Свята Інесса"). 364 роки тому, в 61 рік (нар. 17 лютого 1591 р.).
1653 - Маруся Чурай, напівлегендарна українська народна співачка і поетеса часів Хмельниччини («Віють вітри», «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки»). 363 роки тому, в 28 років (нар. 1625 р.).
3 травня 1653 - Адам Кисіль, воєвода Київський (1649—1653 рр.). 363 роки тому, в 53 роки (нар. 1600 р.).
11 серпня 1654 - Іслам III (Іслам Герей), кримський хан (1644—1654 рр.). 362 роки тому, в 50 років (нар. 1604 р.).
28 липня 1655 - Савіньєн Сірано де Бержерак, французький письменник, драматург ("Держави і імперії місяця", "Держави і імперії сонця"). 361 рік тому, в 36 років (нар. 6 березня 1619 р.).
6 листопада 1656 - Жуан IV (Жуан Відновитель), португальський король (1640-56 рр.) з династії Браганса. 360 років тому, в 52 роки (нар. 19 березня 1604 р.).
2 квітня 1657 - Фердинанд III (Фердинанд Габсбург), імператор Священної Римської імперії з 1637, король Угорщини, Богемії; син Фердинанда II і Марії Анни, дочки герцога Баварського Вільгельма V. 359 років тому, в 49 років (нар. 13 липня 1608 р.).
3 червня 1657 - Вільям Гарвей, англійський лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології. 359 років тому, в 79 років (нар. 1 квітня 1578 р.).
6 серпня 1657 - Богдан Михайлович Хмельницький, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман війська Запорозького. 359 років тому, в 61 рік (нар. 6 січня 1596 р.).

Головні події 1651 - 1657 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх