цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1643 - 1649 років
19 травня 1649 року парламент Англії прийняв «Акт про оголошення Англії республікою». Формально вищим органом влади була оголошена Державна рада, яка щорічно обиратиметься парламентом, хоча фактично влада знаходилась в руках армійської верхівки на чолі з Олівером Кромвелем.

Головні події 1643 - 1649 років


Всі події 1643 - 1649 років

4 січня 1643 - В родині дрібного землевласника народився Ісаак Ньютон, видатний англійський вчений, чиї наукові праці з математики і фізики заклали основу класичної і небесної механіки, математичного аналізу і фізичної оптики.
14 травня 1643 - Після смерті короля Людовика XIII на французький престол вступив 4-річний Людовик XIV, котрий правив під регенством матері Анни Австрійської.
16 липня 1643 - Експедиція голландського мореплавця Маартена Фриза (Maarten Gerritszoon Vries) відкрила острів Сахалін.
1644
25 квітня 1644 - Селянська повстанська армія під керівництвом Лі Цзичена практично без бою увійшли в Пекін, столицю імперії Мін. Незадовго перед цим імператор Чжу Юцзянь покінчив життя самогубством - він став останнім з династії Мін. Однак через півтора місяці переможці програли бій з маньчжурськими військами, на чолі яких стояв принц Доргунь, регент при малолітньому маньчжурському імператорі Шицзу. Після цього у Китаї остаточно утвердилась маньчжурська династія Цін.
6 червня 1644 - Маньчжурські війська імператора Фуліня (Шуньчжі) династії Цін захопили Пекін, що фактично поклало край правлінню династії Мін, яка правила Китаєм з XIV.
1645
14 червня 1645 - Парламентська армія під керівництвом Томаса Ферфакса і Олівера Кромвеля у битві при Нейзбі розбила війська англійського короля Карла І, що фактично вирішило долю громадянської війни 1642-46 років.
10 липня 1645 - Під Лангпортом армія Олівера Кромвеля розгромила війська британських роялістів.
14 вересня 1645 - Відбулась вирішальна битва Громадянської війни в Шотландії - армія парламенту на чолі з Девідом Леслі здобула перемогу над військами шотландських роялістів Джеймса Грема у битві біля Філіпхоу. Ця перемога сприяла остаточному краху роялістів в Англійській революції XVII століття.
1646
24 квітня 1646 - На церковному соборі в Ужгороді між угорським римо-католицьким єпископом Ю. Якушичем з Егера та 63 закарпатськими священиками Мукачевської православної єпархії була укладена унія на умовах Берестейської унії 1596 року. Головними ініціаторами такого об’єднання виступили члени чернечого ордену василіанів Української греко-католицької церкви на чолі з Петром Партенієм. У 1648 році Ужгородська унія була затверджена на синоді угорської ієрархії у Тирнові, а в 1655 році - Ватиканом. Мукачевська греко-католицька єпархія існує і сьогодні, як автономна.
1647
23 січня 1647 - За 400 тисяч фунтів шотландський аристократ Арчібальд Кемпбелл, глава пресветеріанської опозиції, видав англійського короля Карла I, що втік в 1646 році до Шотландії, англійському парламенту. Після того як король був доставлений до Англії, в самому парламенті відбувся розкол - більшість депутатів виступали за монархію, обмежену парламентом, а Олівер Кромвель і його прихильники відстоювали необхідність негайного проголошення республіки.
1648
21 січня 1648 - Після звільнення з арешту, втративши надію на схильне до нього рішення у майновому питанні щодо слободи Суботів, Богдан Хмельницький із загоном близько 400 козаків знищив польську залогу на острові Базавлук, звільнивши Запорізьку січ від польського контролю. Це стало початком повстання, під час якого Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.
25 січня 1648 - Невдовзі після захоплення Запорізької січі Богдана Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорозького.
30 січня 1648 - Іспанія та Нідерланди підписали Мюнстерский договір, за яким Республіка Сполучених провінцій Нідерландів здобула незалежність від Священної Римської імперії та Іспанії. Як складова частина Вестфальського миру, цей договір завершив Тридцятилітню і Вісімдесятирічну війни.
15 травня 1648 - У Мюнстері ратифіковано мирний договір між Республікою Сполучених провінцій Нідерландів та Іспанією, підписаний 30 січня 1648 року. Мюнстерський договір, завдяки якому Сполучені Провінції отримали незалежність від Священної Римської імперії, став частиною Вестфальського миру, яким завершилась Тридцятирічна війна (1618–48 рр.) і Нідерландська революція (Восьмидесятирічна війна 1568–1648 рр.).
16 травня 1648 - Під Жовтими Водами військо Богдана Хмельницького, підтримане татарською кіннотою Тугай-бея, здобули свою першу перемогу над військами Речі Посполитої Стефана Потоцького.
26 травня 1648 - У битві під Корсунем двадцятитисячне військо Богдана Хмельницького і чотиритисячна кримськотатарська кавалерія Тугай-бея одержали перемогу над польськими загонами Миколая Потоцького і Мартина Калиновського. Чверть двадцятитисячної армії поляків загинула, а понад 8500 з них попало в полон, включаючи 127 офіцерів і 80 вельмож на чолі з Калиновським і Потоцьким.
11 червня 1648 - У Москві розпочався один з найбільших народних виступів, відомий під назвою "Соляний бунт", причиною котрого було збільшення податків з населення замість відміненого податку на сіль. Результатом бунту стала страта деяких близьких до царя Олексія Михайловича бояр і заслання головного радника боярина Бориса Морозова.
30 червня 1648 - Розпочалась експедиція російського мореплавця Семена Івановича Дежньова, в ході якої на 80 років раніше за Вітуса Берінга було відкрито протоку між Азією та Північною Америкою
8 серпня 1648 - За наказом своєї матері та при підтримці духовенства яничарами скинуто з престолу, заарештовано і ув'язнено турецького султана Ібрагіма, котрий страждав слабоумством. Через кілька днів його було задушено.
13 серпня 1648 - Під Пилявцями (тепер - село Пилява Старосинявського району Хмельницької області) розпочалась битва української армії, очоленої гетьманом Богданом Хмельницьким, проти польських військ Домініка Заславського. Битва під Пилявцями тривала до 23 вересня і закінчилась розгромом польської армії, повним звільненням Волині і Поділля.
26 серпня 1648 - У Парижі почалось повстання проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні. В цей день, що увійшов у історію як «День барикад», протистояння опозиційної Фронди і королівського двору переросло у збройні сутички - у Франції почалась громадянська війна.
23 вересня 1648 - У битві під Пилявцями військо Богданом Хмельницьким розбило польську армію воєначальників Миколи Острога, Домініка Заславського і Олександра Конецпольського - українські полки пішли в наступ на центр королівського війська, польська кіннота була розбита і розпорошена, зазнали поразки Мазовецький і Сандомирський полки, а після вступу в бій татарів поляки в паніці почали втечу з поля бою і зупинились аж у Львові.
6 жовтня 1648 - Після перемоги над польською армією у битві під Пилявцями, українсько-татарське військо під керівництвом Богдана Хмельницького взяло в облогу Львів. Маючи достатньо війська, щоб захопити місто, Хмельницький, однак, відмовився штурмувати його, обмежишись грошовим викупом.
24 жовтня 1648 - Закінчилась Тридцятилітня війна: німецький імператор Фердинанд III і представники німецьких станових класів з одного боку, Франція та Швеція - з іншого, підписали Вестфальський мирний договір, який визначив панівне положення Франції у Центральній Європі, Швеції - у Північній, а владу Габсбургів обмежив лише їхніми спадкоємними землями, що привело до фактичного розпаду Священної Римської імперії і утворення конгломерата самостійних невеликих держав.
6 грудня 1648 - В ході Англійської революції загони Олівера Кромвеля на чолі з полковником Томасом Прайдом провели "чистку" англійського парламенту від представників пануючої партії пресвитеріан, які представляли інтереси лондонської буржуазії і виступали за угоду з колоем Карлом: 45 человік було заарештовано, 186 втекли, 86 осіб були відсутні добровільно, а 83 членам парламенту було дозволено увійти в парламент тільки після офіційної відмови від голосу за прийняття умов короля; ще 71 чоловік спочатку були прихильниками перевороту. В очищеному парламенті, званому «охвістям», переважали індепенденти, які прагнули до встановлення республіки. Створений палатою громад Верховний суд постановив стратити короля Карла I.
1649
14 січня 1649 - Після тріумфальних перемог під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, викупу за зняття облоги Львова, гетьман Богдан Хмельницький тріумфально в'їхав у Київ, де його особисто вітали київський митрополит Сильвестр і єрусалимський патріарх Паїсій та багатотисячний натовп містян.
30 січня 1649 - За рішенням англійського парламенту у Лондоні страчено короля Англії 48-річного Карла І, звинуваченого в державній зраді. Це стало можливим після отримання армією Олівера Кромвеля ряду перемог в 1644, 1645 і 1648 роках над армією прихильників короля і вигнання в грудні 1648 року з парламенту монархічно настроєних депутатів. За рішенням суду, що почався 1 січня 1649 року, Карл I був публічно обезглавлений, і через декілька тижнів у Англії була проголошена республіка.
19 травня 1649 - Рішенням парламенту Англія проголошена республікою. Формально вищим органом влади стала Державна рада, хоча фактично влада знаходилась в руках армійської верхівки на чолі з Олівером Кромвелем.
15 серпня 1649 - Військо Богдана Хмельницького отримало перемогу у дводенній битві проти коронного війська під командуванням польського короля Яна II Казимира. Однак Зборівська битва не принесла успіху Хмельницькому, який був змушений 18 серпня підписати з королем Речі Посполитої Зборівський договір.
18 серпня 1649 - Між королем Речі Посполитої Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого підписано Зборівський договір, який легалізував самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, відновлювалась православна Київська митрополія, накладалась заборона на перебування в контрольованій козаками Україні євреїв та польских військ. Компромісний договір, котрий не влаштовував жодну із сторін, був порушений з обох боків протягом найближчих місяців.
11 вересня 1649 - Англійська армія під командуванням Олівера Кромвеля в ході придушення Ірландського повстання, що спалахнуло в країні після страти в Лондоні англійського короля Карла I, влаштувала в місті Дроеде масову різню - з 3 тисяч чоловік уціліло не більше тридцяти. До весни наступного року будь-який вияв невдоволення в Ірландії був придушений.
Народилися в 1643 - 1649 роках
4 січня 1643 - 31 березня 1727, Ісаак Ньютон, англійський фізик, математик, астроном, один з основоположників сучасного природознавства («Математичні начала натуральної філософії»).
25 лютого 1643 - 6 лютого 1695, Ахмед II (Ахмед Осман), султан Османської імперії (з 1691 р); син султана Ібрагіма І.
1644 - 18 грудня 1737, Антоніо Страдіварі, італійський майстер струнних інструментів; за своє життя він виготовив близько 1200 високоякісних скрипок, половина з яких дійшла до наших днів.
14 жовтня 1644 - 30 серпня 1718, Вільям Пенн, англійський квакер, засновник і губернатор однієї з перших північно-американських колоній, котра була названа в його честь (Пенсильванія).
1646 - 3 липня 1722, Іван Ілліч Скоропадський, Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній Україні (1708-22 рр.).
16 квітня 1646 - 11 травня 1708, Жуль Ардуен-Мансар, французький архітектор, придворний архітектор Людовика XIV;
8 серпня 1646 - 19 жовтня 1723, Годфрі Неллер, англійський художник; придворний художник п'яти англійських королів.
5 квітня 1649 - 8 липня 1721, Еліу Єль, англійський торговець, губернатор Британської Ост-Індії, засновник Єльського університету.
Померли в 1643 - 1649 роках
14 травня 1643 - Людовик XIII (Людовик Справедливий), з династії Бурбонів, король Франції (з 1610 р.); син Генріха IV і Марії Медічі. 373 роки тому, в 42 роки (нар. 27 вересня 1601 р.).
29 листопада 1643 - Клаудіо Монтеверді, італійський композитор, автор опер (Орфей) і мадригалів (Пісні війни і кохання); вважається першим класиком опери. 373 роки тому, в 76 років (нар. 15 травня 1567 р.).
29 липня 1644 - Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу. 372 роки тому, в 76 років (нар. 5 квітня 1568 р.).
12 липня 1645 - Михайло Федорович, московський цар (1613-45 рр.), перший з дому Романових. 371 рік тому, в 49 років (нар. 22 липня 1596 р.).
28 серпня 1645 - Гуго Гроций (Гуго де Гроот), голландський юрист, один з основоположників сучасного міжнародного права ("Введення в голландську юриспруденцію", "Про право війни і світу"). 371 рік тому, в 62 роки (нар. 10 квітня 1583 р.).
11 січня 1647 - Петро (Семенович) Могила, український церковний і культурний діяч, богослов (Євангеліє учительне, Требник, Літос альбо Камінь), митрополит київський (з 1632 р.), засновник Лаврської школи (1631), на базі якої було створено Києво-Могилянську Колегію (1632). 369 років тому, в 51 рік (нар. 31 грудня 1596 р.).
25 жовтня 1647 - Еванджеліста Торрічеллі, італійський математик і фізик; винахідник барометра. 369 років тому, в 39 років (нар. 15 жовтня 1608 р.).
28 лютого 1648 - Кристіан IV Данський, король Данії і Норвегії (1588—1648 рр.). 368 років тому, в 71 рік (нар. 12 квітня 1577 р.).
20 травня 1648 - Владислав IV (Владислав Ваза), король Польський (з 1632 р.), великий князь Литовський, Великий князь Руський (1632—1648 рр.), цар Московський обраний (1610—1613 рр.) і титулярний (1610—1634 рр.), принц шведський; син Сигізмунда III Вази й Анни Габсбург. 368 років тому, в 53 роки (нар. 9 червня 1595 р.).
30 січня 1649 - Карл I (Карл Стюарт), король Великобританії та Ірландії (1625-49 рр.), син шотландського короля Якова VI (англійського короля Якова I), перший в Європі монарх, засуджений до страти. 367 років тому, в 49 років (нар. 19 листопада 1600 р.).
30 червня 1649 - Сімон Вуе, французький живописець-монументаліст, портретист і декоратор. 367 років тому, в 59 років (нар. 9 січня 1590 р.).
Правила життя Арістотеля
Правила життя
Правила життя Арістотеля

Головні події 1643 - 1649 років

26 серпня 1648 року в Парижі почалось повстання проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра карди..
26 серпня 1648
© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх