сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Відставка Білла Клінтона
19 грудня 1998 року після 14 годин дебатів Палата представників Конгресу США проголосувала за відставку президента Білла Клінтона, звинувативши його у лжесвідчення під присягою і протидії правосуддю. Клінтон став третім в історії США президентом, проти якого було порушено процедуру імпічменту і другим, за відставку якого проголосувала нижня палата парламенту.
На обкладинці: Білл Клінтон під час виступу зі щорічним посланням до нації, Вашингтон Конгрес США, 1999 рік © J.Scott Applewhite/Associated Press
10707
Особистості
Володимир Лук'янюк
До свого обрання на пост президента США Білл Клінтон п'ять разів обирався губернатором штату Арканзас і як один з лідерів «південних демократів» був підтриманий партією й у 1992 році впевнено переміг на виборах діючого президента Джорджа Буша-старшого. Незважаючи на невдачі перших років правління, Клінтону вдалось успішно подолати хаос в економіці, налагодити конструктивний діалог на міжнародній арені, і на виборах 1996 року він переконливо здолав свого опонента з Республіканської партії Роберта Доула.
Другий термін для 42-го президента США почався зі скандалу - вже через чотири місяці після інавгурації, у травні 1997 року Верховний суд одноголосно постановив продовжити розгляд справи по звинуваченню Білла Клінтона у сексуальних домаганнях, яке ще в 1995 році проти нього висунула його колишня співробітниця в часи губернаторства в Арканзасі Пола Джонс. Згодом з її адвокатами зв'язалась така собі Лінда Тріпп, яка стверджувала, що володіє записами, які підтверджують подібну поведінку Клінтона. Як виявилось, Тріпп таємно записувала телефонні розмови зі своєю колегою по роботі в Пентагоні 24-річною Монікою Лівінскі, котра стверджувала, що, працюючи стажером у Білому домі з листопада 1995 року до свого звільнення в березні 1997-го, мала 12 сексуальних контактів з Біллом Клінтоном в стінах його кабінету.
Лінда Тріпп, 1997 рік © Dave Tracy/Getty Images
Лінда Тріпп, 1997 рік © Dave Tracy/Getty Images
Після того, як Лінда Тріпп була заявлена адвокатами Поли Джонс в якості свідка на суді, з нею зв'язався офіс незалежного прокурора Кеннета Старра, якому вона підтвердила наявність в неї плівок з подробицями особистого життя президента США. Згодом, вже з підслуховувальним пристроєм, котрольованим агентами ФБР, Тріпп зустрілась з Левінскі, яку викликала на відверту розмову про її стосунки з Біллом Клінтоном. Отимавши цей запис, 16 січня 1998 року представники ФБР та прокурор Старр зустрілися з Левінскі і, пообіцявши їй юридичний імунітет, домоглися від неї згоди на співробітництво. В якості доказу своїх стосунків з президентом вона надала слідству сукню, яку понад два роки за порадою Лінди Тріп не чистила, - аналіз ДНК підтвердив наявність на сукні слідів сперми, що належать президенту Клінтону.
Білл Клінтон і Моніка Левінскі, Вашингтон, Білий дім, 1996 рік
Білл Клінтон і Моніка Левінскі, Вашингтон, Білий дім, 1996 рік
Вже наступного дня інформація про стосунки Левінскі з Клінтоном з'явились у таблоїдах, а 21 січня про них написала газета «Вошингтон пост». 26 січня Клінтон вперше публічно прокоментував сексуальний скандал, що набирав обертів: «Я хотів би сказати американському народу,.. [що] у мене не було сексуальних стосунків з ... міс Левінскі». Це ж він повторив і під час судового засідання у справі за позовом Поли Джонс, що згодом стало підставою для звинувачення його у лжесвідченні під присягою. Президента підтримала перша леді Хілларі Клінтон, яка заявила, що це «широка змова правих проти мого чоловіка, яку праві плетуть з того самого дня, коли він став президентом».
«Я хотів би сказати американському народу одну річ. Мені хотілося б, щоб ви мене послухали. Повторювати я не буду. У мене не було сексуальних стосунків з цією жінкою, міс Левінскі. Я ніколи не наказував нікому брехати, жодного разу, ніколи. Ці звинувачення брехливі. А мені пора повертатись до роботи на благо американського народу. Дякую» - Білл Клінтон, 26 січня 1998 року
6 серпня свідчення Моніки Левінскі заслухало Велике жюрі, а 17-го - був допитаний Білл Клінтон. Він став першим президентом США, підданим такій процедурі: сидячи в кабінеті Білого дому, Клінтон по відеозв'язку спробував заперечити, але зрештою підтвердив факт інтимних стосунків з Монікою Левінскі, після чого у короткому чотирихвилиному зверненні попросив вибачення за введення в оману громадськості і своєї сім'ї.
Незалежний прокурор Кеннет Старр дає інтерв'ю журналістам, Вашингтон, 1997 рік © Jeff Mitchell/Reuters
Незалежний прокурор Кеннет Старр дає інтерв'ю журналістам, Вашингтон, 1997 рік © Jeff Mitchell/Reuters
Через місяць Кеннетт Старр передав свій багатотомний детальний звіт Палаті представників Конгресу США, який через два дні опублікував в інтернеті. Старр звинувачував Клінтона за 11-ма пунктах, зокрема, за обман правосуддя, протидію правосуддю, тиск на свідків та зловживання владою. 8 жовтня Палата почала розгляд матеріалів Старра і 11 грудня сформулювала чотири пункти звинувачення: лжесвідчення на суді у справі Поли Джонс 23 грудня 1997 року і 17 січня 1998 року, лжесвідчення Великому журі 17 серпня 1998 року, перешкоджання правосуддю у справі Поли Джонс і зловживання службовим положенням. 19 грудня 1998 року після 14 годин дебатів Палата представників проголосувала за позбавлення Білла Клінтона поста президента, підтримавши звинувачення у лжесвідченні Великому журі (228 - «за», 206 - «проти») і перешкоджанні правосуддю (221 проти 212).
7 січня 1999 року, вдруге після 1868 року, коли аналогічній процедурі був підданий президент Ендрю Джонсон, питання імпічменту президента було винесене на розгляд Сенату. Згідно з конституцією США, голова Верховного суду країни Вільям Ренквіст став головою засідання, а сенатори - присяжними. Для відставки президента необхідно було набрати дві третини голосів, але під час голосування 12 лютого не було досягнуто навіть простої більшості за жодним з пунктів обвинувачення, і Білл Клінтон, як у свій час і Джонсон, зберіг за собою пост президента.
2 травня 2012 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Завершення Пелопоннеської війни
Сьогодні
Завершення Пелопоннеської війни
Особистості
Америка
Новітня історія
Наш час

Головні події 19 грудня

#ЦейДень
Все про 19 грудня
Події, факти, персоналії
О восьмій вечора 19 грудня 1946 року на електростанції в Ханої пролунав вибух, який став сигналом до початку ві..
1946
keyboard_arrow_left18 грудня
20 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward