Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Оборона Севастополя
30 жовтня 1941 року розпочалася восьмимісячна оборона Севастополя, падіння якого знаменувало ліквідацію стратегічного радянського плацдарму в Криму, що давав вихід на всю чорноморську акваторію. Згодом відредагована істориками і пропагандистами оборона Севастополя стала однією з системотвірних складових радянського міфу про Велику вітчизняну війну.
На обкладинці: Зенітна батарея на фоні Південної бухти, Севастополь, 1942 рік
11787
Друга Світова війна
Лариса Якубова
Війська нацистської Німеччини дісталися Криму 12 вересня 1941 року. Наприкінці жовтня 11-а армія під командуванням Еріха фон Манштейна та румунський гірський корпус прорвали радянську оборону, змусивши 51-у армію відступити до Керчі, звідки 16 листопада вона була евакуйована на Таманський півострів, а Приморську — до Севастополя, військово-морський порт якого мав важливе стратегічне значення для обох воюючих сторін.
На кінець жовтня гарнізон Севастополя нараховував близько 21 тисячі осіб, озброєних 150 польовими і береговими гарматами і був захищений трьома рубежами оборони. Перший бій на підступах до міста відбувся 30 жовтня 1941 року в районі села Миколаївка — наступ німецького розвідувального підрозділу був відбитий. За три дні до першої лінії укріплень підійшли передові частини армії Манштейна.
Генерал Вермахту Еріх фон Манштейн (1887-1973), 1938 рік. 30 березня 1944 року за невдачі у боях на Праворежжі був відсторонений від командування групою армій «Південь» і до кінця війни не брав участі у бойових діях. По її закінченні у 1949 році за вироком англійського військового суду був засуджений до 18 років ув'язнення, з яких відбув три, а у 1953 році всі звинувачення у воєнних злочинах з нього були зняті.
Генерал Вермахту Еріх фон Манштейн (1887-1973), 1938 рік. 30 березня 1944 року за невдачі у боях на Праворежжі був відсторонений від командування групою армій «Південь» і до кінця війни не брав участі у бойових діях. По її закінченні у 1949 році за вироком англійського військового суду був засуджений до 18 років ув'язнення, з яких відбув три, а у 1953 році всі звинувачення у воєнних злочинах з нього були зняті.
4 листопада відповідно до наказу командуючого військами Криму віце-адмірала Гордія Левченка був утворений Севастопольський оборонний район (СОР), який з 19 листопада очолив віце-адмірал Пилип Октябрський. Командування ухвалило рішення про передислокацію до СОР Приморської армії (дісталася Севастополя 9 листопада), внаслідок чого його чисельність збільшилась до понад 50 тисяч осіб. На його озброєнні було 170 гармат та 180 мінометів, 100 літаків. Складність і хиткість становища ізольованого гарнізону навряд чи була незрозумілою Ставці Верховного головнокомандування, однак у Кремлі вирішили пожертвувати десятками тисяч військових заради стратегічних цілей унеможливити запланований на квітень 1942 року наступ німців на Волгу та Кавказ.
Перший штурм Севастополя тривав з 11-го до 21 листопада 1941 року, другий — з 17 грудня по 1 січня 1942 року. Його вдалося дещо загальмувати завдяки Керченсько-Феодосійській десантній операції, що розпочалася 25 грудня, проте оточення і знищення трьох радянських армій (загальні втрати склали 300 тисяч чоловік) привели до повного розгрому спеціально створеного у січні 1942 року Кримського фронту. Після евакуації наприкінці травня 1942 року радянських військ практично з усього Криму захоплення Севастополя стало питанням часу.
Проти Приморської армії, сформованої в кінці травня з оборонців Севастополя, німці виставили 10 піхотних дивізій (204 тис. осіб), 670 гармат калібру 75-420 мм, 655 протитанкових гармат, 720 мінометів, 615-міліметрові мортири «Одін» і «Тор», а також унікальну надважку 807-міліметрову гармату «Дора», розрахунок і допоміжні служби якої складали 4 тисяч осіб. Насиченість артилерією становила 60 гармат і мінометів на кілометр фронту, завдяки чому при наступі на Севастополь німці встановили абсолютний рекорд в Другій Світовій війні зі щільності і масованості артилерійської операції. Вагому підтримку артилеристам та піхоті надали 150 бомбардувальників та літаків-торпедоносців. Тактика штурмових груп, за задумом Манштейна, в сукупності з масованим бомбардуванням мала забезпечити злам радянської оборони.
Німецька надважка залізнична артилерійська 807-міліметрова гармата «Дора», призначена для руйнування фортифікаційних укріплень. Під час штурму Севастополя розміщувалось у спеціальному укритті, вирубаному в скельному масиві в районі Бахчисарая, і випустила по місту 53 семитонних снаряда
Німецька надважка залізнична артилерійська 807-міліметрова гармата «Дора», призначена для руйнування фортифікаційних укріплень. Під час штурму Севастополя розміщувалось у спеціальному укритті, вирубаному в скельному масиві в районі Бахчисарая, і випустила по місту 53 семитонних снаряда
Третя спроба штурму Севастополя, яка отримала назву «Лови осетра», розпочалась 2 червня 1942 року з п'ятиденної артилерійсько-авіаційної підготовки. На цей час Приморська армія під командуванням генерал-майора Івана Петрова складалась із 7 стрілецьких дивізій, 2 бригад морської піхоти, 2 стрілецьких бригад і 2 полків морської піхоти (загалом понад 106 тисяч осіб), мала на озброєнні 606 гармат, 38 танків Т-26, 53 літаки, поступаючись, таким чином, супротивнику в піхоті й артилерії в 1,5 рази.
