Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Перший метрополітен в Україні
Архітектура і будівництвоВолодимир Лук'янюк
6 листопада 1960 року в Києві пущено першу чергу метрополітену — 5,2-кілометрова ділянка Святошино-Броварської лінії з'єднала станції «Вокзальна», «Університет», «Арсенальна», «Хрещатик» та «Дніпро». Протягом 11 наступних років було відкрито ще 10 станцій, а лінію було подовжено до 18 кілометрів.На обкладинці: Перший секретар КПУ Микола Підгорний перерізає стрічку під час урочистого відкриття метрополітену, станція метро «Хрещатик», Київ, 6 листопада 1960 року
7912
Читати 5 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Вперше ідея будівництва метрополітену обговорювалась депутатами міської управи Києва у 1884 році, але намір сполучити підземною залізницею Поштову площу і Бесарабку, де мав бути зведений новий залізничний вокзал, не знайшов підтримки. Через два роки почалось будівництво міської залізниці, і 30 липня 1891 року в Києві була відкрита конка (кінні рейкові візки), але через особливості рельєфу менш, ніж за рік, на ділянці, що пролягала Олександрівським (нині — Володимирським) спуском її було замінено електричним трамваєм — першим в Російській імперії, другим (після Львова) в Україні і десятим у Європі.

Київська конка на Сінній (нині — Львівській) площі, кінець XIX століття
Київська конка на Сінній (нині — Львівській) площі, кінець XIX століття

До ідеї будівництва підземного електричного трамваю в Києві повертались у 1916-у та 1918-у роках, однак реальні технологічні можливості для реалізації подібного проекту з'явились лише на початку 1930-х років, і в липні 1936 року президія Київради затвердила план будівництва підземного залізничного кільця, запропонованого Інститутом транспортної механіки Академії наук УРСР, — довжиною близько 40 кілометрів, воно мало з'єднати Вигурівщину з Оболонню, звідти поверхнею йти до Вишневого і через Пирогово та Жуків острів примикати до залізничної колії в районі Дарниці, а звідти — в напрямку до Воскресенки.

Трамвай на Думській площі (нині — Майдан Незалежності). Справа — колишня будівля Думи, в якій у той час розміщувалася німецька комендатура, Київ, 1918 рік
Трамвай на Думській площі (нині — Майдан Незалежності). Справа — колишня будівля Думи, в якій у той час розміщувалася німецька комендатура, Київ, 1918 рік

Наступного року розпочалось будівництво двох тунельних переходів під Дніпром: Південного, який з'єднав би Жуків острів з Осокорками та Північного — для прямого сполучення Петрівки з Вигурівщиною, з можливістю прокладання крім залізничної колії ще й автомобільної дороги. У ньому брало участь близько 20 тисяч чоловік, проте у лютому 1941 року перша спроба зануритись під Дніпро зазнала невдачі і будівництво загальмувалось та було перерване з початком Німецько-радянської війни. У повоєнний час воно було поновлене, проте в 1949 році визнане недоцільним і зупинене. Того ж року з'явились плани будівництва двох ліній метрополітену Святошино — Дарниця — Бровари та Поділ — Сталінка (нині — Деміївка), проте з часом від другого маршруту довелось відмовитись.

У грудні 1951 року було завершено тунель між Набережною Дніпра (нині — Набережне шосе) в районі колишнього Ланцюгового моста і Арсенальною площею, де була споруджена й до сьогодні найглибша у світі станція (105,5 метрів), а в травні 1959 року — тунелів, що сполучали центр міста із залізничним вокзалом. До жовтня 1960 року на Набережній Дніпра було збудовано тимчасове депо, куди зі станції Дарниця прибували вагони метрополітену — їх перекладали на спеціальні візки і трамвайним мотовозом трамвайною колією доставляли до станції «Дніпро», під естакадою якої був споруджений спеціальний пристрій для підняття вагонів на рівень платформи і подачі їх у тунель.

Станція метро «Дніпро», березень 1961 року
Станція метро «Дніпро», березень 1961 року

6 листопада 1960 року відбулось офіційне відкриття першої черги київського метрополітену — зі станції «Хрещатик» по 5,2-кілометрові ділянці Святошино-Броварської лінії, що з'єднала станції «Вокзальна», «Університет», «Арсенальна» та «Дніпро», відправився перший поїзд з пасажирами.

Станція метро «Вокзальна», 5 листопада 1960 року
Станція метро «Вокзальна», 5 листопада 1960 року
Станція метро «Університет», листопад 1960 року
Станція метро «Університет», листопад 1960 року

Через два роки була введена друга черга київського метро, що сполучала станції «Політехнічний інститут» і «Завод «Більшовик» (нині — «Шулявська»), а 5 листопада 1965 року відбулось відкриття метромосту через Дніпро, що дозволило подовжити Святошино-Броварську лінію через Гідропарк до електродепо «Дарниця», а за шість років маршрут був подовжений до станції «Святошино» (нині — «Святошин») на Заході і «Комсомольська» (нині — «Чернігівська») на Сході і загальна довжина київського метрополітену склала 18 кілометрів.

Друк 4
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 29 жовтня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Правила життя Дмитра Донцова
Правила життя
Правила життя Дмитра Донцова

Головні події 6 листопада

#ЦейДень
Все1 про 6 листопада
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left5 листопада
7 листопадаkeyboard_arrow_right
Правила життя
Правила життя Дмитра Донцова
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward