Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Референдум про незалежність України
Більше 90% відсотків громадян України, що 1 грудня 1991 року взяли участь в референдумі, висловилось за незалежність другої за значенням республіки СРСР. Одночасно з референдумом проводились і президентські вибори, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України. За нього проголосувало більше 61% виборців.
32079
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

З ослабленням центральної влади системна криза, у якій опинився Радянський Союз у кінці 1980-х років, підштовхнула дезінтеграційні процеси. 16 листопада 1988 року Верховна Рада Естонської РСР прийняла декларацію про державний суверенітет і внесла зміни в республіканську конституцію, які дозволяли припиняти дію союзних законів на її території. 26 травня і 28 липня 1989 року аналогічні акти прийняли парламенти Литовської і Латвійської РСР, 23 листопада — Азербайджанської РСР.

Весною наступного року три балтійські республіки прийняли закони про відновлення незалежності, втраченої в результаті радянської окупації 1940 року.

Відмова КПРС від монополії на політичну владу суспільно-політичну ситуацію не покращила: незадоволення політикою «центру», нездатного опанувати кризову ситуацію, привело до т. зв. «параду суверенітетів»: 12 червня 1990 року про державний суверенітет заявила РРФСР, 20 червня — Узбекистан, 23 червня — Молдавія, 16 липня — Україна, 27 липня — Білорусія, й до кінця року всі союзні республіки прийняли декларації про пріорітет власних законів над союзними.

Вихід зі скрутного становища президент Михайло Горбачов вбачав в оновленні союзного договору, який би трансформував СРСР у конфедерацію: кожна союзна республіка мала отримати статус суверенної держави, а за наддержавними органами влади зберігався б вузький обсяг повноважень — оборона, державна безпека, зовнішня політика, загальна стратегія економічного розвитку.

Рішенням IV з'їзду народних депутатів СРСР питання було винесене на референдум, «щоб кожен громадянин висловився за або проти Союзу Суверенних Держав на федеративній основі». 17 березня 1991 року у ньому взяло участь 9 з 15 союзних республік — РРФСР, Українська, Білоруська, Узбецька, Азербайджанська, Казахська, Киргизька, Таджицька і Туркменська РСР. 76,4% виборців виловилось за, 21,7% — проти з 80% громадян, які мали на це право.

Обговорення проекту нового союзного договору з керівниками дев'яти союзних республік тривали до середини літа 1991 року. Схвалений у цілому, 16 серпня він був опублікований для всенародного обговорення. На 20 серпня було заплановане його підписання РРФСР, Казахстаном і Узбекистаном, а рештою республік — «через певні проміжки часу», як висловився з цього приводу Горбачов.

Однак у ніч проти 19 серпня група з восьми вищих керівників СРСР, остерігаючись, що новий союзний договір приведе до розпаду СРСР, сформувала Державний комітет з надзвичайного стану (ГКЧП) і здійснила спробу усунути Михайла Горбачова від влади. Але на застосування сили для запровадження в країні надзвичайного стану члени ГКЧП не наважились й 21 серпня заявили про свій саморозпуск.

Хоча путч і зазнав провалу, можливість військового заколоту з метою збереження СРСР на старих засадничих принципах зберігалась, й 24 серпня на позачерговій сесії Верховна Рада (ВР) УРСР конституційною більшістю прийняла «Акт про державну незалежність України» і постанову «Про проголошення незалежності України».

Схвалити чи відхилити прийняті парламентом рішення мав всеукраїнський референдум, проведення якого ВР призначила на 1 грудня 1991 року, сумістивши його з першими виборами президента України.

У день голосування до 34 093 дільниць прийшло 31 943 820 виборців, 31 891 742 з них (84,18% від загально числа громадян, що мали право голосу) взяло участь у референдумі. 28 804 071 чоловік (90,32% ) ствердно відповили на питання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

«Акт про державну незалежність України» був схвалений по всій країні вцілому і у кожній з 25 областей, Кримській АРСР і містах Київ та Севастополь зокрема.

Уже наступного дня, 2 грудня, незалежність України визнали Польща і Канада, 4 грудня – Литва і Латвія.

5 грудня 1991 року ВР затвердила результати референдуму і прийняла звернення «До парламентів і народів світу», яким заявила, що «договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим» і готова «встановити з іншими державами дипломатичні відносини».

«Без України союзний договір втрачає жоден сенс», — констатував того ж дня президент РРФСР Борис Єльцин після завершення переговорів з Михайлом Горбачовим щодо переспектив ССД.

Такий хід подій зірвав заплановане на 9 грудня підписання нового союзного договору про створення «конфедеративної демократичної держави» Союз Суверенних Держав, на який попередньо зголосились Білорусь, Казахстан, Киргизія, РРФСР, Таджикистан, Туркменія і Узбекистан.

Через три дні, 8 грудня, на урядовій дачі на білоруському хуторі Віскулі, що у Національному парку «Біловезька пуща», вищі посадові особи Білорусі, Росії і України підписали «Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав», якою констатували, що «Союз РСР як суб'єкт міжнародного права та геополітична реальність припиняє своє існування».

10 грудня 1991 року Біловезька угода була ратифікована парламентами Білорусі і України, 12 грудня — Росії, котрі у ті ж дні також денонсували «Договір про утворення СРСР 1922 року».

До кінця року Україну визнало понад 40 держав світу.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 16 травня 2013. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

«цей день в історії»
ПОДКАСТИ

Головні події 1 грудня

#ЦейДень
Все про 1 грудня
Події, факти, персоналії