Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
menu
Переможний наступ
Червоної армії проти Врангеля
28 жовтня 1920 року розпочався генеральний наступ червоноармійців і махновців, які уклали з більшовиками союз про спільні дії проти Врангеля, на кримському напрямі. Головний удар було завдано з Каховського плацдарму. Під загрозою оточення 3 листопада війська Петра Врангеля були змушені відступити до Перекопу, а 16 листопада — зазнали остаточної нищівної поразки.
На обкладинці: Уряд Півдня Росії (барон Врангель — в центрі у білій папасі). Севастополь, 22 липня 1920 року
14464
Війни
Лариса Якубова
На початку 1920 року протистояння білогвардійського та більшовицького рухів добігало свого логічного кінця. В лютому кораблі Антанти перевезли в Крим білогвардійські війська з Одеси, в березні — з Новоросійська. На півострові опинилися найбільш боєздатні частини Добровольчої армії — Корніловська, Марковська, Алексєєвська і Дроздовська дивізії, частини донських і кубанських козаків. 21 березня 1920 року Антон Денікін склав повноваження головнокомандуючого, після чого Верховна рада добровольців у Севастополі обрала головнокомандувачем збройними силами Півдня Росії генерала Петра Врангеля.
Підтримуваний Антантою, в червні 1920 року Врангель розпочав наступальну операцію на материкову Україну, в середині місяця захопив частину Донбасу і вдарив по тилах Південно-Західного фронту, що наприкінці червня стабілізувався на лінії Херсон — Нікополь — Бердянськ. Наприкінці липня білогвардійці захопили Олександрівськ (нині — Запоріжжя), однак втратили його вже на початку серпня. Ударна група у складі трьох радянських дивізій форсувала Дніпро біля Берислава й закріпилася на Каховському плацдармі. Тим часом білі, розвиваючи наступ у східному напрямку, зайняли залізничну станцію Маріуполь і Синельникове, створивши загрозу Катеринославу (нині — Дніпро).
За цих обставин нарком військових і морських справ та голова Реввійськради РСФРР Лев Троцький наказав об'єднати війська, що вели бої проти білогвардійців, в окремий Південний фронт на чолі з Михайлом Фрунзе. До його складу крім 13-ої і 2-ої Кінної, увійшла 6-а армія, яку сформували на базі переведених із-за Волги частин, а згодом — 4-а. 27 вересня Фрунзе почав формувати штаб фронту.
17 серпня 1920 році в Мінську розпочалася мирна конференція за участю представників Польської республіки, РСФРР та УСРР, що завершилася у Ризі укладенням перемир'я 12 жовтня 1920 року
Припинення воєнних дій на польському фронті дало можливість посилити Південний фронт, перш за все — 1-ою Кінною армією Семена Будьонного. Після тривалих переговорів голові Раднаркому УСРР Християну Раковському і Михайлу Фрунзе вдалося укласти воєнно-політичну угоду з Повстанською армією Нестора Махна, перед якою було поставлене завдання захопити кримські перешийки і відрізати від них армії Врангеля.
Командарм Михайло Фрунзе (1885-1925), 1919 рік
Командарм Михайло Фрунзе (1885-1925), 1919 рік
28 жовтня 1920 року розпочався генеральний наступ у кримському напрямі. Головний удар було завдано з Каховського плацдарму, і під загрозою оточення війська Врангеля відійшли до Перекопу. Операція закінчилася 3 листопада — втративши 20 тисяч бійців, близько 100 гармат та велику кількість боєприпасів, білогвардійці, не дозволивши себе оточити, відійшли під захист Турецького валу.
Перекопські укріплення, побудовані за допомогою англійських і французьких фортифікаторів, вважалися неприступними. Турецький вал являв собою штучні укріплення на всю довжину Перекопського перешийка (11 км) заввишки 9 — 10 метрів, з глибиною рову попереду вала близько 10 метрів і трьома лініями дротяних загороджень. За два десятки кілометрів від неї знаходилася друга смуга оборони — Юшунські укріплення: шість ліній окопів з дротяними загородженнями
Напередодні штурму Перекопу на Південному фронті було зосереджено майже 200 тисяч бійців, зокрема найбільш боєздатні частини махновців. Штурм укріплень лобовими атаками Фрунзе доручив 51-ій дивізії Василя Блюхера, три інші дивізії 6-ої армії і махновці мусили в цей час убрід форсувати Сиваш і через Литовський півострів вийти у тил білим. Операція почалася 8 листопада і виявилася надзвичайно кровопролитною. 11 листопада опір білогвардійців було зламано — не чекаючи повного розгрому, вони вимушено відступили вглиб Кримського півострова, але наступного дня була прорвана оборона білогвардійців в районі Чонгару і в ході масованого наступу до 16 листопада 1920 року кіннота червоних зайняла Керч. Це знаменувало ліквідацію Південного фронту, про що того ж дня і Фрунзе доповів Леніну. Останньою 17 листопада була захоплена Ялта.
Ще до повного розгрому, з кримських портів, починаючи з 12 листопада на цивільних пароплавах і військових кораблях, переважно французьких, до Туреччини було евакуйовано 145,7 тисяч військовослужбовців врангелівських армій та біженців. Ті, хто лишився, наклали головою в часи червоного терору, розгорнутого під керівництвом начальника Кримської ударної групи Особого відділу Південного і Південно-Західного фронту Юхима Євдокимова. Наступними в черзі на знищення стали махновці. Командувач фронту Михайло Фрунзе доручив начальнику тилу 4-ої армії Карлу Грюнштейну таємно здійснити передислокацію військ з метою оточення й наступного знищення махновців у Гуляйполі і Криму. Операція провалилася, і Нестору Махну вдалося з боями вивести основну частину своїх військ з півострова. 30 листопада 1920 року Грюнштейн видав наказ публічно знищувати махновців та всіх, хто перейшов на їх бік чи надавав їм підтримку, широко застосувуючи заручництво цивільного населення.
Після вимушеного переходу 28 серпня 1921 року румунського кордону рештками махновської армії більшовицькій владі на території України більше не протистояли жодні регулярні війська. Радянська окупація території України відбулася.
Лариса Якубова © спеціально для «Цей день в історії», 28 жовтня 2017. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Битви
Україна
Європа
Новітня історія
Інтербелум

Головні події 28 жовтня

#ЦейДень
Все про 28 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left27 жовтня
29 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward