сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Україна - республіка рад
24-25 грудня 1917 року в Харкові відбувся І Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, солдатських та частини селянських депутатів, який проголосив Україну республікою рад та федеративною частиною Російської республіки, а також обрав Тимчасовий ЦВК рад України.
7147
Політика
Геннадій Єфіменко
Рішення про скликання у Києві Всеукраїнського з'їзду рад було ухвалено 7 грудня 1917 року контрольованим більшовиками обласним виконкомом Рад Південно-західного краю. Його проведення планувалося з головною метою - вирішення на свою користь питання про владу в Україні і, зокрема, переобрання Центральної Ради. Однак українські партії перехопили ініціативу, надіславши на з'їзд багато селянських депутатів, в результаті чого учасники з'їзду висловили підтримку наявному складу Центральної Ради та виступили проти її переобрання.
«Перший з'їзд рад України дав більшість прихильникам Центральної Ради» - Голова Народного секретаріату Микола Скрипник, квітень 1918 року
Усвідомлюючи провал своїх намірів у Києві, більшовицькі делегати та їхні прихильники (ліві есери, ліві українські соціал-демократи та меншовики-інтернаціоналісти) зібралися на окрему нараду та ухвалили таке рішення: "Ми, представники 47 рад в числі 124 чол., ухвалили покинути збори, що їх улаштували політикани з Центральної ради та звернутись до всіх трудящих України з роз'ясненням нашого ставлення до створеного становищі". Вони спробувати досягти поставленої мети іншим шляхом - частина підписантів виїхала до Харкова, де об'єдналась із делегатами обласного з'їду рад Донецько-Криворізького басейну, назвавшись Всеукраїнським з'їздом рад робітничих, солдатських та частини селянських депутатів.
Легітимність цього зібрання як повноправного з'їзду викликала питання навіть у його учасників - саме тому у його назві йдеться про "частину селянських депутатів", а обраний ним вищий між Всеукраїнськими з'їздами орган радянської влади було названо Тимчасовим Центральним Виконавчим Комітетом Рад України. До його складу увійшла 41 особа, з яких 35 - більшовиків.
Есери та меншовики відмовилися від участі в голосуванні резолюцій.
Резолюції Всеукраїнських з'їздів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. Х., 1932. - С.15.
Резолюції Всеукраїнських з'їздів Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. Х., 1932. - С.15.
Пізніше планувалося провести селянський з'їзд рад та дообрати ЦВК рад України. Повністю здійснити плани не вдалося - навіть на скликаному у Харкові 2 лютого 1918 року зібранні від сільських рад чимало регіонів представлено не було, тому його учасники назвалися не з'їздом, а конференцією, але до складу ЦВК рад України таки делегували 20 осіб, половину з яких були більшовиками.
«Влада на території Української республіки віднині належить виключно Радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях - повітовим, міським, губернським та обласним Радам, а в центрі - Всеукраїнському з'їздові Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, його Центральному Виконавчому Комітетові і тим органам, які він створить» - З резолюції "Про організацію влади в Україні", 25 грудня 1917 року
Попри недостатнє представництво селян саме харківський Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, солдатських та частини селянських депутатів ознаменував собою створення першої загальноукраїнської радянської влади, що було відображено у затвердженій 25 грудня 1917 року резолюції "Про організацію влади в Україні". Згідно з нею також на територію України негайно поширювалися "всі декрети і розпорядження робітниче-селянського уряду федерації, що мають для усієї федерації значення, - про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про цілковиту демократизацію армії".
Таким чином радянська Україна, зберігаючи національну державність (а незалежності тоді і УНР Центральної Ради ще не проголосила), поширювала на свою територію найпопулярніші в масах рішення ленінського Раднаркому, що значно послаблювало позиції УЦР, яка була обережнішою у подібних рішеннях .
І Всеукраїнський з'їзд у Харкові оголосив Україну складовою частиною федеративної Росії раніше, ніж та сама себе визнала федеративною за устроєм
У резолюції з'їзду "Про самовизначення України" згадувалася федеративна Росія, і це при тому, що сама Росія себе федерацією ще не проголошувала (це відбудеться лише у січні 1918 року): "І Всеукраїнський з'їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, визнаючи Українську республіку як федеративну частину Російської республіки, оголошує рішучу боротьбу згубній для робітничо-селянських мас політиці Центральної ради, викриваючи її буржуазний, контрреволюційний характер.
Першою ухвалою новообраного ЦВК рад України під головуванням лівого українського соціал-демократа Юхима Медведєва стало затвердження 26 (13) грудня змісту телеграми до Раднаркому, у якій більшовики, що працювали в Україні, намагалися зняти з радянської Росії провину за війну з УНР: "Якщо проллється на Україні братня кров, то вона проллється не в боротьбі українців з великоросами, а в класовій боротьбі українських трудящих мас з Радою".
«Щоб у корені припинити злочинну політику Центральної ради, що мала сміливість діяти від імені трудящих мас України, з'їзд вважав за потрібне перейняти на себе всю повноту державної влади в Українській народній республіці […] Генеральний секретаріат Української Центральної ради втрачає свої повноваження. Віднині уряд України є Народній секретаріат» - З "Маніфесту до всіх робітників, селян і солдатів України", 27 грудня 1917 року
27 грудня 1917 року було затверджено текст "Маніфесту до всіх робітників, селян і солдатів України", яким оголошувались взяття харківським з'їздом всієї повноти державної влади в Українській Народній Республіці і позбавлення Генерального секретаріату Української Центральної Ради своїх повноважень. Йому на зміну в якості уряду України 30 грудня був створений Народний секретаріат, який до березня 1918 року офіційного голови не мав, а на засіданнях зазвичай головувала народний секретар внутрішніх справ Євгенія Бош, яка і вважається першим керівником радянського уряду України. Саме Народний секретаріат і став реально діючим центром радянської влади, під формальним прикриттям якого радянська Росія розв'язала війну проти УНР-Центральної Ради.
Євгенія Бош (1879-1925), перший народний секретар внутрішніх справ радянської Української Народної Республіки. Близько 1925 року
Євгенія Бош (1879-1925), перший народний секретар внутрішніх справ радянської Української Народної Республіки. Близько 1925 року
Про саму територію радянської УНР у резолюціях харківського з'їзду не згадувалося, але лише з тієї причини, що нові загальноукраїнські владні структури планували зайняти місце Центральної Ради та Генерального секретаріату, а, отже, і правити Україною в межах ІІІ Універсалу. Саме про це казав 6 квітня 1918 року тодішній голова Народного секретаріату Микола Скрипник: "Народний секретаріат завжди намагався об'єднати для боротьби з Центральною Радою трудящих усіх місцевостей, на які претендує ця Центральна Рада".
25 грудня 2017 © Геннадій Єфіменко спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Квентіна Тарантіно
Правила життя
Правила життя Квентіна Тарантіно
Політика
Україна
Європа
Нова історія

Головні події 25 грудня

#ЦейДень
Все про 25 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left24 грудня
26 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward