search
close
search
Нові статті
Нумерологія (від лат. numerus — число і гр. λόγος — слово)
1. Вивчення числового значення букв у словах, іменах та ідеях. 2. Сукупність вірувань та практик, які приписують числам певні властивості залежно від культурного чи історичного контексту.
Нотарікон (гр. νοταρικόν)
1. Застосовуваний в юдейській традиції акронім для скороченої передачі імен та назв. 2. У кабалі - містичний метод тлумачення або шляхом створення акронімів з перших чи останніх букв кожного слова, або шляхом створення акронімів з перших чи останніх букв кожного слова
Ізопсефія (давньогр. ἰσοψηφία від ἴσος — рівний і ψῆφος — галька)
нумерологічна практика додавання числових значень букв слова для знаходження суми слова. Напр., ім'я Ісус грецькою записується як 888 (Ι + η + σ + ο + υ + ς = 10 + 8 + 200 + 70 + 400 + 200) .

17 листопада 2019

Плуг (давньоверхньонім. Pflug зі сканд. старонорв. plógr )
1. Сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки землі; рало, орало. 2. давн. Поземельний податок, що його сплачували залежні селяни натурою у Русі та руських князівствах у IX - першій половині XIV ст. від кількості волів у господарстві — вісім волів становили 1 П.; поплужне 3. П. відвальний — гірнича машина для укладання у відвал гірських порід, що доставляються залізничним транспортом при відкритій розробці родовищ корисних копалин.
Плуг

16 листопада 2019

Лібурна (лат. liburna)
староримське легке військове судно без вітрил з двома рядами весел довжиною близько 30 м і водотоннажністю до 80 т.
Пентеконтор (давньогр. πεντηκόντορος)
1. Давньогрецьке весельне судно з п'ятдесятьма гребцями. 2. Командир загону з півсотні чоловік.
Килік (давньогр. κύλιξ)
давньогрецька широка неглибока посудина для пиття вина (як правило, змішаного з водою, а іноді й іншими ароматизаторами) з двома ручками і ніжкою (або без неї).
Килік

14 листопада 2019

Казарма (пол. kazarma з нім. Kasarme від лат. quaderna — вахта)
приміщення для тривалого розміщення особового складу військових формувань, як правило, до роти, ескадрону, батареї.
Каструм (лат. castrum)
давньоримський укріплений військовий табір із захисним муром, казармами для війська — як правило, когорти чи центурії.
Каструм
Ауксилії (лат. auxilia від auxilium — підмога)
у давньоримській армії — допоміжні війська з мешканців імперії, які не були її громадянами; не входили до легіонів, a складали окремі когорти, 25 років служби в яких винагороджувалось римським громадянством.
Фалькс (від лат. falx messoria — серп)
дворучний бойовий серп з клинком 60-100 см у довжину, поширений серед фракійців і даків.
Фалькс

8 листопада 2019

Пфальцграф (нім. Pfalzgraf від Pfalz -двір)
1. У Римській імперії - суддя вищого рангу. 2. У варварських німецьких державах — очільник королівського суду на час відсутності короля. 3. В імперії Карла Великого і пізніше у Священній Римській імперії — управитель королівського (імператорського) палацу на час відсутності у ньому монарха і/або представник короля чи імператора в герцогстві. Інша назва — граф-палатин.
Телесуфлер (фр. télésouffleur — віддалений підкажчик)
пристрій, що непомітно для глядача відображає текст промови або сценарію для диктора, актора, оратора.

5 листопада 2019

Мінестеріал (лат. ministeriales від лат. ministerium — посада)
за Середньовіччя, здебільшого у Німеччині, представники дрібного лицарства, яким надавалось право на земельне володіння в обмін на виконання ними певних посадових обов'язків, покладених монархом, феодалом чи церквою.
Пейсмейкер (англ. pacemaker від pace - крок)
1. спорт. Бігун, який лідирує і задає темп на середніх і довгих бігових дистанціях (починаючи від 800 метрів); «заєць», «кролик». 2. мед. Спеціалізовані клітини для поліпшення роботи певного органу (напр., серця, мозку).
Більше нових термінів
filter_list
Грегарі (від іт. gregario - стадний)
шосейний велогонщик, який працює на свою команду або її лідера, не маючи наміру виграти перегони. Інша назва - доместік.
Бугурт (давньонім. Buhurt від старофр. bouhourt — бити)
поєдинок двох груп лицарів, озброєних затупленою зброєю, як частина лицарського турніру.
Бугурт

22 жовтня 2019

Кадавр (фр. cadavre від лат. cadaver — мертве тіло)
1. міфол. Ожилий мрець, живий труп. 2. Труп, використовуваний в наукових цілях.
Катехізація (від гр. κατηχισμός — усне повчання, настанова)
вивчення основ релігії і віровчення людиною, яка готується прийняти хрещення і стати членом християнської Церкви.
Катаплексія (давньогр. κατάπληξις — страх, жас, сум'яття)
короткочасна втрата м'язового тонусу, що зазвичай виникає на тлі сильних емоційних реакцій. Інша назва - афективна адинамія, емоційна астенія.
Танатозом (від гр. θανάτωσις — Бог смерті)
адаптивна поведінка тварин у вигляді тимчасового набуття вигляду мертвих; тонічна нерухомість, тваринний гіпнотизм.
Танатозом
Тагма (гр. τάγμα)
у Візантії - основна одиниця війська чисельністю, як правило, 200—400 бійців на чолі з тагматархом; 10 Т. складали міру.

20 жовтня 2019

Друнгарій (гр. Δρουγγάριος)
у Візантії - командир військового підрозділу, що становивтьтретину турми. Д. флоту - командувач імператорського бойового корабля, Д. тагми - начальник охорони головного імператорського палацу, іподрому та суду, а також нічної варти Константинополя,
Сакеларій (гр. σακελλάριος від лат. sacellus - мішок для грошей)
У Візантії - церковний чиновник з фіскальними і контролюючими функціями в підвідомчих йому церквах і монастирях. Великий С. - С. при патріархаті, що за посадою входив до патріаршої ради.
Консумація (лат. consummatio — довершення)
у традиціях і статутах цивільного або релігійного закону — перший статевий акт після офіційного одруження як завершальний етап шлюбної церемонії. Відсутність К. (незалежно від причин) може бути приводом для анулювання шлюбу.
Бревіарій (лат. breviarium від brevis - короткий)
у християнстві — літургійна книга, що містить чинопослідування у канонічні години; требник, часослов.

18 жовтня 2019

Раубріттер (нім. Raubritter)
лицар чи особа знатного походження, який під приводом захисту свого феоду всупереч волі свого сюзерена встановлював власні високі податки і збори, часом не гребуючи і відвертим грабунком купців і мандрівників, які проїжджають його територією; лицар-розбійник.
Раубріттер

16 жовтня 2019

Логограф (від давньогр. λόγος — слово і γράφω — писати, зображати)
Графема, що позначає слово чи морфему; ієрогліф.
Імпринтинг (англ. imprinting від imprint — відбиток)
в етології та психологіїфіксація в пам'яті ознак об'єктів при формуванні або корекції вроджених поведінкових актів.

15 жовтня 2019

Ефігія (від лат. effigies)
кам'яне, мармурове чи дерев'яне скульптурне зображення померлого, як правило, у натуральну величину, яким прикрашають надгробок на його могилі.
Ефігія
Більше нових термінів
filter_list

14 жовтня 2019

Зуави (фр. zouave від афр. zwāwa, назви одного з берберських племен)
1. Легкі піхотинці у французьких колоніальних військах з 1830 по 1962 рік , які набирались з тубільних племен Північної Африки і почасти з французів-добровольців. 2. Піхотні підрозділи в арміях інших країн (напр., Папська держава, США, Іспанія, Польща), влаштовані за зразком французьких З.
Зуави

4 жовтня 2019

Галеас (іт. Galeazza)
вітрильно-веслувальний військовий корабель, велика, десь від 50 до 80м у довжину і до 25м у ширину, галера з конструктивними елементами галеона.
Пресвітерія (від давньо-гр. πρεσβυτέριον — збори священиків)
пресвітерій; рада пресвітерів при єпископі, яка виконувала в ранній Церкві роль колегіального органу управління єпархією.

3 жовтня 2019

Хора (від гр. χώρα — місце, земля)
в античні часи — територія поблизу поселення, яку жителі полісів використовували як сільськогосподарське угіддя, розділивши її на наділи, клери, для родин містян.

30 вересня 2019

Маракаси (ісп. maracas)
латиноамериканський музичний ударний парний інструмент у вигляді тонкостінних сфер, наповнених дрібними кульками, з рукояттю. Інша назва - марака.

7 серпня 2019

Ала (лат. ala — крило)
у Давньому Римі — кінні загони, чисельністю 500 чи 1000 вершників, які використовувались як допоміжні війська на флангах легіонів.

15 червня 2019

Шабаш (івр. שַׁבָּת - шабат, день відпочинку)
урочисті збори відьом для проведення сатанинських обрядів.
Набат (тюрк. з араб. - барабанний бій)
оповіщення або тривожний сигнал для збору, який зазвичай подається ударами спеціального дзвону; удар на сполох.

14 червня 2019

Трелі (давньо-сканд. þræll - втікач)
у середньовічній Скандинавії - безправні люди, представники нижчого стану, раби. Жінка-рабиня - тір.

12 червня 2019

Банат (угор. bánát)
1. Територія, керована баном; бановина. 2. Історично — край між Дунаєм, Нижньою Тисою, Мурошем і Трансільванськими Альпами.

7 червня 2019

Гезити (англ. з англосакс. gesithes)
прошарок військової служилої знаті у ранній період існування англосаксонських королівств.
Бонди (давньо-сканд. bóndi - живий)
у країнах середньовічної Скандинавії - вільні люди, не приналежні до знаті. Інша назва - карли.
Тени (англ. thegn)
представники військово-служилої знаті у пізній англосаксонський період історії (VIII - сер. XI ст.), які за свою службу винагороджувались королем земельними володіннями.
Керли (англ. з англосакс. churl)
прошарок простих вільних селян-землеробів в англосаксонський період історії Англії.
Алфавітний покажчикНові статтіОстанні переглянутіВаш блокнот
Випадкова стаття ПравописПро словникУвійти
ПІДТРИМАТИ ПРОЕКТ
«Словник іншомовних слів»
© Володимир Лук'янюк, 2001-19