сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Піренейський мир
7 листопада 1659 року на острові Фазанів посеред ріки Бідасоа Іспанія і Франція підписали Піренейський мир, який завершив Франко-іспанську війну, яка тривала понад 20 років. Поразка Іспанії, втрата нею територій в Нідерландах, Люксембурзі, Ельзасі та Каталонії і нездатність виконати умови мирного договору, знаменували завершення «золотого століття» іспанської історії.
На обкладинці: Вид на острів Фазанів сьогодні з французького боку. На протилежному березі - Іспанія
4437
Політика
Володимир Лук'янюк
В ході Тридцятилітньої війни, яка почалась в 1618 році як релігійний конфлікт між богемськими протестантами і німецькими католиками, з часом переросла у загальноєвропейське протистояння за участю більшості держав континенту. Королівство Франція, як давній суперник Габсбургів, котрі правили в Священній Римській імперії, Бургундії та Іспанії, щедро фінансувала протестантські держави, зокрема Швецію, яка в 1628 році почала війну із союзником Габсбургів Річчю Посполитою за контроль над Східною Померанією, Лівонією та Пруссією.
Прагнучи підтримати ослаблену Швецію і запобігти її виходу з війни після загибелі в 1632 році короля Густава II Адольфа, перший міністр Франції кардинал Рішельє в лютому 1635 року оголосив Іспанії війну, яка почалась із перемоги в битві біля Авена в Іспанських Нідерландах в травні того ж року. З часом вона поширилась на Ельзас і Лотарінгію і загалом складалась для Франції не надто успішно, але в 1640 році через внутрішньополітичні та економічні проблеми в Іспанській імперії в Португалії та Каталонії проти Габсбургів почались повстання, в ході яких була відновлена незалежність Португалії, а 17 січня 1641 року була проголошена Каталонська республіка, котра заявила про перехід під суверенітет французького короля Людовика XIII як графа Барселонського.
У 1641 році Португалія уклала мирні угоди з Францією та Швецією і вийшла з Тридцятирічної війни, а французькі війська окупували Каталонію, захопили Савойю, Аррас і 19 травня 1643 року разом із голландцями завдали Габсбургам нищівної поразки в битві біля Рокруа в Шампані, що змусило Іспанію та Священну Римську імперію 30 січня 1648 року визнати незалежність Республіки Сполучених провінцій Нідерландів, а після поразки в битві під Лансом 24 жовтня 1648 року - і незалежність Швейцарії та передати Франції Ельзас.
Розвитку воєнних успіхів Франції завадило повстання в Парижі проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні - після двох років громадянського протистояння вони були змушені залишити столицю і повернулись в Париж лише в 1652 році після придушення заколотів у провінціях силами армії найманців.
Дієго Веласкес «Філіп IV Габсбург», 1656 рік
Дієго Веласкес «Філіп IV Габсбург», 1656 рік
Скориставшись ослабленням Франції, Іспанія придушила повстання в Каталонії, відтіснила французькі війська за Піренеї і спробувала взяти реванш у Фландрії, але в 1657 році Франція уклала союзний договір із республіканською Англією і 14 червня 1658 року після тривалої облоги англо-голландсько-французькі війська захопили Дюнкерк, головну військову базу іспанців на узбережжі Ла-Маншу. Це змусило Філіпа IV погодитись на переговори і 7 листопада 1659 року на острові Фазанів посеред ріки Бідасоа, що розділяла Іспанію і Францію, підписати Піренейський мирний договір, що завершив 24-літню Франко-іспанську війну.
Шарль Лебрен «Людовик XIV Бурбон», 1661 рік
Шарль Лебрен «Людовик XIV Бурбон», 1661 рік
Це був найвищий дипломатичний успіх кардинала Мазаріні - згідно з угодою на півночі Франція отримала графство Артуа і ряд територій у Фландрії та Люксембурзі, на заході - Ельзас та місто Брайзах, на півдні - графства Руссільон та Конфлан, частину області Сердань і каталонські території північніше Піренеїв, погодившись припинити підтримку Португалії і відмовитись від претензій на Барселону; обидві сторони підтвердили також право французького короля на королівство Наварра і оголосили про намір відновити торговельні зв'язки між державами.
Кардинал Джуліо Раймондо Мазаріні (1602-1661), між 1658 і 1660 роками. Музей Конде, Франція
Кардинал Джуліо Раймондо Мазаріні (1602-1661), між 1658 і 1660 роками. Музей Конде, Франція
На знак примирення у 1660 році Людовик XIV одружився на іспанській інфанті Марії-Терезії Габсбург, але, як і розраховував Мазаріні, розорена тривалою війною Іспанія не змогла вчасно виплатити належне придане, і у 1667 році Франція розпочала т. зв Деволюційну війну за Іспанські Нідерланди, яка хоч і не принесла їй успіху, але підтвердила втрату Іспанією статусу великої держави і знаменувала завершення «золотого століття» її історії, яке розпочалось з формування колоніальної імперії Іспанських Габсбургів.
Меморіальний знак на острові Фазанів на місці підписання Піренейського мирного договору
Меморіальний знак на острові Фазанів на місці підписання Піренейського мирного договору
Сьогодні острів Фазанів знаходиться у спільній власності Іспанії та Франції і управління над ним по черзі раз на півроку здійснюють адміністрації французького міста Андай та іспанського Ірун.
3 листопада 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Облога Порт-Артура
Війни
Облога Порт-Артура
Політика
Війни
Європа
Нова історія

Головні події 7 листопада

#ЦейДень
Все про 7 листопада
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left6 листопада
8 листопадаkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward