Синопсія (від лат. synopsis з давньогр. σύνοψις від σύν — разом і όπτω — огляд)
зорово-слухові асоціації, що ґрунтуються на емоційно-смисловому оцінюванні тембрів і тональностей.

Синестети (від лат. synaesthesia — одночасне відчуття)
люди, схильні до синестезії.

Блюграс (англ. bluegrass)
форма американської акустичної музики у виконанні квінтету інструментів скрипка, п'ятиструнне банджо, гітара, мандоліна і контрабас, які по черзі стають ведучими. Виник у 1940-х роках як суміi музики емігрантів з Британських островів, джазу і блюзу.

Контрафакт (нім. Kontrafakt)
товар, що містить об'єкти права на інтелектуальну власність чи торговий знак у порушення цих прав; підробка.

Контрафактура (нім. Kontrafaktur)
підтекстовка вокальної мелодії новими віршами замість оригінальних.

Куяк (монг.)
монгольський, а згодом - і руський, обладунок з металевих пластин, нашитих на оксамит, сукно чи шкіру; тиляги, аналог західно-європейської бригантини.

Паколь (урду پکول‎/)
традиційний афганський і пакистанський вовняний головний убір круглої форми; пакуль.

Нундіни (лат. nundinae від novem — дев'ять, dies — день)
кожний дев'ятий день римського календаря, що відповідав проміжку часу між двома фазами Місяця, що розділяв тижні і був ринковим.

Еділ (від від aedes - храм)
керівник еділету, однаого магістратів Давнього Риму, що відав утриманням громадських будівель, закупівлею зерна і організацією народних свят.

Бригантина (нім. Brigantine)
обладунок з металевих пластин, прикріплених з внутрішньої сторони до суконної чи шкіряної основи; тиляги. З'явився у XIII ст.

Акетон (від фр. alcottonem від араб. al-qutn — бавовняний)
захисний одяг з кількох шарів тканини, набитий паклею чи кінським волоссям. Міг одягатись під металевий обладунок або використовуватись самостійно.

Інженерія (фр. ingénierie від лат. ingenium — здібність, здатність)
1. Галузь людської інтелектуальної діяльності по застосуванню знань і навичок для проектування і створення процесів та технічних об'єктів, що реалізують такі процеси. 2. І. генна — система методів і технологій молекулярної біології для виділення з клітин генів, здійснення з ними маніпуляцій і введення їх в інші організми з метою отримання бажаних якостей змінюваного або генетично модифікованого організму. 3. І. зворотня — процес деконструювання рукотворного об'єкту для вивчення його будови, архітектури або отримання знань про принципи його роботи. 4. І. знань — галузь знань, пов'язана з розробкою штучного інтелекту, експертних систем і баз знань. 5. Програмна І. — застосуванням системних, кількісно контрольованих підходів до розробки, експлуатації та обслуговування програмного забезпечення.

Енотека (іт. enoteca від гр. οινός - вино і θήκη - коробка, футляр)
сховище для вин, розлитих у пляшки, призначене для відвідування з метою дегустації.

Вінтаж (англ. vintage — витриманий, марочний)
1. Витримане кілька років вино. 2. Предмети побуту минулого в сучасній інтерпретації. 3. Напрямок у моді, що використовує стилізовані під минувшину елементи.

Шраги (англ. to shrug — знизувати плечима)
силові вправи для розвитку трапецевидних м'язів, суть яких полягає у піднятті якомога вище плечей при статичному утриманні руками навантаження (гантелей, штанги і тп.).

Молос (вл. μολοσσός — молоський)
в античному віршуванні — віршовий розмір на шість мор, що складається з трьох довгих складів. Від назви епірського племені молосів.

Перли (нім. Perle з іт. perla від лат. perna — стегно)
тверде утворення арагоніту біогенного походження, яке виникає всередині мушлі деяких двостулкових молюсків як реакція на стороннє подразнення мантії.

Молюск контагіозний (лат. molluscum contagiosum)
інфекція, що викликається одним з вірусів віспи, яка вражає шкіру й іноді слизові оболонки. Проявляється у вигляді невеликих папул від 1 мм до 1 см в діаметрі тілесного або рожевого кольору.

Стейкхолдер (англ. stakeholder)
1. Фізична особа, група осіб або організація, що мають право на прийняття рішень і залежать від виконання прийнятих ними рішень. 2. розм. Зацікавлена, причетна сторона.

Румеї (тур. rumeyler)
одна з двох етнолінгвістічних груп приазовських греків, які розмовляють тавро- чи кримо-румейською — діалекті грецької.

Уруми (тур. urum)
1. Грецьке населення мусульманських держав, переважно Османськой імперії та Криму. 2. Тюркомовні групи греків; греко-татари.

Боліваризм (вл.)
ідеологія, що ставить за мету побудову суспільства на основі вузьконаціональних, соціалістичних та латиноамериканських цінностей. Зародилась у 2000-х роках у Венесуелі за правління президента Уго Чавеса. Названа на честь Симона Болівара, лідера антиіспанської війни в Південній Америці на початку XIX ст.

Плінфа (гр. πλίνθος — плита)
широка пласка обпечена цегла, поширена у давньоримській (5×5,5×0,45 см), візантійській (3×3,5×0,25 см) і руській храмовій архітектурі.