З'язок з командуванням, оновлення особового складу, постачання, евакуація поранених та місцевого населення здійснювалися морем військовими кораблями та підводними човнами. Він вкрай ускладнився навесні 1942 року і з втратою кількох транспортів та військових кораблів повністю припинився 26 червня. Після місяця кровопролитних боїв 23 червня німцям вдалось здолати північну сторону СОР, після чого оборона міста звузилася спочатку до захисту Інкерманської долини, а після захоплення через тиждень Малахового кургану — практично втратила сенс.
До вечора 30 червня радянські літаки перебазувалися із Севастополя на аеродром в Анапі на Чорноморському узбережжі Північного Кавказу, а в ніч на 1 липня 1942 року з дозволу Ставки Верховного головнокомандування розпочалась евакуація командного складу СОР. За добу місто залишив штаб 11-ї стрілецької дивізії, командувач Чорноморським флотом віце-адмірал Пилип Октябрський, командний склад від командира полка і вище, а також відповідальні працівники міста. Евакуація гарнізону в повному складі планом головнокомандування не передбачалася.
Віце-адмірал Пилип Октябрьський (1889-1969), 1930-і роки. У 1941-42 роках був командуючим Чорноморським флотом і Севастопольським Оборонним Районом. Разом з командуванням флоту евакуювався з Севастополя на літаку в ніч на 1 липня 1942 року, надавши для евакуації командування сухопутних військ, партійних і радянських керівників два підводні човни і залишивши напризволяще війська і поранених. 20 лютого 1958 року указом Президії Верховної Ради СРСР «за вміле керівництво флотом і проявлені мужність, відвагу і героїзм в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками» Октябрьському було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна. Почесний громадянин міста Севастополь, де й був похований на меморіальному Кладовищі комунарів»
Віце-адмірал Пилип Октябрьський (1889-1969), 1930-і роки. У 1941-42 роках був командуючим Чорноморським флотом і Севастопольським Оборонним Районом. Разом з командуванням флоту евакуювався з Севастополя на літаку в ніч на 1 липня 1942 року, надавши для евакуації командування сухопутних військ, партійних і радянських керівників два підводні човни і залишивши напризволяще війська і поранених. 20 лютого 1958 року указом Президії Верховної Ради СРСР «за вміле керівництво флотом і проявлені мужність, відвагу і героїзм в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками» Октябрьському було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна. Почесний громадянин міста Севастополь, де й був похований на меморіальному Кладовищі комунарів»
Загалом до Кавказу врешті добрались 559 осіб комскладу, 1116 молодшого комскладу та рядових. Решта намагалися врятуватися на саморобних плотах чи прорватися в гори до партизанів. Останні сутички в Севастополі, де залишилось понад 35 тисяч поранених, відбулися 12 липня 1942 року.
Кинуті напризволяще захисники Севастополя здаються в полон в районі мису Херсонес. Севастополь, липень 1942 року
Кинуті напризволяще захисники Севастополя здаються в полон в районі мису Херсонес. Севастополь, липень 1942 року
Німці захопили 97 тисяч полонених (серед них — останній командувач оборони Севастополя генерал Петро Новіков), 631 гармату й 26 танків. Німецькі втрати склали 4 337 вбитими, 1591 зниклими без вісти, понад 18 тисяч пораненими. Втрати Приморської армії з 1 січня 1942 року і до падіння Севастополя обраховувалися 5 139 загиблими, 62 871 пропалим без вісти, 1 108 — небойовими.
Падіння Севастополя знаменувало ліквідацію стратегічного радянського плацдарму в Криму, що давав вихід на всю чорноморську акваторію. Німецькі сили, що звільнилися після операції «Лови осетра», спрямували під Ленінград та на підсилення операцій на Кавказі й Таманському півострові.
Згодом відредагована істориками і пропагандистами оборона Севастополя стала однією з системотвірних складових радянського міфу про Велику вітчизняну війну, в якому не було місця згадкам про цинізм і безвідповідальність влади, здатної жертвувати мільйонами співгромадян заради тактичних і стратегічних міркувань. 22 грудня 1942 року була затверджена медаль «За оборону Севастополя». Указом Президії ВР СРСР від 8 травня 1965 року Севастополю присвоєно звання «Місто-герой».
Лариса Якубова © спеціально для «Цей день в історії», 30 жовтня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Друга Світова війна
Битви
Європа
Новітня історія

Головні події 30 жовтня

#ЦейДень
Все про 30 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left29 жовтня
31 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward