сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Перша посадка на Венеру
15 грудня 1970 року спусковий модуль, що відділився від радянської космічної станції «Венера-7», здійснив посадку на Венеру і став першим літальним апартом, який досягнув поверхні планети Сонячної системи. Інформація із апарату передавалася протягом 33 хвилин спуску апарату і 20 хвилин знаходження на поверхні, після чого зним був втрачений зв'язок.
На обкладинці: Спусковий модуль «Венери-7»
2567
Наука і техніка
Володимир Лук'янюк
Перша міжпланетна станція для вивчення Венери була запущена 12 лютого 1961 року, проте коли «Венера-1» знаходилась на відстані 2 мільйонів кілометрів від Землі зв'язок з нею був втрачений. Американський «Марінер-2» також зазнав невдачі, пройшовши за 35 тисяч кілометрів від Венери, після чого до неї у наступні роки було запущено ще сім апаратів, найвдалішими з яких були «Венера-4» в 1967 році, яка стала першим земним пристроєм, що увійшов у атмосферу іншої планети Сонячної системи, і «Венера-6» в 1969 році, спеціальний модуль якої наблизився до поверхні Венери на відстань 18 кілометрів.
Врахувавши повередні помилки, коли спускові апарати роздавлювались атмосферним тиском Венери, до наступного польоту був підготовлений спеціальний модуль з титанового сплаву, здатний витримувати температуру 500°C і тиск до 180 земних атмосфер. Він разом із космічною станцією «Венера-7» був запущений 17 серпня 1970 року з космодрому Байконур і через 120 днів досягнув околиць Венери. На висоті 55 кілометрів спусковий модуль викинув гальмівний парашут і 15 грудня 1970 року о 8 годині 34 хвилині 10 секундах київського часу він зі швидкістю близько 60 км/год здійснив посадку на планету. Апарат передав інформацію протягом 33 хвилин спуску і 20 хвилин з поверхні, що дало можливість отримати дані про тиск та температуру Венери на різних висотах, після чого зв'язок з ним був втрачений.
Наступні сім запусків апаратів в рамках програми «Венера» були також вдалими - всі вони завершувались посадками на планету і дозволили отримати дані про параметри грунту, чорно-білі та кольорові фотографії поверхні, провести її картографування, вивчити теплове випромінювання Венери. Останні дані з апарату «Венера-16», запущеного у 1983 році, були отримані 13 червня 1985 року. Наступне вивчення Венери продовжилась в рамках програми «Вега», коли в СРСР у 1984 - 86 роках було запущено дві автоматичні міжпланетні станції, які досліджували атмосферу планети при допомозі аеростатів.
2 жовтня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Наука і техніка
Авіація і космонавтика
Європа
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 15 грудня

#ЦейДень
Все про 15 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left14 грудня
16 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward