Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Зречення
гетьмана Павла Скоропадського
14 грудня 1918 року, втративши підтримку як російських монархічних кіл та українських політичних партій, так і австро-німецьких союзників, гетьман України Павло Скоропадський зрікся влади, передав її своєму уряду, а той у свою чергу передав повноваження Директорії на чолі з Володимиром Винниченком.На обкладинці: Павло Скоропадський, 1910-і роки
37742
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Павло Скоропадський, нащадок гетьмана Івана Скоропадського (1708-12 рр.), народився 1873 року в Німеччині, після закінчення елітарного пажеського корпусу в Санкт-Петербурзі деякий час проживав у Франції, а в роки Першої Світової війни почергово керував полком, дивізією і армійським корпусом, з яким улітку 1917 року став на захист Української Народної Республіки.

У квітні 1918 року при підтримці командування німецько-австрійських військ, котрі зайняли територію України в лютому 1918 року згідно з берестейськими домовленностями для протидії більшовицькій експансії в Україну і 28 квітня блокували роботу Центарльної Ради, Скоропадський, на той час голова Української Народної Громади — союзу землевласників і військових — на Хліборобському конгресі був обраний гетьманом України.

За короткий період часу Скоропадський, в руках якого була зосереджена вся верховна влада, зумів провести реформу адміністративно-територіального устрою, перевибори до місцевих органів самоврядування, провів кардинальну господарчу реформу. За гетьманату було запроваджено нову грошову одиницю (гривню), засновано низку українських банків, відремонтовано більшу частину залізничного полотна, реорганізовано і зміцнено флот, сформованно 60-тисячну регулярну армію, відкрито понад 150 українських гімназій, створено держуніверситети в Києві і Кам'янці-Подільському, засновано Державний архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Український театр опери і балету, Українську національну бібліотеку, Українську Академію Наук. Гетьманат був визнаний рядом європейських держав, включаючи Російську Федерацію, до України було прилучено території з етнічним українським населенням, що за попередні століття відійшли до Росії, Білорусії та Польщі.

Восени 1918 року зовнішньополітичні орієнтири Павла Скоропадського круто змінились: листопадові революції в Австро-Угорщині та Німеччині спричинили крах його політичних партнерів, що підірвало основу стабільності гетьманської влади, і 14 листопада Скоропадський під тиском Англії, Франції, США та Італії оголосив про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією. Наступного дня Директорія — нелегальне урядове формування, створене 13 листопада на таємних зборах опозиційного гетьману Українського Національного Союзу, — закликала до повстання проти Скоропадського, котре почалось 16 листопада виступом Січових стрільців у Білій Церкві.

Після ряду поразок урядових військ, втрати Харкова і Одеси, та початку облоги Києва, 14 грудня 1918 року Павло Скоропадський оголосив про зречення влади; 19 грудня Директорія на чолі з Володимиром Винниченком урочисто в'їхала до Києва і було відновлено Українську Народну Республіку.

В 1919 році Павло Скоропадський емігрував до Швейцарії, згодом переїхав до Німеччини, де в 1937 році створив Союз гетьманців-державників з відділеннями у США та Канаді. Під час Другої Світової війни Скоропадський безуспішно намагався зав'язати діалог українських політиків з гітлерівцями щодо створення незалежної монархічної України. Помер Павло Скоропадський в 1945 році в Баварії від випадкового поранення під час бомбардування.

Друк 6
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 4 червня 2013. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі


понад

20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження