Після закінчення свого другого президентського терміну 2 лютого 2003 року Вацлав Гавел займався громадською та правозахисною діяльністю спочатку в Центрі Дж. Клуге в Бібліотеці Конгресу США, а потім очолював Європейську Раду з толерантності та взаємоповаги, входив до керуючих органів кількох міжнародних правозахисних організацій. Він також повернувся до творчості — у 2008 році була поставлена його трагікомедійна п'єса "Ухід", а у 2011 році на екрани вийшов однойменний фільм, у якому Гавел виступив режисером.
Остатній публічний виступ Гавела відбувся на початку жовтня 2011 року — він урочисто відкрив започатковану ним ще в 1997 році міжнародну конференцію "Форум 2000" (і досі проводиться щорічно у Празі), урочистий прийом з нагоди якої пройшов під знаком його прийдешнього 75-річчя.
Загальний фізичний стан Гавела, який мав декілька медичних проблем, у жовтні-листопаді погіршився. Завершальний період свого життя він провів у своєму родовому будинку у містечку Градечек, розташованому за 100 км від Праги, де за тиждень до смерті зустрівся із своїм другом XIV-тим Далай Ламою Тенцзіном Ґ'яцо, за словами якого, зустріч тривала півгодини, під час якої вони вели переважно "безслівний діалог". Свої останні дні Гавел провів у ліжку, відчуваючи слабкість і, за словами доглядальниці та друзів, з якими спілкувався телефоном, наближення смерті.
Помер Вацлав Гавел на 76 році життя у неділю 18 грудня 2011 року близько 9-50. Першим, хто публічно відреагував на його смерть, був прем'єр-міністр Чехії Петр Нечас, який за збігом обставин брав участь в політичному ток-шоу, коли з'явилася сумна новина: "Його смерть — це велика втрата". Невдовзі була розповсюджена заява наступника Гавела на посаді президента Чехії Вацлава Клауса: "Вацлав Гавел — став символом нашої сучасної Чеської держави".
На знак пошани чехи несли квіти до Празького Граду, де знаходиться Адміністрація президента Чехії, будинку Гавелів у Градечку, на Вацлавську площу в Празі, яка свого часу була осередком "оксамитової революції" 1989 року. Крім квітів, деякі залишали пачки сигарет (Гавел був завзятим курцем) та пляшки з пивом з броварні "Карконоше" у місті Трутново, де Гавел працював простим робітником, коли був звільнений з роботи за участь у Празькій весні.
У понеділок тіло Гавела було перевезено до Праги і виставлено у центрі "Празьке перехрестя", будівлі колишньої готичної церкви, реконструйованої за ініціативою подружжя Гавелів. У Чехії і Словаччині був проголошений державний траур.
22 грудня труна була перевезена у собор св. Віта у Празькому Граді, де наступного дня відбулась офіційна церемонія поховання. У ній зокрема узяли участь президент Франції Ніколя Саркозі, президент Німеччини Кристіан Вульф, державний секретар США Хілларі Клінтон, екс-президент США Білл Клінтон, британський прем'єр Дэвід Кемерон, голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, колишній Президент Польщі Лех Валенса та інші.

Від України телеграму надіслав Президент Віктор Янукович, у якій зазначалося: "Переконаний, що ім'я Вацлава Гавела навіки залишиться в історії, як символ свободи, демократії та успішності реформ". Показово, що у серпні 2011 року Гавел надрукував статтю "Україна заблукала", у якій розкритикував авторитарні тенденції політичного режиму Януковича (зокрема, арешт Юлії Тимошенко, чоловікові якої 6 січня 2012 року Чехія надала політичний притулок).

ВІД ПЕРШИХ ГРОМАД ДО ПЕРШОЇ ІМПЕРІЇ
Коментарі
Дивіться також
• Вацлав Гавел — президент Чехословаччини, 1989
• Розділення Чехословаччини, 1992
• Правила життя Вацлава Гавела