Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Найбільший землетрус у Європі
Вранці 28 грудня 1908 року південь Італії вразив потужний землетретрус, який разом з цунамі практично повністю зруйнував міста Мессіна та Реджио-Калабрія і призвів до загибелі понад 100 тисяч чоловік. За кількістю жертв Мессінський землетрус належить до найбільш руйнівних катастроф ХХ століття у світі і вважається найбільшим з документально зареєстрованих землетрусів у Європі.
На обкладинці: Мессіна після землетрусу, 1908 рік
11823
Катастрофи
Володимир Лук'янюк
За періодичну сейсмічну активність Сицилію і Калабрію в Італії здавна називають «терра баллеріна» — танцююча земля. Африканська літосферна плита, перебуваючи у постійному русі зі швидкістю десь до 2,5 см/рік в північно-східному напрямку, у цьому регіоні занурююється під Євразійську плиту й тисне на неї ввертикально, що призводить до тектонічних зсувів: у 1693 році в результаті землетрусу на півдні Сицилії загинуло близько 60 тисяч чоловік, а в 1783 році на тіренському узбережжі Калабрії — не менше 50 тисяч.
У 1908 році ріст сейсмічної активності в околицях Мессінської протоки був зафіксований в жовтні-листопаді. 10 грудня землетрус магнітудою 4 бали за шкалою Ріхтера зруйнував кілька бідівель у селах Монтальбано-Елікона та Новара на околиці Мессіни. Після двотижневого відносного затишшя у понеділок 28 грудня о 5-20-27 за місцевим часом сейсмографи зафіксували три поштовхи, другий з яких був силою 7,1 бала. Вони вразили обидва узбережжя трикілометрової протоки й за 30-40 секунд зруйновали більшу частину Мессіни, центр міста Реджио-Калабрія і селища вздовж Тиренського узбережжя Калабрії, де найбільше постраждало Пальмі. Через 10 хвилин дванадцятиметрове цунамі, викликане великим підводним зсувом, трьома хвилями вдарило по Мессіні, затопило Реджио-Калабрію, де змило три квартали, порт і залізничний міст, й через дві години докотилось до Мальти, завдавши руйнувать портовому містечку Мсіда.
Після перших поштовхів за кілька хвилин сталася ще серія менш потужних, але триваліших афтершоків, які поступово затухаючи повторювалися ще два дні і разом з проливними дощами довершили руйнування. Загалом, до 11 березня 1909 року сейсмографи зафіксували 293 поштовхів.
Землетрус, цунамі і пожежі привели до руйнувань у радіусі 200 кілометрів від епіцентру, у Мессіні, де було знищено 90% будівель, з 145 тисяч жителів загинуло 80 тисяч, в Реджио-Калабрії з 34 тисяч — 25 тисяч; ще близько 600 чоловік загинуло у калабрійських прибережних селищах.
Зруйнований землетрусом центр Мессіни, 1908 рік © Вільгельм фон Гльоден
Зруйнований землетрусом центр Мессіни, 1908 рік © Вільгельм фон Гльоден
Першу допомогу постраждалим, які через масштабні руйнації залишились без поліції, армії, лікарень та медперсоналу, телеграфного і залізничного зв'язку, надали екіпажі військових кораблів, пришвартованих в Мессіні. Вже о восьмій ранку моряки доправили на борт крейсера «П'ємонт» перших поранених, яких морем доставили до сусідніх міст Мілаццо і Нікотера, звідки о 17-25 було відправлено телеграму в Рим. Того ж вечора на екстреному засіданні Ради міністрів Італії було прийнято рішення надіслати в регіон стихійного лиха військові кораблі з Неаполя та Сардинії. Завантажені санітарними матеріалами і речами першої необхідності, вони прибули лише 30 грудня, приєднавшись до британських, німецьких і російських кораблів, що перебували неподалік трагедії і ще напередодні встигли організували рятувальні роботи, розгорнути польовий госпіталь і розпочати відновлення громадського порядку.
Вранці цього ж дня до Мессіни прибув король Віктор Емануїл III з дружиною і міністрами. Його розпорядженням у регіоні, що потерпав від безвладдя і мародерів, було введено військовий стан, на початку січня 1909 року ініційовано заходи з невідкладної фінансової і технічної допомоги, підтримані парламентом.
Через протести вцілілих мешканців Мессіни від наміру відбудувати місто на новому місці довелось відмовитись. Проте його відновлення, як і Реджио-Калабрія, що почалось наступного року за активної міжнародної допомоги, тривало кілька років, за які майже всі мессінці переселились в інші частини Італії чи емігрувала до Америки й лише не більше тисячі з них повернулось на батьківщину.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 07 грудня 2012. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Умберто Еко
Правила життя
Правила життя Умберто Еко
Катастрофи
Європа
Нова історія

Головні події 28 грудня

#ЦейДень
Все про 28 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left27 грудня
29 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward