Оксамитова революція
17 листопада 1989 року в Празі чеська поліція жорстоко розігнала студентську демонстрацію, що привело до масових маніфестацій у всій Чехословаччині і політичної кризи, в результаті якої в країні була повалена гегемонія комуністичної партії і президентом був обраний лідер опозиції Вацлав Гавел. На обкладинці: Вацлав Гавел вітає кількасоттисячну демонстрацію в Празі, 26 листопада 1989 року © AFP
21240
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Перші антикомуністичні демонстрації з часів Празької весни, які були розігнані поліцією, відбулись у Чехословаччині 25 березня 1988 року в Братіславі, коли понад 5 тисяч чоловік всупереч забороні влади вийшли в центрі міста, і в Празі, коли в січні 1989 року пройшло кілька маніфестацій з нагоди 20-річчя самоспалення студента Яна Палаха, котрий 16 січня 1969 року таким чином висловив протест проти окупації Чехословаччини військами СРСР і країн Варшавського догоовру.

Увечері 16 листопада 1989 року в Братіславі почалась демонстрація студентів проти проекту закону про вищу освіту, яка наступного дня, 17 листопада, була підтримана студентами Праги — почавшись як акція, приурочена до 50-ї річниці з дня розправи нацистських окупантів над чеськими студентами, коли було розстріляно 9 з них і майже 1200 відправлено до концтаборів, вона поступово переросла у політичну маніфестацію і була жорстоко розігнана поліцією.

Наступного дня, після чуток про вбивство поліцією одного з маніфестантів, студенти практично всіх вузів Чехословаччини оголосили загальну забастовку, підтриману праціниками ряду промислових підприємств, які 23 листопада приєднались у Празі до студентів. Під тиском маніфестантів, очолених «Громадянським форумом», створеним з числа кількох опозиційних організацій, 24 листопада керівництво Комуністичної партії на чолі з Мілошем Якешем подало у відставку, а опозиції було запропоновано чверть місць в уряді. Відхиливши цю пропозицію, 26 листопада опозиція скликали батотисячний мітинг, на який у Празі зібралось до 800 000 чоловік, і закликала до загальнодержавної забастовки.

Це змусило уряд підти на переговори і провести 28 листопада зустріч з «Громадянським форумом» на чолі з Вацлавом Гавелом і керівництвом Компартії Чехословаччини, в результаті якої було прийнято рішення про відміну закріпленного в конституції положення про керівну роль комуністичної партії і відставки 10 грудня президента Густава Гусака. Натомість було створено уряд національної єдності, в якому опозиція отримала половину місць, а 29 грудня 1989 року парламент обрав ініціатора Празької весни Олександра Дубчека своїм головою, а правозахисника і письменника Вацлава Гавела — 10-м президентом Чехословаччини.

Спрямовуючи рух Чехословаччини по шляху демократичних перетворень, Гавелу не вдалось запобігти розпаду країни, яка відбулась 1 січня 1993 року внаслідок прийняття Словаччиною декларації про незалежність. 2 лютого 1993 року у новоствореній Чеській республіці Вацлав Гавел став її першим президентом і пробув на цьому посту наступні 10 років.

Хотинська битва
Війни
Хотинська битва
Друк 3
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 3 листопада 2015. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 17 листопада

Відкриття Суецького каналу

1869
#ЦейДень

Все про 17 листопада

Події, факти, персоналії

Будапешт — нова столиця Угорщини

1873

Сепаратний договір між УГА і армією Денікіна

1919