сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Незалежність Кенії
12 грудня 1963 року уряд Кенії, обраний на других вільних парламентських виборах, проголосив незалежність від Великої Британії. Рівно через рік Кенія була проголошена республікою, а Джомо Кеньата став її першим президентом і залишався на цьому посту до своєї смерті в 1978 році.
На обкладинці: Прапор Кенії
3162
Політика
Володимир Лук'янюк
У 1696 році узбережжя сучасної Кенії стало володінням Оманського султанату коли імам Саїф з династії Ібадів розбив португальців поблизу Момбаси і захопив частину африканського узбережжя та прилеглих островів. У 1837 році імам Саїд виділив свої африканські володіння в окремий султанат зі столицею в Занзібарі, а ще через 20 років Оман розпався на дві держави. У другій половині XIX століття Африка стала інтенсивно колонізуватись європейськими державами і в 1880 році правитель Занзібару був змушений укласти договір, за яким сучасна материкова частина Танзанії, Руанди і Бурунді стали протекторатом Німеччини, а власне Занзібар, прибережна смуга міста Дар-ес-Салама та Кенія - Великобританії. Через десять років цей розподіл був закріплений німецько-британським Гельголандським договором.
До кінця XIX століття британці розпочали інтенсивне освоєння своїх африканських колоній, збудували 900-кілометрову залізницю від Момбаси до озера Вікторія, а Імперська британська східно-африканська компанія, яка управляла британськими володіннями в Східній Африці, перенесла свій адміністративний центр вглиб континенту до міста Найробі, яке у 1905 році стало столицею протекторату Британська Східна Африка. До кінця 1930-х років тут проживало близько 30 тисяч білих фермерів, які мали великі земельні володіння, де займались, в основному, вирощуванням кави і чаю. Ще однією групою колонізаторів було кілька десятків тисяч переселенці з Індії, які працювали на будівництвах і залізницях. Вглибині Кенії проживало більше мільйона аборигенів, котрі не мали ніяких земельних володінь в європейському розумінні цього слова і були змушені заробляти працею на плантаціях європейців.
Несправедливий розподіл землі, що породжував дискримінацію у політичних і громадянських правах корінного населення Кенії, привів до появи у 1940-х роках підпільної організації «За землю и свободу», яка здійснювала напади на білих поселенців, місцевих адміністраторів, вчиняла підпали та диверсії, а в 1952 році підняла повстання народності кікуйу, що тривало понад чотири роки і було придушене в ході каральних операцій. Незважаючи на те, що повстання Мау-мау було жорстоко придушене і привело до загибелі від 130 до 300 тисяч корінних африканців, у 1954 році місцева колоніальна адміністрація розпочала земельну реформу, яка надавала корінним кенійцям право створювати сімейні ферми та володіти землею.
Реформа була схвалена британським урядом і дозволила зняти расові та політичні бар'єри між жителями колонії і в 1957 році провести перші прямі вибори до Законодавчих зборів Кенії, в яких всупереч очікуванням перемогла партія Кенійський Африканський Національний Союз на чолі з Джомо Кеньата. Як один із керівників повстання 1952 року, за участь в якому відбув семирічне ув'язнення, він дотримувався радикальних націоналістичних поглядів і вдруге переміг на виборах 1963 року - 1 червня Кенія отримала право на внутрішнє самоуправління, а 12 грудня 1963 року її уряд прийняв Акт незалежності від Великої Британії.
Джомо Кеньата, 1953 рік
Джомо Кеньата, 1953 рік
Рівно через рік, 12 грудня 1964 року, Кенія була проголошена республікою, а Джомо Кеньата став її першим президентом. Він зумів примирити ворогуючі етнічні еліти, придушити радикальну опозицію, сформував однопартійну систему, яка діяла наступні 30 років, і в 1974 році став пожиттєвим президентом Кенії, яким залишався до своєї смерті в 1978 році.
30 серпня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Африка
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 12 грудня

#ЦейДень
Все про 12 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left11 грудня
13 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward