цей день
Заголовки
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
Моя історія
Підтримати
Хроніка подій 1565 - 1571 років
3 червня 1571 року війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.

Головні події 1565 - 1571 років


Всі події 1565 - 1571 років

1 березня 1565 - Іспанський колонізатор Еустахіо де Са заснував місто Ріо-де-Жанейро, в якому вже через 20 років проживало майже 4 тисячі чоловік.
16 березня 1565 - Іспанський конкістадор Мігель Легаслі заключив братерський договір з Сікатуною, вождем філіппінського острова Бохол, скріпивши його ритуальним питтям вина, до якого була додана кров Легаслі і Сікатуни.
27 квітня 1565 - Іспанський конкістадор Мігель Лопес де Лагаспі у супроводі 400 озброєних солдатів прибув на Філіппінські острови і заснував Сан-Мігель — перше іспанське поселення на Філіппінах (нині — місто Себу).
29 липня 1565 - Королева Шотландії Марія Стюарт вийшла заміж за свого кузена лорда Дарнлі.
28 серпня 1565 - у сучасній Флориді іспанцями на чолі з адміралом Педро де Авілес зруйнували французький форт Каролен і заснували селище Сан-Агостін - перше постійне поселення європейців у Північній Америці. Протягом 256 років це була найпівнічніша точка іспанських володінь. Сьогодні Сент-Огастін - найстаріше місто США.
20 вересня 1565 - За наказом короля Філіпа II іспанські війська на чолі з Педро Мендезом вибили французів з форту Кароліна на північному заході Флориди - це була перша битва європейських країн на американській території. Іспанці, котрі вчинили напад під формальним приводом боротьби з єретиками, насправді були стурбовані спробою французів колонізувати Флориду. В результаті несподіваного нападу французи, котрими командував Рене Гулен, втратили 135 чоловік убитими, а 40 чоловікам і самому Гулену вдалось втекти. Після цього інциденту французи перемістили свої колоніальні інтереси на північ - до сьогоднішнього Квебеку і Нової Скотії.
5 листопада 1565 - У битві біля міста Паніпата (Пенджаб) війська моголів розбили афгано-індуські загони, керовані індуським воєначальником Гему, котрий намагався повалити владу 14-літнього імператора Акбара, що згодом став іменуватись Великим за зміцнення Імперії Моголів і поширення її влади практично на весь півострів Індостан.
1566
2 липня 1566 - У ході війни за австрійську спадщину між французькою армією під командуванням Моріца Саксонського і союзною, англо-голландсько-австрійською, армією під командуванням герцога Камберлендського відбулась битва біля села Лауфельде (нині - Нідерланди), в якій французи здобули перемогу, що забеспечило Франції контроль майже над усією територією Голландії.
6 вересня 1566 - Під час облоги угорського міста Сігетвар на 72-у році життя помер один з найвидатніших монархів XVI століття султан Османської імперії Сулейман I Кануні, за 46 років правління якого Туреччина досягла вершини своєї військової, політичної та економічної могутності. Наступного дня османський престол зайняв його третій син Селім II, єдиний живий із його десяти можливих спадкоємців.
1567
24 липня 1567 - Під час свого ув'язнення в замку Лох-Левен шотландська королева Марія Стюарт зреклась престолу на користь свого однорічного сина Якова, котрий згодом став королем Шотландії Яковом VI і першим Стюартом на англйському престолі - Яковом I.
25 липня 1567 - Іспанський конкістадор Дієго де Лосада заснував місто Сантьяго де Леон де Каракас, сучасний Каракас, столицю Венесуели.
22 серпня 1567 - Герцог Альба, призначений іспанським королем Філіпом II намісником в Нідерландах, заснував Раду в справах заколотів і повстань, завданням котрої була боротьба з єретиками і заколотниками. За неповні три роки Рада стратила більше восьми тисяч чоловік і увійшла в історію під другою назвою - "Кривава рада".
1568
1568 - Між сімнадцятьма нідерландським провінціями та Іспанією почалась війна за незалежність, яка завершилась проголошенням Республіки Сполучених провінцій Нідерландів, яка вийшла зі складу Іспанії.
19 травня 1568 - Англійська королева Єлизавета I наказала заарештувати колишню шотландську королеву Марію Стюарт, котра пред'явила свої права на англійський престол.
30 вересня 1568 - Брат шведського короля Еріка XIV герцог Фінляндії Юхан очолив заколот вищого дворянства, в результаті якого король був оголошений божевільним і позбавлений влади. Згодом він став новим королем Швеції під іменем Юхан III.
1569
10 січня 1569 - Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, спiльний стaнaм Пoльськoї Кoрoни зi стaнaми Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo, присвячений питанням унії двох держав. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди, і актoм вiд 1 липня 1569 р. було проголошене утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – Рeчi Пoспoлитoї. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю.
13 березня 1569 - Під час битви біля Жарнака в ході 3-ї Релігійної війни у Франції Людовик I Бурбон, принц де Конде, вождь французьких гугенотів потрапив у полон і був вбитий.
28 червня 1569 - Між Королівством Польським та Великим князівством Литовським укладено Люблінську унію, що дала початок новій федеративній державі, відомій як Річ Посполита. 1 липня Люблінська унія була затверджена роздільно депутатами польського і литовського сеймів на загальному сеймі, скликаному в Любліні, а 4 липня - ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом.
1 липня 1569 - У Любліні на спільному сеймі станів Польщі і Великого князівства Литовського затверджено утворення нової держави - Речі Посполитої, конституційної монархії під владою виборного короля. При цьoму Вeликe князiвствo Литoвськe, як i Пoльськa Кoрoнa, лишaлoся сaмoстiйним пoлiтичним oргaнiзмoм з oкрeмoю вищoю aдмiнiстрaцiєю, влaснoю скaрбницeю, вiйськoм, судoвo-прaвoвoю систeмoю. Плaтoю зa дeржaвну сувeрeннiсть, яку вдaлoся збeрeгти знeсилeнoму Вeликoму князiвству, стaли Пiдляшшя, Вoлинь, Київщинa i Брaцлaвщинa, які переходили під польське управління. Річ Посполита, oдна з нaйбiльшиx дeржaв тoгoчaснoї Єврoпи, прoiснувaлa дo кiнця XVIII ст.
1570
3 січня 1570 - Офіційна дата створення Донського козацтва, повязана з видачею Іваном Грозним грамоти донським козакам.
12 січня 1570 - Підозрюючи, що Новгород і всі його жителі ніби-то хочуть перейти під покровительство Литви, російський цар Іван Грозний з сином і основним військом (передові загони оточили Новгород ще 2 січня) прибув до міста і влаштував судилище над зрадниками - кожний день піддавали тортурам і убивали від п'ятисот до тисячі новгородців. Страти тривали п'ять тижнів після чого місто було розграбоване, а 12 лютого цар виїхав назад до Москви. За оцінками спеціалістів за цей час було убито до 60 тисяч чоловік - не жаліли нікого, ні дітей, ні жінок, ні слуг божих, а похорони загиблих в Новгороді тривали до осені. Пошук зрадників продовжився і після прибуття царя до Москви - їх було знайдено серед найближчого оточення Івана Грозного і страчено влітку 1570 року.
20 травня 1570 - В Антверпені вийшов друком перший у світі георгафічний атлас «Theatrum Orbis Terrarum», який складався з 53 карт, складених фламандським картографом Абрахамом Ортелієм. Він неодноразово перевидавався і доповнювався, залишаючись актуальним для мореплавців до початку XVII століття.
8 серпня 1570 - Сен-Жерменський договір припинив Третю релігійну війну у Франції, яка тривала два роки, - гугенотам гарантовано свободу віросповідання у всій Франції, крім Парижа, з правом на кальвіністське богослужіння в межах двох міст кожного губернаторства Франції та право займати державні посади. На забезпечення договору гугеноти отримали чотири фортеці - Ла-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте.
1571
23 січня 1571 - Англійська королева Єлизавета I офіційно відкрила Лондонську біржу, якій був наданий королівський титул.
24 травня 1571 - Татарсько-турецькі війська кримського хана Девлет Герая, підтримувані ногайцями, захопили Москву і спалили її до тла. В місті загинуло понад 10 тисяч чоловік і більше 60 тисяч були забрані в рабство. Приголомшений розгромом Іван Грозний повідомив Герая, що згоден передати під кримський контроль Астрахань.
3 червня 1571 - Війська кримського хана Девлет Герая захопили Москву і спалили її до тла. За час походу було вбито близько 80 тисяч чоловік і стільки ж було забрано в полон.
7 жовтня 1571 - В п'ятигодинній битві при Лепанто (Греція), біля входу в затоку Пантраікос, флот Святої ліги (союзу Іспанії, Венеції і папи римського) в складі 250 кораблів під командуванням Дон Хуана Австрійського (сина Карла V) розбив значно більшу за чисельністю османську флотилію чив розвіяла міф про її непереможність.
Народилися в 1565 - 1571 роках
19 червня 1566 - 27 березня 1625, Яків I (Яків Стюарт), король Англії (1603-1625), перший з шотландської династії Стюартів, і король Шотландії (1567-1625 рр., правив під іменем Яків VI); ставши королем двох держав, першим почав називати себе королем Великобританії.
20 червня 1566 - 30 квітня 1632, Сигізмунд III (Сигізмунд Ваза), король Польщі, Великий князь литовський, Великий князь Руський (з 1587 року), король Швеції (в 1592 — 1599 роках).
15 травня 1567 - 29 листопада 1643, Клаудіо Монтеверді, італійський композитор, автор опер (Орфей) і мадригалів (Пісні війни і кохання); вважається першим класиком опери.
3 липня 1567 - 25 грудня 1635, Самюель де Шамплен, французький мандрівник і гідрограф; засновник і губернатор перших французьких поселень у Канаді (Квебек).
1568 - 13 січня 1625, Ян Брейгель-старший, голландський художник; автор пейзажів і натюрмортів, за пристрасть до яких прозваний Квітковим.
5 квітня 1568 - 29 липня 1644, Урбан VIII, папа римський (з 1623); покровитель мистецтв і наук; віддав до суду інквізиції Галілео Галілея та Томаззо Кампанеллу.
5 вересня 1568 - 21 травня 1639, Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).
30 серпня 1569 - 28 жовтня 1627, Джахангір, імператор імперії Великих Моголів (1605-27 рр.).
1570 - 1632, Віллем Янсзон (Віллем Янс), голландський мореплавець, адмирал; першим з європейців досягнув берегів Австралії.
1570 - 23 липня 1632, Памво Беринда, український лексикограф, мовознавець («Лексіконъ славеноросскїй альбо Именъ тлъкованїє», 1627), письменник, друкар.
1570 - вересень 1619, Ганс Ліпперсгей, голландський майстер окулярної справи; вважається винахідником телескопа.
13 квітня 1570 - 31 січня 1606, Гай Фокс, англійський дворянин-католик; увійшов в історію як учасник "порохової змови" (1604) - спроби замаху на короля Якова I. В Англії день 5 листопада став святом - Днем Гая Фокса.
12 вересня 1570 - 1611, Генрі Гудзон (Генрі Хадсон), англійський мореплавець, дослідник Північної Америки.
27 січня 1571 - 19 січня 1629, Аббас I (Аббас Великий), 5-й шах Персії (1587-1629 рр.) з династії Сефевідів.
27 грудня 1571 - 15 листопада 1630, Іоганн Кеплер, німецький математик і астроном; сформулював закони руху планет Сонячної системи (Закони Кеплера).
Померли в 1565 - 1571 роках
13 грудня 1565 - Конрад Геснер, швейцарський природодослідник, автор першої зоологічної енциклопедії "Історія тварин". 451 рік тому, в 49 років (нар. 26 березня 1516 р.).
2 липня 1566 - Мішель Нострадамус (Нотрдам), лейб-медик французького короля Карла IX, винахідник медичного засобу для боротьби з чумою (1546), астролог, автор астрологічних календарів і пророкувань (Центурії). 450 років тому, в 63 роки (нар. 14 грудня 1503 р.).
6 вересня 1566 - Сулейман I Кануні (Сулейман Пишний), турецький султан (1520-66 рр.) з династії Османів, завойовник Балкан, Закавказзя, Месопотамії, Аравії та Алжиру. 450 років тому, в 72 роки (нар. 6 листопада 1494 р.).
22 вересня 1566 - Йоганн Агрікола (Шнайдер), німецький проповідник; один з лідерів Реформації, сподвижник Мартіна Лютера. 450 років тому, в 74 роки (нар. 20 квітня 1492 р.).
13 листопада 1567 - Педро де ла Гаска, іспанський священик, дипломат, другий віце-король Перу (1547-50 рр.). 449 років тому, в 77 років (нар. 1490 р.).
20 березня 1568 - Альберт, курфюст Бранденбурга з династії Гогенцоллернів, останній великий магістр Тевтонського ордену, перший герцог Прусії. 448 років тому, в 78 років (нар. 17 травня 1490 р.).
1569 - Дієго де Лосада, іспанський конкістадор; засновник міста Каракас (Венесуела). 447 років тому, в 58 років (нар. 1511 р.).
13 березня 1569 - Луї де Бурбон (Конде), лідер гугенотів, засновник дому Конде. 447 років тому, в 39 років (нар. 7 травня 1530 р.).
9 вересня 1569 - Пітер Брейгель-старший, нідерландський живописець і рисувальник, майстер пейзажу і жанрових сцен; батько художників Пітера Брейгеля Молодшого і Яна Брейгеля Старшого. 447 років тому, в 44 роки (нар. 1525 р.).
1570 - Франческо Приматіччо, французький художник («Викрадення Єлени»), архітектор, скульптор доби маньєризму італійського походження. 446 років тому, в 66 років (нар. 30 квітня 1504 р.).
20 жовтня 1570 - Жоао де Баррош (Жуан ді Барруш), португальський історик і письменник («Азія: діяння, вчинені португальцями при відкритті та завоюванні морів і земель Сходу»). 446 років тому, в 74 роки (нар. 1496 р.).
27 листопада 1570 - Сансовіно (Якопо Татті), італійський скульптор і архітектор епохи Високого і Пізнього Віідродження, головний архітектор Венеціанської республіки (палац Корне, бібліотека Сан-Марко, Монетний двір). 446 років тому, в 84 роки (нар. 1486 р.).
27 листопада 1570 - Якопо Сансовино, італійський скульптор і архітектор епохи Високого Відродження. 446 років тому, в 84 роки (нар. 2 липня 1486 р.).
13 лютого 1571 - Бенвенуто Челліні, італійський скульптор (Персей), ювелір, письменник. 445 років тому, в 71 рік (нар. 1 листопада 1500 р.).
6 липня 1571 - Морі Мотонарі, самурай, полководець середньовічної Японії періоду Сенґоку. 445 років тому, в 74 роки (нар. 16 квітня 1497 р.).
24 листопада 1571 - Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч, автор «Чеської граматики» («Gramatika ceska»), написаної 1571, виданої 1857. 445 років тому, в 48 років (нар. 20 лютого 1523 р.).
Закінчення Ірано-іракської війни
Війни
Закінчення Ірано-іракської війни

Головні події 1565 - 1571 років

© 2001-16 Володимир Лук'янюк
Про


Наверх