search
close
search
Нові статті
Епібласт (від гр. ἐπι - над, при і βλάστη — зачаток, паросток, зав'язь)
лусковидний виріст на зовнішній стороні зародка багатьох злаків, що прикриває частково або повністю бруньку.
Міленаризм (від лат. Mīllēnārius — тисячний)
світоглядні переконанння, пов'язані з вірою в прийдешню фундаментальну трансформацію суспільства, після якої «все зміниться».
Еквіти (від лат. equus — кінь)
історично — військова кавалерія у Давньому Римі з числа патриціанська знаті, після реформи VI ст. до н. е. — частина вищого цензового розряду римських громадян, з III ст. до н. е. — другий після сенаторів привілейованих суспільний стан; вершники.

11 квітня 2021

Умбон (лат. umbo — виступ)
конічна чи сферична накладка посередині щита, зазвичай виготовлена з листового металу, для додаткового захисту руків'я щита з протилежного боку.
Умбон
Стипендіум (лат. stipendium від stips - дрібна монета і pendere — платити)
у Давньому Римі — регулярна платня, як правило, щорічна, яку отримував військовий будь-якого рангу.
Донатив (лат. donativum)
в часи пізньої Римської республіки і імперії — нерегулярна грошова виплата гвардії і легіонам від імені полководця або імператора як винагорода з нагоди знаменних перемог або задля здобуття прихильності.

10 квітня 2021

Компонента (від лат. componentis — той, що утворює)
1. Складова частина, елемент чого-небудь. 2. мат. Векторнна К. — складова вектора, розкладеного на різні напрямки.

9 квітня 2021

Склавіни (гр. Σκλάβήνοι)
назва слов'янських племен, які розселились на північ від Дунаю, у візантійських греко- і латиномовних джерелах VI століття.
Поліфазія (від. гр. πολύς — багато і φάσις — поява)
1. Багатофазність. 2. мед. Захворювання, що має кілька фаз або компонент. 3. біол. Існування чітко розрізнюваних різновидів одного виду в тому ж ареалі. 3. Когнітивна П. — співіснування видів знань, яким властива різна раціональність.

8 квітня 2021

Функціональний (від лат. functio — звершення, виконання)
1. Пов'язаний з виконанням певної функції, залежний від діяльності, призначення, а не від структури чи будови. 2. Пов'язаний з виявом життєдіяльності організму, тканин, клітин, залежний від їх специфічної діяльності. 3. Ф. тип — мат. тип змінної або параметра, значенням якої або якого може бути функція. 4. розм. Придатний до виконання певних дій.
Венеди (лат. Venedi)
збірна назва індо-європейських племен, які в античні часи населяли балтійське узбережжя Центральної Європи між ріками Одер і Вісла, згодом — розселились до Дніпра на сході і Карпат на півдні.
Анти (давньогр. Áνται, лат. Antae)
назва племен Північного Причорномор'я згідно грецьких і латинських джерел VI століття, гіпотетичні пращури південної групи південних словєян.

6 квітня 2021

Кводлібет (від лат. quod libet — що радує)
п'єса, переважно жартівливого характеру, що послідовно комбінує або одночасно поєднує цитати з відомих музичних творів.

5 квітня 2021

Лімес (лат. līmes — межа, дорога)
великий укріплений рубіж, що включав фортечні стіни, рови, військові і цивільні поселення, на кордоні Римської імперії у перших століттях нашої ери. Найвідоміші — «стіна Адріана» довжиною 118 км в Британії між Ірландським і Північним морями, Германсько-ретійський Л. протяжністю 550 км між Рейном і Дунаєм.
Ангіопатія (від давньогр. ἀγγεῖον — судина і πάθος — страждання)
загальний термін для означення захворювання судин (артерій, вен і капілярів); те ж саме, що і вазопатія.
Більше нових термінів
expand_more

31 березня 2021

Шаманізм (від евенкійського saman - той, хто знає)
релігійна практика, в основі якої лежить віра у здатність людини в стані трансу бути посередником між світом живих і світом духів; шаманство.
Шаманізм

30 березня 2021

Тенгріанство (тюрк.)
давня релігія тюркських і монгольських (можливо угорських) племен на основі народного шаманізму, як правило, зосереджена навколо бога неба Тенгрі як єдиного творця світу; тенгризм.
Егрегор (фр. égrégore від гр. ἐγρήγοροι — неспокійний)
Окультна концепція про виникнення окремої нефізичної сутностості у групи людей, пов'язаних емоційно і інформаційно; «групова душа».
Деконструктивізм
архітектурний стиль, що характеризується фрагментацією і непрямолінійністю форм, які порушують традиційні умовності щодо гармонії і раціональності геометрії об'єктів.
Деконструктивізм

29 березня 2021

Політія (гр. πολιτεία — держава)
політична одиниця будь-якого рівня, яка об'єднує людей, що мають колективну ідентичність і певним чином організовані для прийняття і виконання управлінських рішень.
Проскінеза (гр. προσκύνησις)
1. Акт урочистого висловлення поваги до богів і людей у формі низького поклону, часом — з наступним цілуванням руки чи ноги.
Йонкер (гол. jonkheer від старогол. joncker — молодий пан)
1. Історично — найнижчий ранг в дворянстві в Нідерландах і Бельгії. 2. Гоноратив нетитулованного дворянства.

9 лютого 2021

Штюбер (нім. Stüber від гол. stuiven — іскри)
дрібна білонна (пізніше — мідна) монета, що з кінця XV до початку XIX ст. карбувалась у німецьких державах на північному заході Священної Римської імперії німецької нації; стубер.
Утремер (фр. outre-mér — за морем)
збірна назва християнських держав на Близькому Сході, які в Середні віки виникли в результаті кількох походів хрестоносців; Заморя.
Консуляр (лат. consularis)
у часи Римської республіки і перших років імперії — почесне звання колишнього консула, за рангом нижче лише диктатора і цензора, десь з кінця І ст. — почесний титул, здебільшого дарований, а не заслужений.

15 січня 2021

Алеріон (фр. alérion від лат. aquilario — орлик)
геральдична фігура у вигляді міфічного птаха з розкинутими крилами, що нагадує орла, як правило, без дзьоба і кігтів; інша назва — авалеріон.
Алеріон

3 січня 2021

Мюзле (фр. muselet від musel — намордник)
скручена стальна вуздечка для фіксації пробки в шийці пляшки з ігристим чи шипучим вином.
Мюзле
Корогва (пол. chorągiew)
організаційно-тактична одиниця в лицарському війську Королівства Польського і Великого князівства Литовського, що складалася із 25-80 вояків, озброєних списами, і озброєного загону їхнього почту (усього — 100-250 чол). Приблизно відповідає роті.

27 грудня 2020

Глокалізація (англ. glocalisation)
процес економічного, соціального, культурного розвитку, що характеризується співіснуванням різноспрямованих тенденцій.
Аквіла (лат. aquila — орел)
у давньоримської армії — знак легіону у вигляді срібного чи золотого орла на жердині.
Аквіла
Більше нових термінів
expand_more

24 грудня 2020

Сварга (санскр. स्वर्ग})
в індійській міфології — середній небесний світ, місце перебування напівбогів і людей, які вели добродійне життя.
Логорея (від гр. λόγος — слово і ῥέω — течу)
1. псих. Симптом комунікативного розладу, що проявляється як надмірне мовне збудження, багатослівність, повторюваність, мовленева нестримність чи надмірна експресивність; поліфазія, мовленеве нетримання. 2. перен. Марнослів'я, балаканина, «словесний понос».

18 грудня 2020

Літорея (від лат. littera — буква)
давній руський тайнопис, що передбачає заміну приголосних з однієї групи на приголосні з іншої групи («проста Л., «тарабарщина») при збереженні у словах голосних незмінними або заміна букв (чи буквосполучень) числами і виконання над ними певних арифметичних дій, напр., додавання певної константи («мудра Л.»).
Лаццароні (іт. lazzaroni від ісп. laceria — рваний, розпатланий)
презирлива назва декласованих жителів Південної Італії, загони яких у XVII-XIX ст. часто використовувались для придушення антимонархічних громадянських заворушень і революцій.

14 грудня 2020

Кортизол (англ. cortisol)
біологічно активний природний стероїдний гормон, що виробляється корою наднирників; гідрокортизон. Слугує регулятором вуглеводного обміну організму.

10 грудня 2020

Хтонічний (від гр. χθών — земля, ґрунт)
пов'язаний з потойбіччям, позаземний.
Хорунжий (пол. chorąży від horągiew — корогва)
військовий чин, посада, згодом - військове і службове (спеціальне) звання в ряді держав Східної та Центральної Європи; приблизно відповідає класу прапорщиків.
Тріскеліон (від гр. τρισκελής — триногий)
геральдичний символ у вигляді з'єднаних разом трьох геометричних фігур або стилізованих об'єктів; тріскель.
Тріскеліон
Аквіліфер (лат. aquilifer — орлоносець)
один з вищих офіцерів римського легіону, в бою — носій і оборонець штандарту підрозділу, аквіли, поза полем бою — скарбник, відповідальний за збереження заощаджень легіонерів.

6 грудня 2020

Ринва (пол. rynna від нім. Rinne — жолоб)
труба або жолоб для відведення або підведення води самотоком.
Волатильність (від англ. volatility — мінливість)
ступінь відхилення змінної, параметра, певної послідовності вимірюваних величин впродовж певного часу; розкид.
Гаргуйль (фр. gargoille — стравохід)
стилізовані під скульптуру кам'яний або металевий водостік, характерний для романської та готичної архітектури; гаргулья.
Гаргуйль

5 грудня 2020

Петрографія (від гр. πετρα — камінь і γραφω — пишу)
1. Галузь геології, яка вивчає гірські породи з точки зору їх мінерального і хімічного складу, геологічних особливостей поширення і змін. 2. Описова частина петрології. 3. У широкому розумінні — те ж саме, що й петрологія.
Оксиметрія (англ. oximetry)
вимірювання насичення гемоглобіну крові киснем.
Консюмеризм (англ. consumerism від consumer — споживач)
системи цінностей і установок, спрямованих на споживанням людиною матеріальних благ далеко понад потребу для її існування (виживання); споживацтво.
Алфавітний покажчикНові статтіБлокнот
Останні переглянуті
Випадкова стаття
ПравописПро словникУвійти
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-21