Телескопія (від англ. teelescoping)
лінгв. спосіб словотворення шляхом злиття повної основи одного слова зі скороченою основою іншого або ж зі злиття скорочених основ двох слів; словозлиття. Напр., Євразія = Європа + Азія, Танзанія = Танганьїка + Занзібар, металобрухт = метал + брухт.

Трикамералізм (фр. tricaméralisme)
принцип структурної організації парламенту, який складається з трьох палат; трипалатна система. Був реалізований у Франції в кінці XVIII ст., за консульства Наполеона Бонапарта, у 1980-х роках в ПАР, на Тайвані, у деяких республіках соціалістичної Югославії.

Стеатопігія (грец. στεατοπυγία від στέαρ — жир і πυγή — сідниці)
відкладання жиру переважно на сідницях.

Серпопард (англ. serpopard від serpent — змія і leopard — леопард)
міфічна істота з тулубом леопарда (пантери, лева) і шиєю змії, поширена у віруваннях часів Давнього Єгипту, Межиріччя і Еламу; серпард.

Суперконтинент (англ. supercontinent від лат. super — над і continens — неперервний)
геол. континент, який включає всю або майже всю континентальну кору планети; надматерик. До давніх С. відносяться Пангею, що існувала наприкінці кам'яновугільного та на початку юрського періодів, яка у часи мезозою розділилась на С. Лавразію та Гондвану, до сучасних С. - Америку і Афроєвразію.

Пінас (гол. pinas від лат. pinus — сосна)
вітрильно-гребне судно невеликої осадки, поширене у в XVI-XVIII ст. Використовувалось у мілководних акваторіях для перевезення вантажів, військових операцій, переслідування, патрулювання, супроводження кораблів вищого класу.

Емпорій (давньогр. ἐμπόριον від εμπρια — торгівля, товар)
в античні часи — торговий пост-поселення, комерційний центр на віддаленій території.

Сума (лат. summa — підсумок)
1. Результат додавання. 2. Літературний жанр, який поєднує в собі ознаки наукового трактату і енциклопедичного довідника. 3. перен. Підсумок, результат будь-якої діяльності.

Евритоп (від гр. ευρί — широкий і τοπος — місце)
організм, здатний існувати в найрізноманітніших умовах середовища.

Гематрія (івр. גימטריה)
метод аналізу сенсу слів і фраз на основі числових значень букв, що їх утворюють. Г. слова - сума числових значень букв, що його утворюють.

Націонал-синдикалізм (фр. national-syndicalisme)
політична ідеологія в основі якої лежить поєднання інтегрального націоналізму та синдикалізму. Зародилась у Франції на початку XX століття в середовищі робітничого і профспілкового руху як альтернатива соціалізму.

Ксеротизація (фр. xerotisation від грец. xeros — сухий)
зменшення зволоженості територій і спричинене цим скорочення біологічної продуктивності екосистем; опустелювання. Інша назва — аридизація.

Аридизація (від лат. aridus — сухий)
зменшення зволоженості територій і спричинене цим скорочення біологічної продуктивності екосистем; опустелювання. Інша назва — ксеротизація.

Нумерологія (від лат. numerus — число і гр. λόγος — слово)
1. Вивчення числового значення букв у словах, іменах та ідеях. 2. Сукупність вірувань та практик, які приписують числам певні властивості залежно від культурного чи історичного контексту.

Нотарікон (гр. νοταρικόν)
1. Застосовуваний в юдейській традиції акронім для скороченої передачі імен та назв. 2. У кабалі - містичний метод тлумачення або шляхом створення акронімів з перших чи останніх букв кожного слова, або шляхом створення акронімів з перших чи останніх букв кожного слова

Ізопсефія (давньогр. ἰσοψηφία від ἴσος — рівний і ψῆφος — галька)
нумерологічна практика додавання числових значень букв слова для знаходження суми слова. Напр., ім'я Ісус грецькою записується як 888 (Ι + η + σ + ο + υ + ς = 10 + 8 + 200 + 70 + 400 + 200) .

Плуг (давньоверхньонім. Pflug зі сканд. старонорв. plógr )
1. Сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки землі; рало, орало. 2. давн. Поземельний податок, що його сплачували залежні селяни натурою у Русі та руських князівствах у IX - першій половині XIV ст. від кількості волів у господарстві — вісім волів становили 1 П.; поплужне 3. П. відвальний — гірнича машина для укладання у відвал гірських порід, що доставляються залізничним транспортом при відкритій розробці родовищ корисних копалин.

Лібурна (лат. liburna)
староримське легке військове судно без вітрил з двома рядами весел довжиною близько 30 м і водотоннажністю до 80 т.

Пентеконтор (давньогр. πεντηκόντορος)
1. Давньогрецьке весельне судно з п'ятдесятьма гребцями. 2. Командир загону з півсотні чоловік.

Килік (давньогр. κύλιξ)
давньогрецька широка неглибока посудина для пиття вина (як правило, змішаного з водою, а іноді й іншими ароматизаторами) з двома ручками і ніжкою (або без неї).

Казарма (пол. kazarma з нім. Kasarme від лат. quaderna — вахта)
приміщення для тривалого розміщення особового складу військових формувань, як правило, до роти, ескадрону, батареї.