сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Війна за австрійську спадщину
16 грудня 1740 року Пруссія розпочала війну проти Австрії, яка після втручання ведучих європейських держав переросла у масштабний загальноєвропейський конфлікт. Війна за австрійську спадщину завершилась через вісім років поразкою Австрії і втратою нею володінь в Сілезії та Італії.
На обкладинці: Антуан Пен «Принц Фрідріх II», 1736 рік
5692
Війни
Володимир Лук'янюк
Щоб забезпечити нероздільність родових земель, 19 квітня 1713 року імператор Священної Римської імперії Карл VI Габсбург прийняв закон про престолонаслідування, відомий як «Прагматична санкція», згідно з яким успадкування престолу відбувалось за правом першородства незалежно від статі спадкоємця. Його єдиний і довгоочікуваний син помер у 1716 році відразу після народження і спадкоємцем Карла VI стала дочка Марія Терезія, яка вступила на престол 20 жовтня 1740 року.
Андреас Меллер «Марія Терезія», 1727 рік
Андреас Меллер «Марія Терезія», 1727 рік
Незважаючи на те, що «Прагматична санкція» була визнана становими сеймами Імперії і майже всіма провідними країнами Європи, претезії на володіння Габсбургів заявив курфюрст Баварії Карл Віттельсбах, одружений на двоюродній сестрі Марії-Терезії, король Іспанії Філіп V, який посилався на договори спадщини між іспанською та австрійською гілками Габсбургів, а також курфюрст Саксонії і польський король Август III Веттін, який тривалий час вів з Австрією війну за польську спадщину.
Проти Австрії виступила також Франція, яка вирішила скористатись ситуацією і зруйнувати могутність свого основного конкурента в Європі, а також Пруссія, чий молодий король Фрідріх II заявив права на давні володіння дому Гогенцоллернів у Сілезії. Незважаючи на те, що йому не вдалось залучити на свій бік короля Англії Георга II, який як король Ганновера не бажав посилення Пруссії та Саксонії, у листопаді 1740 року Фрідріх II розпочав мобілізацію і 16 грудня на чолі 25-тисячної армії перейшов австрійський кордон.
Основні події Першої Сілезької війни розгорнулись у 1741 році, коли у квітні Пруссія здобула перемогу над Австрією у битві біля селища Мольвіц, а франко-баварські війська у листопаді зайняли Прагу. Зазанавши ще однієї поразки від Пруссії у травні 1742 року в битві біля Чеслау, імператриця Марія-Терезія була змушена 11 червня 1742 року укласти із Фрідріхом II т. зв. Бреславський мир, за яким вона втрачала Нижню і Верхню Сілезії та графство Глац.
Зумівши таким чином зупинити прусський наступ на Відень, у грудні 1742 року Австрія реорганізувала війська і тривалою облогою змусила французів залишити Прагу, переслідуючи які, захопила більшу частину Баварії із Мюнхеном включно. Заручившись підтримкою Англії, флот якої, вишикувавшись на рейді Неаполя, змусив неаполітанського короля відкликати війська з Північної Італії, та Сардинського королівства, котре за незначні територіальні поступки в Ломбардії, виступило проти Франції та Іспанії, до кінця року австрійська армія зайняла П'ємонт, Прованс та Модену.
У 1743 році у війну на континенті вступила Великобританія, яка до цього, в основному, обмежувалась фінансовою та дипломатичною підтримкою Австрії, - у червні вона виступила проти Франції з території союзної їй Голландії, витіснивши французькі війська за Рейн. Успіхи Великобританії і Австрії змінили пріорітети Саксонії, яка виступила на їх боці у грудні 1743 року, що поставило під загрозу прусські завоювання у Сілезії. Це привело до повномасштабних бойових дій на всьому європейському континенті, на морі та у північно-американських колоніях.
Війна за австрійську спадщину тривала до 1748 року і завершилась укладенням Аахенського мирного договору, за яким володіння Франції та Великобританії залишались такими ж, як і до війни, Пруссія та Австрія підтвердили положення Бреславського миру, Сардинія отримала частину Міланського герцогства, а Іспанія - герцогства Парму та П'яченцу. Всі держави визнали положення Прагматичної санкції і право Марії-Терезії на австрійський та угорський престоли. Однак, її спроба повернути втрачену Сілезію і англо-французьке суперництво привело у 1756 році до чергової війни, яка забрала півтора мільйони людських життів не лише в Старому світі, але й у Південній та Північній Америці, Азії і Африці.
5 жовтня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Європа
Нова історія

Головні події 16 грудня

#ЦейДень
Все про 16 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left15 грудня
17 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward