Єлизавета народилася 11 лютого 1466 року у Вестмінстерському палаці і була старшою з десяти дітей короля Англії Едварда IV і Єлизавети Вудвіл. Після успішного походу в 1475 році проти Франції за умовами мирного договору вона була заручена з дофіном Карлом Валуа (майбутнім королем Карлом VIII Люб'язним), однак цей шлюб так і не відбувся. Коли після несподіваної смерті батька у 1483 році на престол зійшов її молодший брат Едварда V, Єлизавета стала сестрою короля, проте через два місяці парламентським актом всі нащадки Едварда IV були оголошені незаконно народженими і позбавлені всіх титулів та права престолонаслідування.
Правління Річарда III, дядька Єлизавети по батьковій лінії, виявилось нетривалим — 22 серпня 1485 року у битві під Босфортом він був розбитий Генріхом Тюдором і з його смертю перервалась чоловіча лінія французької династії Плантагенетів, які понад три століття правили Англією. Здобувши престол за правом завоювання, а не наслідування, Генріх VII був проголошений королем 30 жовтня 1485 року і після отримання папського благословіння 18 січня 1486 року він одружився з Єлизаветою Йоркською, що мало символізувати завершення тридцятилітньої Війни троянд.
Артур, принц Вельський, перший спадкоємець нової династії Тюдорів народився 20 вересня 1486 року і лише через рік після цього вагітна вдруге Єлизавета Йоркська стала королевою Англії — урочиста церемонія, яка за пишністю затьмарила коронацію її чоловіка, почалась у п'ятницю з подорожі з Гринвіча човном по Темзі до Лондона в колі знатних дам, завершилась 25 листопада 1487 року у Вестмінстерському абатстві, де Єлизаветі, одягнутій у білу, шиту золотом сукню, були вручені перстень, корона і скіпетр.
Незважаючи на те, що її шлюб був укладений з політичних міркувань, він виявився щасливим і у подальшому Єлизавета Йоркська народила ще шістьох дітей. Для зміцнення міжнародного положення Англії у 1501 році 14-річний Артур одружився з донькою іспанського короля Фердинанда II і королеви Ізабелли Катериною Арагонською, однак помер наступного року. У 1502 році Єлизавета завагітніла всьоме і 2 лютого наступного року народила дочку Катерину, яка померла через кілька днів, а 11 лютого 1503 року, в день свого тридцятисемиліття, від інфекції, отриманої при пологах, померла і Єлизавета Йоркська.
Загалом лише троє дітей Маргарити вижили і досягли зрілості. 17-річний Генріх VIII зійшов на престол Англії у 1509 році й через кілька місяців задля збереження союзу з Іспанією проти Франції одружився з братовою вдовою, котра стала першою з його шести дружин, які народили йому 10 дітей. Троє з них — Едвард VI, Марія Кривава і Єлизавета I — були правителями Англії.
Старша сестра Генріха VIII Маргарита в 1503 році вийшла заміж за короля Шотландії Якова IV з династії Стюартів; їх син Яків V у подальшому також був королем Шотландії, внучка Марія — королевою Шотландії і Франції, а правнук Яків VI об'єднав корони Англії і Шотландії по смерті своєї двоюрідної бабки Єлизавети I.
Молодша сестра Генріха VIII Марія за наполяганням брата 9 жовтня 1514 року вийшла заміж за короля Франції Людовіка XII на прізвисько "Батько народу", однак овдовіла вже через три місяці після весілля. Її внучка по лінії другого шлюбу — Джейн Грей — пробула на престолі Англії лише 9 днів, так і не встигнувши коронуватись, і була страчена за звинуваченням у зраді 12 лютого 1554 року за наказом своєї двоюрідної тітки Марії Кривавої.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Сходження на престол Річарда ІІІ Йорка, 1483
• Коронація Генріха VII Тюдора, 1485
• Кінець династії Тюдорів, 1603
• Стюарти на англійському престолі, 1603