сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Заснування Української Академії Наук
27 листопада 1918 року відбулося перше установче Спільне зібрання Української Академії наук, на якому президентом Академії було обрано Володимира Вернадського, секретарем - Агатангела Кримського і було затверджено її перші три відділи - історико-філологічний, фізико-математичний і соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку.
12474
Наука і техніка
Володимир Лук'янюк
Після Лютневої революції в Росії за ініціативи Михайла Грушевського до уряду Центральної ради було запрошено історика Миколу Василенка, який з 19 серпня 1917 року був товаришем (заступником) міністра освіти Тимчасового уряду в Петрограді. 3 травня 1918 року гетьманом Павлом Скоропадським Василенко був призначений виконувачем обов'язків голови Ради міністрів Української Держави і суміщав цю посаду з обов'язками міністра закордонних справ і міністра освіти, а 8 липня очолив Державний Сенат, де наступного дня виступив з ініціативою заснування Української академії наук (УАН).
9 липня 1918 року була створена вдповідна комісія, яка за два місяці виробила законопроект про заснування УАН, ухвалений Радою Міністрів Української Держави 13 листопада і затверджений гетьманом Скоропадським 14 листопада, - Українська академія наук мала стати самоврядною організацією у складі 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінетів, 2 лабораторій, Ботанічного та Акліматизаційного садів, Астрономічної обсерваторії, Біологічнії станції, бібліотеки, власної друкарні та архіву.
Згідно із запропонованим статутом, дійсними членами УАН могли бути не лише громадяни Української Держави, але й українські вчені із Західної України, а також іноземці за згодою двох третин дійсних членів УАН. Перших 12 академіків було призначено того ж 14 листопада наказом гетьмана по Міністерству народної освіти та мистецтва - ними стали геологи Володимир Вернадський та Павло Тутковський, біолог Микола Кащенко, механік Степан Тимошенко, правознавець Федір Тарановський, сходознавці Агатангел Кримський та Микола Петров, лінгвіст Степан Смаль-Стоцький, історики Дмитро Багалій та Орест Левицький, економісти Михайло Туган-Барановський та Володимир Косинський.
Перше установче Спільне зібрання Української Академії наук відбулось 27 листопада 1918 року у приміщенні Українського наукового товариства, що по вулиці Малопідвальній (нині - Ярославів Вал), 36 під головуванням Ореста Левицького. Присутні на ньому вісім з дванадцяти призначених два тижні перед тим академіків одноголосно обрали професора Володимира Вернадського головою-президентом УАН, а неодмінним секретарем - Агатангела Кримського. Було також створено перші три відділи академії - історико-філологічний, фізико-математичний і соціальних наук, які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і національну бібліотеку. 30 листопада гетьман Скоропадський затвердив обрання академіка Вернадського головою-президентом УАН.
Володимир Вернадський (1863-1945), перший президент Української Академії Наук
Володимир Вернадський (1863-1945), перший президент Української Академії Наук
«Важливо створити сильний центр наукових досліджень українського народу, його історії, його мови, природи України. Звичайно, треба вести ці дослідження в найширшому загальнолюдському масштабі. Треба якнайшвидше створювати кафедри і лабораторії, інститути, які спочатку, можливо, й будуть зайняті росіянами. Але становище скоро зміниться, бо посади в академії виборні. Дуже скоро заявлять про себе місцеві сили» - Володимир Вернадський
Після захоплення Києва більшовиками, у грудні 1919 року Вернадський подав у відставку і президентом УАН став Орест Левицький, а сама організація 14 червня 1921 році була перейменована у Всеукраїнську Академію наук (ВУАН) і була підпорядкована наркомату освіти. Того ж року до ВУАН було приєднано Київську Археографічну Комісію й Українське Наукове Товариство у Києві, Історичне Товариство Нестора Літописця, Всенародну Бібліотеку (тепер - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), а для її діяльності надано у користування садибу пансіону графині Левашової у Києві (тепер - приміщення Президії НАН України).
У 1922 році, коли ВУАН очолив ботанік Володимир Липський, в ній на постійній працювало 149 осіб і ще близько тисячі - позаштатно. До 1929 року ВУАН була автономною організацією допоки не було заарештовано і звинувачено у приналежності до контрреволюційної організації «Спілка визволення України» академіків Сергія Єфремова та Михайла Слабченка і 24 співробітники ВУАН. На виборах 1929 року крім учених, які мали об'єктивні підстави для обрання, дійсними членами ВУАН стали народні комісари і партійні працівники, а також було підтверджено повноваження обраного у травні 1928 року на вимогу влади президента Данила Заболотного.
26 серпня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Імперія інків
Інфографіка
Імперія інків
Наука і техніка
Україна
Європа
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 27 листопада

#ЦейДень
Все про 27 листопада
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left26 листопада
28 листопадаkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward