сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Вацлав Гавел -
президент Чехословаччини
29 грудня 1989 року Вацлав Гавел одноголосно обраний президентом Чехословаччини. Свої зусилля він сконцентрував на організації вільних виборів, які відбулися вже за півроку, та на проведенні активної зовнішньої політики, спрямованої на створення сприятливих умов для розвитку країни.
На обкладинці: Маніфестація у Празі на підтримку обрання Вацлава Гавела президентом (Празький град - район столиці, де була розташована адміністрація президента Чехословаччини), грудень 1989 року
6183
Політика
Володимир Головко
Почавшись з кількох студентських маніфестацій в Братіславі та Празі з нагоди річниці "Празької весни", восени 1989 року антиурядові виступи молоді набули масового характеру. Політичний рух спротиву очолило утворене 19 листопада опозиційне об'єднання "Громадський форум", лідером котрого був обраний Вацлав Гавел, письменник і правозахисник, під тиском чехословацької та міжнародної громадськості лише півроку перед тим достроково звільнений з ув'язнення.
«Не можна вважати демократичним суспільство, у якому все залежить від однієї людини» - Вацлав Гавел
Після кількасоттисячної демонстрації у Празі і оголошеного 26 листопада загальнодержавного страйку почалося перезавантаження чехословацької політичної системи - пішло у відставку політбюро ЦК Комуністичної партії Чехословаччини, було відмінено конституційне положення про керівну роль комуністичної партії, а чинний президент Густав Гусак пообіцяв піти у відставку після формування нового уряду.
З початку грудня 1989 року розпочалося висування кандидатів на посаду президента. Крім Гавела, на неї претендував і "батько" Празької весни Олександр Дубчек, котрий також узяв активну участь у подіях Оксамитової революції. Більшість керівництва "Громадського форуму" висловилась за кандидатуру Гавела, натомість Дубчеку була обіцяна посада голови Федерального зібрання.
«Я ніколи не був і не хотів стати політиком, професійним революціонером чи дисидентом. Я письменник» - Вацлав Гавел
10 грудня був сформований уряд національної єдності, в якому опозиція отримала половину місць, після чого Гусак подав у відставку. У той же день "Громадський форум" висунув Вацлава Гавела на посаду президента. 28 грудня до парламенту замість комуністів, які подали у відставку, було кооптовано (включено без виборів) 23 депутати, кандидатури яких були запропоновані чеським "Громадським форумом" та словацьким опозиційним об'єднанням "Громадськість проти насилля".
Вацлав Гавел підписує присягу президента, 29 грудня 1989 року. За його лівим плечем - голова Федеральних зборів Чехословаччини Александр Дубчек
Вацлав Гавел підписує присягу президента, 29 грудня 1989 року. За його лівим плечем - голова Федеральних зборів Чехословаччини Александр Дубчек
29 грудня 1989 року Федеральні збори, очолені Олександром Дубчеком, одноголосно обрали Вацлава Гавела 10-м президентом Чехословаччини. У своїй інавгураційній промові він проголосив, що свої зусилля як президент сконцентрує не на боротьбі з комуністичною системою, а на проведенні чесних виборів. Вони відбулися у червні наступного року і зафіксували перемогу "Громадського форуму" та "Громадськості проти насилля" (отримали 46% голосів) та поразку Комуністичної партії Чехословаччини (14% голосів). 5 липня 1990 року новим складом парламенту Вацлав Гавел був переобраний на посаду президента Чехословацької Соціалістичної Республіки.
Вацлав Гавел невдовзі після обрання президентом проводить огляд гвардійського підрозділу  у супроводі міністра національної оборони Мирослав Вацька, 29 грудня 1989 року © Військово-історичний інститут Чехії
Вацлав Гавел невдовзі після обрання президентом проводить огляд гвардійського підрозділу у супроводі міністра національної оборони Мирослав Вацька, 29 грудня 1989 року © Військово-історичний інститут Чехії
З початку 1990 року Гавел розпочав активну зовнішню політику. Вже у лютому провів переговори з президентом США Джорджем Бушем. Після чого здійснив візит у Москву, де від генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова домігся відмови від "доктрини Брежнєва" щодо обмеження суверенітету "країн народної демократії" Центрально-Східної Європи та підписав угоду про виведення радянських військ з території Чехословаччини, яке завершилося у червні 1991 року.
Однак суперечлива внутрішня політика Гавела і програш його партії на парламентських виборах 1992 року, завадили йому зберегти єдність Чехословаччини, перехід якої до ринкової економіки спричинив глибоку економічну кризу, подолання якої словацькі політики пов'язували з виходом зі складу федерації. Через три дні після проголошення 17 липня 1992 року Декларації про суверенітет Словацької республіки, якою парламентарі закликали до проголошення незалежності Словаччини, Вацлав Гавел подав у відставку.
26 січня 1993 року трохи більшою від половини голосів виборників Вацлав Гавел був обраний першим президентом Чехії і пробув на цій посаді два терміни до 2 лютого 2003 року.
28 грудня 2017 © Володимир Головко спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Особистості
Європа
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 29 грудня

#ЦейДень
Все про 29 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left28 грудня
30 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward