сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Друга Іспанська Республіка
9 грудня 1931 року Установчі збори затвердили нову конституцію, за якою Іспанія проголошувалась демократичною республікою трудящих, а влада передавалась Конгресу депутатів. Президентом країни став глава Тимчасового уряду, створеного у квітні після зречення короля Альфонсо XIII, Нісето Алькалья Самора.
На обкладинці: Прапор Другої Іспанської республіки
3720
Політика
Володимир Лук'янюк
У вересні 1923 року в Іспанії відбувся військовий переворот під керівництвом генерала Мігеля Прімо де Рівери, котрий змістив уряд, нездатний забезпечити стабільне правління, вирішити соціальні проблеми країни і завершити війну в Марокко. За згодою короля Альфонсо XIII була створена «військова директорія» на чолі з Прімо де Ріверою, яка призупинила дію конституції, розпустила уряд і парламент, ввела цензуру.
Після придушення в 1925 році арабського повстання в Марокко Прімо де Рівера встановив у країні військово-монархічну диктатуру, за якої було прийнято нову конституцію, що поєднала елементи італійського фашизму та іспанської традиціоналізму. Він провів помірковані реформи на рівні місцевих органів влади, висунув широку програму громадських робіт, запровадив нове соціальне і трудове законодавство, що принесло йому підтримку соціалістів.
Тим не менш, глобальні проблеми, що стояли перед країною, вирішені не були і 28 січня 1930 року на тлі економічної кризи і активізації революційного руху Прімо де Рівера подав у відставку і виїхав до Франції, де й помер через півтора місяця. Його наступник генерал-лейтенант Дамасо Беренгер також не зумів вирішити назріваючу в країні політичну кризу та впоратися з економічними труднощами і через рік також подав у відставку.
Король Альфонсо XIII
Король Альфонсо XIII
Тим часом у серпні 1930 року вісім антимонархічних партій об'єднались у Республіканську коаліцію, яку очолив колишній міністр Нісето Алькала Самора. Наступного року вона виграла муніципальні вибори в більшості міст, тоді як у сільських районах Іспанії перемогу здобули монархісти. На заклик Республіканської коаліції її прихильники вийшли на маніфестації в Мадриді, Барселоні й інших великих містах, і король після отримання рапорту командуючого гвардією про неспроможність їх розігнати, був змушений залишити країну.
14 квітня було створено Тимчасовий уряд, а 28 червня перемога республіканців була закріплена на виборах до Установчого кортесу, який 9 грудня 1931 року прийняв нову конституцію, яка проголошувала Іспанію демократичною республікою трудящих, гарантувала свободу слова, відділяла церкву від держави, надавала виборчі права жінкам і позбавляла дворянство всіх привілеїв.
Прем'єр-міністр Мануель Асанья
Прем'єр-міністр Мануель Асанья
10 грудня 1931 року Алькала Самора був інавгурований на пост президента, а главою уряду став Мануель Асанья, який провів радикальні демократичні реформи, надав Каталонії та Країні Басків статус автономій. Однак його реформи сільського господарства і армії, агресивна антиклерикальна позиція та жорстоке придушення демонстрації анархістів в січні 1933 року відштовхнуло від нього багатьох прихильників, і на виборах 1933 року перемогу здобула консервативна коаліція з партій, що відстоювали інтереси крупних землевласників, церкви і військових кіл.
Були відмінені всі попередні реформ і у відповідь соціалісти вчинили заколот в Астурії, підтриманий каталонськими націоналістами. Наступні вибори 1936 року знову привели Асанью до влади. Він став президентом, а уряд очолив його соратник Сантьяго Касарес Кірога. Їх правління припало на період глибокої економічної кризи, в країні почались самовільні захоплення селянами земель, відкриті зіткенення прихильників і противників республіканців, замахи і політичні вбивства.
В цих умовах військові, занепокоєні частою зміною урядів і поширенням в країні марксистських ідей, почали підготовку нового військового перевороту. Змовою керували генерали Франсиско Франко, Хосе Санхурхо і Еміліо Мола, які в липні 1936 року підняли антиурядовий заколот в Марокко і на півночі Іспанії, що стало початком громадянської війни, яка завершилась через три роки поразкою республіканців.
Незадовго до своєї смерті в 1941 році король Альфонсо XIII зрікся престолу на користь єдиного живого на той момент сина Хуана, графа Барселонського, син котрого був проголошений королем Іспанії Хуаном Карлосом I 22 листопада 1975 року, через два дні по смерті генерала Франко.
27 листопада 2015 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Політика
Європа
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 9 грудня

#ЦейДень
Все про 9 грудня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left8 грудня
10 грудняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward