Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Незалежна Республіка Північного Кіпру
15 листопада 1983 року глава турецької адміністрації Північного Кіпру Рауф Денкташ оголосив про створення Турецької Республіки Північного Кіпру зі столицею у північній частині Нікосії, яку крім Туреччини не визнала жодна держава світу.
На обкладинці: Герб Турецької Республіки Північного Кіпру
2970
Особистості
Володимир Лук'янюк
Республіка Кіпр отримала незалежність від Великобританії 1 жовтня 1960 року після того як грецькі і турецькі кіпріоти відмовилися від своїх планів приєднатись до Греції і розділити острів, відповідно, і згідно із договором гарантом її безпеки крім колишньої метрополії стали Греція і Туреччина. За прийнятою того ж року конституцією в країні визнавалось існування двох етнічних громад, які мали квоти у законодавчих і виконавчих органах влади пропорційно їх чисельності, що з часом привело до конфліктів і стало причиною протестів та бойкоту з боку турків-кіпріотів, котрих було вчетверо менше за греків. Протистояння на етнічній основі вилилось у збройні сутички і в 1964 році на острів було введено миротворчий контингент ООН.
15 липня 1974 року за підтримки хунти «Чорних полковників», яка прийшла до влади в Греції у 1967 році, президент Кіпру архієпископ Макаріос був відсторонений від влади, а контроль над островом перейшов до групи радикалів, очолюваних Нікосом Самсоном, представником грецької підпільної організації EOKA-B, яка проголосила створення Грецької Республіки Кіпр і виступила за її приєднання до Греції. У відповідь на це 20 липня 1974 року Туреччина під приводом захисту турків-кіпріотів і на підставі договору 1960 року про гарантії безпеки Республіці Кіпр силами 30-тисячного десанту створила коридор між турецьким анклавом навколо Кіренії і столицею Нікосією, взявши під контроль 3% території країни.
Заколот на Кіпрі привів до падіння режиму «Чорних полковників» і, втративши підтримку, Сампсон був змушений подати у відставку і передати повноваження главі парламенту Глафкосу Клірідісу. Незважаючи на це, до кінця серпня турецькі війська захопили північну частину острова (37% його території), де грецьке населення становило до 80%, і створили автономну турецько-кіпріотську адміністрацію, що було розцінено міжнародною громадськістю як агресія Туреччини проти суверенної держави.
2 серпня 1975 року у Відні лідерами турецької і грецької громад був підписаний договір про обмін населенням, за яким під егідою ООН 196 тисяч греків-кіпріотів переселилсь на Південь, а 42 тисячі турок-кіпріотів — на Північ, а сама країна була розділена буферною зоною шириною від 3 до 7 кілометрів, яка пройшла через столицю країни Нікосію. Цього ж року було проголошено створення Турецької Федеративної Держави Кіпр (ТФДК), однак ідея федералізації країни була відхилена як урядом Кіпру, так і ООН.
Розділення Кіпру згідно з рішенням Віденської конференціїї ООН 1975 року
Розділення Кіпру згідно з рішенням Віденської конференціїї ООН 1975 року
Після восьми років невдалих переговорів з керівництвом громади греків-кіпріотів 15 листопада 1983 року глава адміністрації ТФДК Рауф Денкташ оголосив про створення Турецької Республіки Північного Кіпру зі столицею у північній частині Нікосії, яку крім Туреччин не визнала жодна держава світу. Починаючи з 1985 року Денкташ чотири рази поспіль вигравав президентські вибори.
Рауф Денкташ (1924-2012), перший президент Турецької Республіки Північного Кіпру (1983–2005), 2004 рік © AFP
Рауф Денкташ (1924-2012), перший президент Турецької Республіки Північного Кіпру (1983–2005), 2004 рік © AFP
У 2000 році Європейський Союз союз в рамках програми свого розширення на Схід почав розгляд питання про вступ Туреччини і Кіпру, однією з умов якого було об'єднання Кіпру. Під тиском Туреччини Денкташ погодився на переговори під егідою ООН з грецькою частиною острова, в результаті яких було прийняте рішення про проведення референдумів в кожній із його частин. Незважаючи на те, що 24 квітня 2004 року 65% турецької громади висловились за об'єднання країни, 76% греків-кіпріотів виступили проти і того ж року до ЄС була прийнята лише Республіка Кіпр.
Станом на 2016 рік Турецька Республіка Північного Кіпру залишається визнаною лише Туреччиною, через яку здійснюється транспортне сполучення зі світом і яка є її основним торговим партнером.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 14 листопада 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також


понад

20 ТИСЯЧ СЛІВ

чужомовного походження
Особистості
Політика
Європа
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 15 листопада

#ЦейДень
Все про 15 листопада
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left14 листопада
16 листопадаkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward