Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Українська академія мистецтв
18 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила закон, що регламентував діяльність Української академії мистецтв. Тим самим було завершено процес формування української школи вищої художньої освіти, який через революційній події був вкрай непослідовним і розтягнувся у часі аж на півроку.
4890
Культура і мистецтво
Яна Примаченко
Ідея створення Української академії мистецтв (УАМ) виникла улітку 1917 року. Саме тоді її ініціатори обговорили це питання з головою Центральної Ради Михайлом Грушевським та генеральним секретарем освіти Іваном Стешенком, за дорученням якого була створена комісія, що мала провести підготовчу роботу та підготувати статут УАМ. Її очолив професор мистецтва університету Св. Володимира Григорій Павлуцький, а до складу увійшли крім майбутніх професорів також член Центральної Ради Дмитро Антонович, директор Міського музею Микола Біляшівський, літературознавець Павло Зайцев та етнограф Данило Щербаківський.
Поміж двадцяти претендентів на професорські посади в майбутній Академії, комісія затвердила вісьмох: Михайла Бойчука, Миколу Бурачека, Михайла Жука, Василя та Федора Кричевських, Абрама Маневича, Олександра Мурашка та Георгія Нарбута. Всі вони були професіоналами, популярними серед української громадськості, переважно молоді люди 30 з лишком років. Гіршою була ситуація з педагогічним досвідом, який мали тільки Федір Кричевський, Мурашко та Бойчук — єдиний, хто створив свою власну творчу школу.
Запрошення на відкриття Української академії мистецтв: попередньо воно було заплановане на 18 листопада (1 грудня — за новим стилем), але в останній момент дату було перенесено на 22 листопада (5 грудня) © Харківський художній музей
Запрошення на відкриття Української академії мистецтв: попередньо воно було заплановане на 18 листопада (1 грудня — за новим стилем), але в останній момент дату було перенесено на 22 листопада (5 грудня) © Харківський художній музей
Також була створена Рада Академії до складу якої увійшли Антонович, Зайцев, Щербаківський та ще кілька професорів. Тимчасова канцелярія Академії знаходилася в будинку Педагогічного Музею — там же де й Центральна Рада.
«Выставка была очень красиво декорирована старинными коврами и растениями. В последнем зале был сервирован чай с бутербродами, пирожными, печеньем, фруктами и т.д. Было много артистов и прочей публики, очень шумно и весело. Когда выяснилось, что угощение даром, члены нашего общества принялись чрезвычайно добросовестно за уничтожение запасов — я лично, по самым скромным подсчетам, слопал, наверное, на две красненькие. В другом зале на эстраде двое голосистых мужчин спивали, потом была декламация одного очень интересного актера Молодого Украин.[ского] Театра. В общем, осталось очень приятное впечатление. В общем, в Украинской республике живется, ей-Богу, лучше, чем у проклятых кацапов.» - Про відкриття УАМ з листа українського мистецтвознавця і критика Федора Ернста
Лише 3 грудня на засіданні Генерального секретаріату було схвалено проект створення УАМ і доручено секретареві освіти внести його на розгляд Центральної Ради. А вже два дні по тому, 5 грудня 1917 року відбулось заплановане спочатку на 1 грудня урочисте відкриття першої в історії України вищої школи художньої освіти — Української академії мистецтв. На захід було запрошено 500 почесних гостей, котрі після традиційних промов мали можливість ознайомитися з виставкою робіт професорів Академії.
18 грудня 1917 року Центральна Рада ухвалила закон, що регламентував діяльність УАМ. Відповідно до нього Українська Академія Мистецтв та підвідомчі їй структури мали право отримувати з-за кордону без мит всі необхідні для роботи матеріали, книги та картини. Друкарні УНР були зобов'язані надавати до бібліотеки академії по одному примірнику книг та часописів, які стосуються образотворчого мистецтва. Професори академії звільнялися від військового обов'язку, а академія отримувала державне фінансування. На 1918 рік видатки на УАМ становили 98 200 карбованців.
Засновники Української академії мистецтв (зліва направо): сидять — Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, стоять — Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, 18 грудня 1917 року
Засновники Української академії мистецтв (зліва направо): сидять — Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, стоять — Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук, 18 грудня 1917 року
Два дні по тому, 20 грудня 1917 року на засіданні Генерального секретаріату було затверджено ректора УАМ. Спочатку на цю посаду запропонували Василя Кричевського, але він відмовився на користь свого більш досвідченого у педагогічних справах брата — Федора, який і став першим ректором Української Академії Мистецтв.
Перший ректор Української академії мистецтв Федір Кричевський (1879-1947), 1910-і роки
Перший ректор Української академії мистецтв Федір Кричевський (1879-1947), 1910-і роки
Заняття в Академії відбувалися в тій самі залі Центральної Ради, де проходив вернісаж у день відкриття, яку для зручності щитами розділили за невеликі площі. В середині січня 1918 року УАМ переїхала до будинку колишньої Терещенківської школи по вулиці Велика Підвальна 38, наданому секретарем освіти, де у лютому вона була варварськи розгромлена більшовиками Муравйова. У період другого нашестя більшовиків навесні 1919 року УАМ була виселена і Георгій Нарбут прилаштував її в помешканні приватного будинку в Георгієвському провулку, 11, де вона пережила прихід Добровольчої армії Денікіна. Попри жахливі умови нового приміщення Академія обзавелася власною бібліотекою та галереєю, завідуючим яких став мистецтвознавець Федір Ернст.
У 1918-1919 роках в Академії навчалося 140 студентів, у 1921-1922 — близько 400. Серед них були Тимофій Бойчук, Сергій Колос, Оксана Павленко, Іван Падалка, Василь Седляр, Олександр Довженко, Василь Кричевський-молодший, Микола Рокитський, Олександр Саєнко. У 1921 році професорський склад Академії поповнили Лев Комаренко, Вадим Меллер, Софія Налепинська-Бойчук, Євген Сагайдачний, Бернард Кратко, Андрій Таран.
У 1922 році розпорядженням Губернського відділу професійної освіти при Наркоматі освіти Академію було перетворено на Київський Інститут Пластичних Мистецтв, а у 1924 році, після об'єднання з Київським архітектурним інститутом, вона дістала назву — Київський художній інститут. Його першим ректором став випускник УАМ Іван Врона, який обіймав цю посаду до 1930 року, коли заклад було реорганізовано в Київський інститут пролетарської художньої культури. У 1934 році він пережив ще одну докорінну реорганізацію, ставши Всеукраїнським художнім інститутом, а в кінці 1930-х, коли більшість митців, що стояли біля витоків УАМ вже були репресовані, він був перетворений на Київський державний художній інститут.
У роки незалежної України постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1992 року закладові було повернуто первісну назву Українська академія мистецтв, постановою від 17 березня 1998 року вона стала Академією образотворчого мистецтва і архітектури, якій 11 вересня 2000 року було надано статус національної.
© Яна Примаченко спеціально для «Цей день в історії», 10 грудня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Культура і мистецтво
Європа
Україна
Нова історія

Головні події 18 грудня

#ЦейДень
Все про 18 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left17 грудня
19 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward