Головні події 1721-1725 років

• Церковна реформа Петра I, 5 лютого 1721
• Петро I — перший імператор Росії, 2 листопада 1721
• Відкриття острова Пасхи, 5 квітня 1722
• Катерина I — перша російська імператриця, 8 лютого 1725

Політичні лідери 1721-1725 років

• Великобританія: Георг I (1714-27)
• Гетьманат: Іван Скоропадський (1708-22), Пилип Орлик (1710-42), Павло Полуботок (1722-23)
• Королівство Іспанія: Філіп V Анжуйський (1700-24, 1724-46), Людовик I Бурбон (1724)
• Королівство Пруссія: Фрідріх Вільгельм I (1713-40)
• Королівство Сардинія: Віктор Амадей II (1720-30)
• Королівство Франція: Людовик XV Улюблений (1715-74)
• Королівство Швеція: Арвід Горн (1720-38), Фредерік I Гессенський (1720-51)
• Московське царство: Петро Великий (1682-1721)
• Османська імперія: Ахмед III (1703-30)
• Річ Посполита: Август II Сильний (1709-33)
• Російська імперія: Петро I (1721-25), Катерина I (1725-27)
• Священна Римська імперія: Карл VI Габсбург (1711-40)

Всі події 1721-1725 років

25 січня 1721 • Петро I видав маніфест про Духовний регламент, який визначав правовий стан Російської церкви. Регламент був спільним творінням Петра І і Феофана Прокоповича і однією з найважливіших реформ, запроваджених цим документом, було запровадження замість патріаршества Святійшого правлячого Синоду ("Духовної колегії").

5 лютого 1721 • Рішенням царя Петра I на чолі Церкви в Московському царстві замість Помісного собору як вищого канонічного органу церковного управління і патріарха, що керує церквою між соборами, постала Духовна Колегія. На своєму першому засіданні через три тижні вона була перетворена на «Святійший Урядуючий Синод», що відкрило двохсотлітній період державного управління Російською церквою.

24 березня 1721 • Іоганн Себастьян Бах опублікував свій «Брандербурзький концерт» — цикл з 6 концертів, піднесених Бахом в якості подарунка маркграфу Бранденбург-Шведта Крістіану Людвігу Бранденбургзькому.

10 вересня 1721 • У фінському місті Ніштадт підписано мирний договір між Росією та Швецією, котрий завершував Північну війну 1700-21 років. Згідно з договором, Швеція поступалась Росії північчю Прибалтики (Ліфляндія, Естляндія, Інгерманландія), південно-західною Карелією, за які Росія зобов'язалася сплатити Швеції грошову компенсацію, але зберігала за собою Фінляндію. Росія, завоювавши вихід до Балтійського моя, позбавила Швецію домінуючого положення в цьому регіоні.

2 листопада 1721 • Після підписання Швецією і Росією Ніштадтського миру і отримання Росією виходу до Балтійського моря на урочистому засіданні сенату цар Петро I прийняв за західним зразком титул Імператора Всеросійського, що мало засвідчити нову роль Росії в міжнародних справах.

1722

4 лютого 1722 • Російський імператор Петро I затвердив "Табель про ранги", ієрархічний список державних службовців, що підрозділялись на 14 класів. При рівності класів воєнний чин вважався вищим придворного, а придворний — вище цивільного; просування по службі, отримання нагород, дворянства ставало тісно пов'язаним з отриманням того чи іншого чину. До осіб 1-2-го класів слід було звертатись "Ваше Високопревосходительство", 3-4-го класів — "Ваше превосходительство", 5-го класу — "Ваше високородіє", 6-8-го класів — "Ваше високоблагородіє", 9-14-го класів — "Ваше благородіє". Ця система була відмінена в 1917 році після Жовтневої революції в Петрограді.

2 квітня 1722 • У Петербурзі видано царський указ про ліквідацію гетьманства і утворення в Глухові Малоросійської колегії — органу управління Лівобережною Україною, яка складалася з російських воєвод на чолі з генералом Степаном Веляміновим. Його перебування в Глухові призвело до нескінченних скарг на зловживання, що закінчилися в 1726 році викликом його в Санкт-Петербург, скасуванням Малоросійської колегії і відновленням гетьманства.

5 квітня 1722 • У Великдень до острова Рапа-Нуї, що знаходиться у Тихому океані за кілька тисяч кілометрів від Південної Америки, прибула голландська експедиція Якоба Роггевена. Названий на честь свята островом Пасхи, європейцями він почав колонізувуватись лише через кілька десятиліть, пережив занепад і демографічну катастрофу, яку вдалось зупинити лише на початку XX століття завдяки інтересу до культури «людей-птахів».

17 квітня 1722 • Петро I ввів у Російській імперії податок на носіння бороди у розмірі 50 рублів у рік.

27 травня 1722 • За наказом царя Петра І замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю українського гетьмана і його підпорядкування загальноросійській системі управління створено Малоросійську колегію з центром у Глухові. Її першим президентом став Степан Вельямінов.

14 липня 1722 • По смерті Івана Скоропадського на старшинській раді в Глухові до проведення гетьманських виборів наказним гетьманом обрано чернігівського полковника Павла Полуботка.

1724

10 січня 1724 • Філіпп V, внук короля Франції Людовика XIV, перший Бурбон на іспанському троні, який він займав з 1701 року, зрікся престолу на користь інфанта Людовика. Однак у серпні, після його смерті, Філіпп V знову зайняв королівський трон і правив до своєї смерті в 1746 році.

8 лютого 1724 • Указами Петра I й Сенату у Петербурзі заснована Академія наук і художеств — вища наукова установа Росії. Її урочисте відкриття відбулось у січні 1726 року.

18 травня 1724 • В московському Успенському соборі Петро I коронував свою другу дружину Марту Скавронську. Через рік, після смерті Петра, вона стала одноосібно правити Російською імперією як Катерина I

1725

8 лютого 1725 • У Санкт-Петербурзі на 53-у році життя помер Петро I, 12-й московський государ і перший імператор всеросійський. В ході безкровного перевороту силами гвардії і нового покоління вельмож на престол Російської імперії була зведена його дружини Катерина, уроджена Марта Скавронська, що започаткувало тривалий період палацових переворотів і майже неперервне до кінця XVIII століття правління країною жінок.

20 лютого 1725 • В колонії Нью-Гемпшир група войовничо настроєних білих поселенців вперше зняла скальп з десяти індіанців, за що від властей Бостона ними було отримано 100 фунтів за кожен скальп. Хоча "скальпування" — зняття шкіри з тім'я людини, що практично завжди приводить до смерті, — було відоме і в Європі і в Азії, саме у Північній Америці ця практика "взяття трофею" набула великого поширення, зокрема, із-за встановлення властями колоній винагороди за кожного вбитого індіанця.

Народились в 1721-1725 роках

3 лютого 1721 — †8 листопада 1773 • Фрідріх-Вільгельм фон Зейдліц-Курцбах, прусський воєнначальник, командуючий кавалерією Фрідріха Великого.

29 грудня 1721 — †15 квітня 1764 • Маркіза де Помпадур (Жанна-Антуанетта Пуассон), офіційна фаворитка французького короля Людовика XV.

3 грудня 1722 — †9 листопада 1794 • Григорій Савович Сковорода, український просвітитель, філософ (Діалог, Дві бесіди, Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті, Алфавіт світу), поет (Сад божественних пісень, Байки харківські), педагог.

бл. 1722 — †16 жовтня 1772 • Ахмад-шах Абдалі (Дуррані), шах Дурранійської імперії (1747—72 рр.), засновник афганської держави.

11 січня 1723 — †11 січня 1775 • Прітхві Нараян Шах, останній правитель князівства Горкха, перший король Непалу (1769-75 рр.).

16 червня 1723 — †17 липня 1790 • Адам Сміт, англійський філософ, економіст, автор теорії трудової вартості ("Дослідження природи і причин багатств народів").

16 липня 1723 — †23 лютого 1792 • Джошуа Рейнольдс, англійський художник (Амур розв'язує пояс Венері, Три грації); засновник і президент Королівської Академії в Лондоні (1768).

22 квітня 1724 — †12 лютого 1804 • Іммануїл Кант, німецький філософ, основоположник німецької класичної філософії ("Критика чистого розуму", "Критика практичного розуму").

26 лютого 1725 — †2 жовтня 1804 • Ніколя Жозеф Куньо, французький військовий інженер, винахідник першого у світі працюючого самохідного сухопутного механічного транспортного засобу (1770).

12 березня 1725 — †7 червня 1789 • Абдул-Гамід I, османський політичний і державний діяч, 27-й султан Османської імперії (1774-89 рр.); син султана Ахмеда III, батько султанів Мустафи IV та Махмуда II.

2 квітня 1725 — †4 червня 1798 • Джованні-Джакомо Казанова, італійський авантюрист, герой-коханець, письменник ("Історія мого життя").

12 травня 1725 — †18 листопада 1785 • Луї-Філіп I, 4-й герцог Орлеанський, французький принц крові; дід короля-громадянина Луї-Філіпа I.

Померли в 1721-1725 роках

8 липня 1721 • Еліу Єль, англійський торговець, губернатор Британської Ост-Індії, засновник Єльського університету. Пом. 303 роки тому у 72 роки (нар. 5 квітня 1649 р.).

18 липня 1721 • Жан Антуан Ватто, французький художник (Капризниця, Паломництво на острів Кіферу). Пом. 303 роки тому у 37 років (нар. 10 жовтня 1684 р.).

17 лютого 1722 • Бартоломью Робертс (Джон Робертс), валійський пірат ("Чорний Барт"); один з найуспішніших піратів — захопив 456 кораблів і здобич на суму понад 50 мільйонів фунтів. Пом. 302 роки тому у 40 років (нар. 17 травня 1682 р.).

4 травня 1722 • Клод Жилло, французький художник і гравер. Пом. 302 роки тому у 49 років (нар. 16 квітня 1673 р.).

14 липня 1722 • Іван Ілліч Скоропадський, гетьман Війська Запорозького (1708-22 рр.). Пом. 302 роки тому десь у 76 років (нар. бл. 1646 р.).

8 грудня 1722 • Стефан Яворський (Симеон Іванович Яворський), український та російський богослов, філософ, письменник, президент Синоду Православної російської церкви (1721-22 рр.). Пом. 302 роки тому у 64 роки (нар. 1658 р.).

20 грудня 1722 • Сюань Є, другий китайський імператор з династії Цин; при ньому було закінчене завоювання Китаю маньчжурами, закріплення влади над Тібетом. Пом. 302 роки тому у 68 років (нар. 4 травня 1654 р.).

25 лютого 1723 • Крістофер Рен, англійський математик, астроном, архітектор (собор Св. Павла у Лондоні). Пом. 301 рік тому у 91 рік (нар. 20 жовтня 1632 р.).

26 серпня 1723 • Антоні ван Левенгук, голландський натураліст, основоположник мікроскопічного методу дослідження організмів, першим спостерігав і описав бактерії, сперматозоїди, еритроцити, інфузорії, м'язові волокна. Пом. 301 рік тому у 91 рік (нар. 24 жовтня 1632 р.).

19 жовтня 1723 • Годфрі Неллер, англійський художник; придворний художник п'яти англійських королів. Пом. 301 рік тому у 77 років (нар. 8 серпня 1646 р.).

29 грудня 1724 • Павло Полуботок, наказний гетьман Війська Запорозького Лівобережної України (1722-24 рр.) Пом. 300 років тому у 64 роки (нар. 1660 р.).

8 лютого 1725 • Петро I Великий (Петро Олексійович Романов), російський цар (1682-1721 рр.), імператор Росії (1721-1725 рр.). Пом. 299 років тому у 53 роки (нар. 9 червня 1672 р.).

24 жовтня 1725 • Алессандро Скарлатті, італійський композитор, родоначальник неаполітанської оперної школи; батько композитора Доменіко Скарлатті. Пом. 299 років тому у 65 років (нар. 2 травня 1660 р.).