Заборона
смертної кари
Людина і суспільствоВолодимир Лук'янюк
30 листопада 1786 року Великий князь Тоскани Пьєтро Леопольдо I Габсбург ввів у дію новий кримінальний кодекс, яким вперше в сучасній історії була заборонена смертна кара і тортури ув'язнених; за його наказом були також знищені всі пристрої для страти. На обкладинці: Антон Рафаель Менгс «Пьєтро Леопольдо I», 1770 рік
10682
Читати 2 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Третій син імператриці Марії Терезії і Франца I, Петер Леопольд Йосип Антон Йоахім Пій Готтард з династії Габсбургів-Лотарінгських, народився у 1747 році у Відні. З дитинства його готували до сану священника, проте по смерті свого старшого брата Карла, в 1761 році Петер Леопольд успадкував Велике князівство Тоскану, престол якого він посів по смерті батька 18 серпня 1765 року. Одружений рік перед тим із Марією Луїзою Іспанською, 18-річний Петер Леопольд переїхав у Флоренцію у супроводі численних радників своєї матері і лише через три роки почав правити самостійно.

Вихований в дусі освіченого абсолютизму, Петер Леопольд, на італійський манер — П'єтро Леопольдо, активно зайнявся реформами, прагнучи модернізувати державу, яка занепала в останні роки правління династії Медичі, шляхом зняття економічних обмежень та розширення свободи особистості — в Тоскані були знижені податки, запроваджена система громадських робіт, засновані установи для реабілітації малолітніх злочинців, введено доступне для широкого загалу щеплення від віспи.

Поважаючи громадянські права жителів Тоскани, в 1774 році першим у Європі був прийнятий закон, що запроваджував медичні заклади для божевільних і забороняв їх катування та фізичне покарання, а 30 листопада 1786 року набув чинності новий кримінальний кодекс, в якому вперше в сучасній історії була заборонена смертна кара (в Тоскані вона не здійснювалась з 1769 року) і тортури ув'язнених.

Робота над новою конституцією, в основу якої було покладено прагнення досягти гармонії між виконавчою і законодавчою владами за зразком Білля про права Вірджинії, не була завершена — в 1790 році, по смерті свого бездітного брата Йосипа II, Петер Леопольд був змушений переїхати у Відень і прийняти корону імператора Священної Римської імперії. Йому довелось докласти багато зусиль для подолання станового, національного та клерикального невдоволення, викликаних реформами брата, — зокрема було відмінено закон про ліквідацію панщини, придушені повстання в Угорщині та Бельгії і розпочата підготовка до війни з революційною Францією, під час якої Леопольд II несподівано помер 1 березня 1792 року.

Друк 2
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 11 листопада 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 30 листопада

Битва під Нарвою

1700
#ЦейДень

Все про 30 листопада

Події, факти, персоналії

Радянсько-фінська війна

1939

«Thriller» Майкла Джексона

1982