Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Рік чотирьох імператорів
ОсобистостіГанна Дзекан
21 грудня 69 року римський сенат надав командуючому римськими військами в Сирії і Палестині 60-літньому Титу Флавію Веспасіану повноваженя августа, що поклало край громадянській війні, в якій на римський трон крім Веспасіана, засновника династії Флавіїв, претендували Сервій Сульпіций Гальба, Авл Вітеллій і Марк Сальвій Отон.На обкладинці: Тит Флавій Веспасіан
10330
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

У день самогубства Нерона сенат проголосив імператором намісника Тарраконської Іспанії 72-річного Сервія Гальбу. По прибуттю до Риму, він скасував більшість реформ свого попередника, в тому числі пільги для знатних громадян, а для поповнення казни наказав розшукати та повернути всі щедрі подарунки Нерона, які той зробив в останні роки, що викликало невдоволення знаті.

Невдоволеними залишились і солдати та преторіанці, які виявили лояльність до нового імператора, розраховуючи на підвищення платні, — 1 січня 69 року два легіони у Верхній Германії відмовились присягнути Гальбі на вірність, а наступного дня, коли протести досягли Нижньої Германії, проголосили імператором свого префекта Авла Вітеллія. Їх підтримали легіони в Лугдунській Галлії, Іспанії та Британії і під гаслом, що він звільнить імперію від узурпатора, Вітеллій направив на Рим війська.

Усвідомлюючи хисткість свого положення, 10 січня 69 року Гальба усиновив та призначив своїм спадкоємцем молодого політика зі знатної родини 31-річного Луція Пізона. Це викликало обурення преторіанців і невдоволення соратника імператора досвідченого полководця Марка Отона. Сприйнявши вибір Гальби як зраду, Отон вчинив заколот і 15 січня 69 року Гальба та Пізон були вбиті на форумі в Римі й того ж дня сенат проголосив Отона августом і принцепсом.

На вірність Отону присягнули Африка, всі східні провінції, Греція та Іллірія, де він зібрав армію для протистояння Вітеллію, і 14 березня 69 року Отон виступив з Риму. Вирішальна битва між ними відбулась 14 квітня поблизу Кремони у Північній Італії — в ній загинуло близько 40 тисяч чоловік і, зазнавши поразки, Оттон покінчив життя самогубством.

17 квітня 69 року Вітеллій увійшов у Рим, де прийняв від сенату титули августа і Батька вітчизни.

Крім Галлії, Іспанії та Британії на вірність Вітеллію присягнули лише вірні колись Отону легіони в Паннонії, Мезії, Далмації та Іллірії. Проте, коли 1 липня 69 року в Олександрії Єгипетській війська проголосили імператором Тита Флавія Веспасіана, що саме придушував повстання в Юдеї, і його підтримав консул-суффект Сирії Гай Ліциній Муціан, вони під командуванням Марка Антонія Пріма вирушили в Італію і під Кремоною розбили війська імператора.

Вітеллій Авл зрікся влади й отримав гарантії власної безпеки, алее 20 грудня був розтерзаний солдатами Пріма і плебсом.

Наступного дня, 21 грудня 69 року сенат проголосив августом 60-літнього Тита Флавія Веспасіана, який саме перебував в Олександрії, що поклало край громадянській війні. Він прибув до Риму лише улітку 70 року, консолідувавши свою владу в Єгипті і залишивши командування військами, що тримали в облозі Єрусалим, своєму синові Титу.

Веспасіан правив протягом десяти років і став одним з найуспішніших принцепсів Римської імперії та засновником династії Флавіїв — він відновив дисципліну в армії, збільшив існуючі та запровадив нові податки, що дозволило стабілізувати фінансову систему, відбудував храм Юпітера Капітолійського та звів гігантський амфітеатр, надав права громадянства жителям багатьох міст західних провінцій та успішно вів війну в Британії.

По смерті Веспасіана в 79 році його старший син Тит став першим римським імператором, що успадкував владу по праву крові, а не усиновлення. Правління Флавіїв завершилось 18 вересня 96 року, коли був убитий молодший син Веспасіана Доміціан, — влада в Римі перейшла до династії Антонінів, що правила наступні майже сто років.

Друк
Ганна Дзекан спеціально для © «Цей день в історії», 15 серпня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Загибель Сальвадора Альєнде
Особистості
Загибель Сальвадора Альєнде