Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Піренейський мир
7 листопада 1659 року на острові Фазанів посеред ріки Бідасоа Іспанія і Франція підписали Піренейський мир, який завершив Франко-іспанську війну, яка тривала понад 20 років. Поразка Іспанії, втрата нею територій в Нідерландах, Люксембурзі, Ельзасі та Каталонії і нездатність виконати умови мирного договору, знаменували завершення «золотого століття» іспанської історії.На обкладинці: Вид на острів Фазанів сьогодні з французького боку. На протилежному березі — Іспанія
7436
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

В ході Тридцятилітньої війни, яка почалась в 1618 році як релігійний конфлікт між богемськими протестантами і німецькими католиками, з часом переросла у загальноєвропейське протистояння за участю більшості держав континенту. Королівство Франція, як давній суперник Габсбургів, котрі правили в Священній Римській імперії, Бургундії та Іспанії, щедро фінансувала протестантські держави, зокрема Швецію, яка в 1628 році почала війну із союзником Габсбургів Річчю Посполитою за контроль над Східною Померанією, Лівонією та Пруссією.

Прагнучи підтримати ослаблену Швецію і запобігти її виходу з війни після загибелі в 1632 році короля Густава II Адольфа, перший міністр Франції кардинал Рішельє в лютому 1635 року оголосив Іспанії війну, яка почалась із перемоги в битві біля Авена в Іспанських Нідерландах в травні того ж року. З часом вона поширилась на Ельзас і Лотарінгію і загалом складалась для Франції не надто успішно, але в 1640 році через внутрішньополітичні та економічні проблеми в Іспанській імперії в Португалії та Каталонії проти Габсбургів почались повстання, в ході яких була відновлена незалежність Португалії, а 17 січня 1641 року була проголошена Каталонська республіка, котра заявила про перехід під суверенітет французького короля Людовика XIII як графа Барселонського.

У 1641 році Португалія уклала мирні угоди з Францією та Швецією і вийшла з Тридцятирічної війни, а французькі війська окупували Каталонію, захопили Савойю, Аррас і 19 травня 1643 року разом із голландцями завдали Габсбургам нищівної поразки в битві біля Рокруа в Шампані, що змусило Іспанію та Священну Римську імперію 30 січня 1648 року визнати незалежність Республіки Сполучених провінцій Нідерландів, а після поразки в битві під Лансом 24 жовтня 1648 року — і незалежність Швейцарії та передати Франції Ельзас.

Розвитку воєнних успіхів Франції завадило повстання в Парижі проти королеви-матері Анни Австрійської і першого міністра кардинала Джуліо Мазаріні — після двох років громадянського протистояння вони були змушені залишити столицю і повернулись в Париж лише в 1652 році після придушення заколотів у провінціях силами армії найманців.
Скориставшись ослабленням Франції, Іспанія придушила повстання в Каталонії, відтіснила французькі війська за Піренеї і спробувала взяти реванш у Фландрії, але в 1657 році Франція уклала союзний договір із республіканською Англією і 14 червня 1658 року після тривалої облоги англо-голландсько-французькі війська захопили Дюнкерк, головну військову базу іспанців на узбережжі Ла-Маншу. Це змусило Філіпа IV погодитись на переговори і 7 листопада 1659 року на острові Фазанів посеред ріки Бідасоа, що розділяла Іспанію і Францію, підписати Піренейський мирний договір, що завершив 24-літню Франко-іспанську війну.
Це був найвищий дипломатичний успіх кардинала Мазаріні — згідно з угодою на півночі Франція отримала графство Артуа і ряд територій у Фландрії та Люксембурзі, на заході — Ельзас та місто Брайзах, на півдні — графства Руссільон та Конфлан, частину області Сердань і каталонські території північніше Піренеїв, погодившись припинити підтримку Португалії і відмовитись від претензій на Барселону; обидві сторони підтвердили також право французького короля на королівство Наварра і оголосили про намір відновити торговельні зв'язки між державами.
На знак примирення у 1660 році Людовик XIV одружився на іспанській інфанті Марії-Терезії Габсбург, але, як і розраховував Мазаріні, розорена тривалою війною Іспанія не змогла вчасно виплатити належне придане, і у 1667 році Франція розпочала т. зв Деволюційну війну за Іспанські Нідерланди, яка хоч і не принесла їй успіху, але підтвердила втрату Іспанією статусу великої держави і знаменувала завершення «золотого століття» її історії, яке розпочалось з формування колоніальної імперії Іспанських Габсбургів.

Сьогодні острів Фазанів знаходиться у спільній власності Іспанії та Франції і управління над ним по черзі раз на півроку здійснюють адміністрації французького міста Андай та іспанського Ірун.

Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 3 листопада 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі