Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search
Цей день в історії
reorder
Відкриття монумента
«Свобода, що осяює світ»
28 жовтня 1886 року за присутності президента США Гровера Клівленда у Нью-Йорку відбулось офіційне відкриття статуї «Свобода, що осяює світ», подарунку народу Франції народу США до сторіччя Американської революції, який запізнився на десять років. Сьогодні цей монумент належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На обкладинці: «Свобода, що осяює світ» під час реставрації, 1983 рік
12700
Культура і мистецтво
Володимир Лук'янюк
Ідея створення монумента «Свобода, що осяює світ», який би символізував франко-американське співробітництво в часи Американської війни за незалежність, належить французькому юристу і борцю проти рабовласництва Едуарду де Лабульє. Вона прийшлась до душі скульптору Фредеріку Бартольді, який у 1871 році вже з ескізами приїхав до США. Крім президента Улісса Гранта, який схвалив ідею, особливої підримки своєму проекту Бартольді не знайшов і повернувся на батьківщину, визначившись лише з місцем під майбутній пам'ятник — острів Бедло в гавані Нью-Йорка, який він назвав «спільною для всіх штатів землею».
Зважаючи на невдачу, Лабульє і Бартольді вирішивши зачекати з громадською кампанією зі збору коштів, але роботу над проектом не полишили. В якості символа свободи вони обрали римську богиню Лібертас, яка карбувалась на тогочасних американських монетах і зображена на Великій печатці Французької республіки. Її було вирішено виконати у неокласичному стилі, голову прикрасити діадемою з сімома променями, що символізували б «сім морів і сім континентів», в ліву руку помісти збірник законів з надписом «IV липня MDCCLXXVI», пов'язуючи дату проголошення незалежності США із ідеєю свободи, шлях до якої освітлював би смолоскип в іншій руці.
Надар «Едуард Лабульє (1811-1883)» © Національна бібліотека Франції
Надар «Едуард Лабульє (1811-1883)» © Національна бібліотека Франції
У 1875 році Франція оговталась від ганебно програної Пруссії війни, на наступний рік у Філадельфії планувалась Всесвітня виставка, приурочена до сторіччя прийняття Декларації незалежності США, то ж Лабульє і Бартольді вирішили, що це слушний час щоб публічно оголосили про свій проект, на підтримку якому заснували «Франко-американський комітет»: за їх задумом французи мали б зібрати кошти на статую, а американці — заплатити за транспортуваня і монтаж пам'ятника та будівництво п'єдесталу. Проте збір коштів рухався повільно і до виставки у Філадельфії Бартольді виготовив лише руку зі смолоскипом. Він все ж повіз її до США, де вона справила на відвідувачів виставки не аби яке враження.
Незважаючи на те, що «Свобода» запізнилась до запланованого ювілею, президент Грант 3 березня 1877 року, у свій останній день на посту, підписав розпорядження прийняти французький подарунок і підібрати для нього місце, а його наступник Резерфорд Хейс після вступу на посаду затвердив острів Бедло, що на щастя належав штату Нью-Йорк, як місце для майбутнього монумента.
Огюст Бартольді (1834-1904), бл. 1875 року
Огюст Бартольді (1834-1904), бл. 1875 року
До наступного року Бартольді виготовив голову статуї і показав її на Паризькому світовому ярмарку. У 1879 році він запросив до співпраці інженера-новатора і мостобудівника Густава Ейфеля, який продовжив роботу свого попередника Ежена-Еммануеля Віолле зі створення гігантського стального каркасу. Всередину нього Ейфель запропонував умонтувати спіральні сходи, щоб бажаючі могли піднятись на оглядовий майданчик на рівні голови статуї, і зробити її розбірною для зменшення ваги і полегшення транспортування та монтажу.
Едуард Лабульє до втілення свого проекту не дожив — через труднощі зі збором коштів до 1883 року була готова лише верхня частина «Свободи». На посаді голови комітету його замінив Фердінанд де Лессепс, автор проекту і керівник будівництва Суецького каналу, під чиїм началом справи пришвидшились, і вже 4 липня 1884 року 45-метрова статуя символічно була подарована США, які на спеціальній церемонії представля посол Мортон.
Густав Ейфель (1832-1923)
Густав Ейфель (1832-1923)
У серпні на місці старого армійського форту на острові Бедло у Нью-Йорку було закладено перший камінь у фундамент майбутнього пам'ятника, найбільшої на той час бетонної конструкції у світі, для будівництва якого була запрошена німецька компанія «Дюккегофф».
На відміну від Франції, збір коштів у США відбувався украй повільно — економічна криза, спричинена біржовим крахом 1873 року, затягнулась, то ж довелось відмовитись від гранітного п'єдесталу, обмежившись лише облицюванням гранітними плитами, а невдовзі і зупинити будівельні роботи. Їх категорично відмовився фінансувати губернатор штату Нью-Йорк, заветувавши виділення 50 тисяч доларів, байдуже до них поставився і Конгрес США, який наступного року відхилив відповідний законопроект. Преса здебільшого була на їх боці і з цього приводу іронізувала: «що це за подарунок, за який треба платити?».
Повністю зібрана «Свобода» у дворі студії Бартольді в Парижі, поч. 1880-х років
Повністю зібрана «Свобода» у дворі студії Бартольді в Парижі, поч. 1880-х років
Зібрати необхідні для завершення будівництва допоміг видавець Джозеф Пулітцер, який пообіцяв надрукувати у газеті «Світ Нью-Йорка» прізвище кожного, хто зробить пожертву, незалежно від її розміру. Це викликало небувалий ентузіазм серед пересічних громадян, особливо після прибуття 17 червня 1885 року французького пароплава «Ізер» із 350-ма ящиками з розібраною статуєю, і за п'ять місяців завдячуючи 120 тисячам жертводавцям було зібрано 102 тисячі доларів (80% пожертв були менше долара, найменша — 5 центів).
Будівництво п'єдесталу було завершене у квітні 1886 року після чого почався монтаж на ньому статуї. Через заперечення військових в останній момент довелось відмовитись від прожекторів, які мали б підсвічувати скульптуру, то ж Бартольді вирізав у мідній обшивці смолоскипа спеціальні отвори для світла від потужного ліхтаря, що живився від спеціальної електростанції. Після завершення основних робіт ландшафтний дизайнер Фредерік Олмстед, відомий створенням Центрального парку Нью-Йорка, надав острову Бедло належного вигляду.
Заплановане до століття Американської революції, відкриття «Свободи, що осяює світ» відбулось із запізненням на 10 років: 28 жовтня 1886 року президент США Гровер Клівленд, котрий два роки перед тим як губернатор штату заветував виділення на неї коштів, очолив кількадесяттисячну маніфестацію Манхеттеном, після чого з вузьким колом вищих посадовців і спеціальних гостей яхтою дістався острова Бедло, де виступив зі спічем після вітального слова Фердинанда Лесепса від імені Франції.
Через негоду святковий феєрверк довелось перенести на 1 листопада.
«Свобода, що осяює світ», Нью-Йорк, бл. 1897 року © Detroit Photographic Company/Yale University Library
«Свобода, що осяює світ», Нью-Йорк, бл. 1897 року © Detroit Photographic Company/Yale University Library
Змонтована Бартольді підсвітка смолоскипа виявилась надто тьмяною і вночі «Свободу» не було видно з Манхеттена. Через це у 1901 році навіть постало питання про демонтаж пам'ятника, який не видавалось можливим використовувати як маяк. Десь у цей же час мідна обшивка статуї геть вкрилась патиною і набула сучасного зеленого кольору.
У 1924 році 93-метровий монумент «Свобода, що осяює світ», який в роки Першої світової став спочатку пропагандистським, а згодом — широко впізнаваним сивмолом США, був оголошений пам'ятником національної ваги. У 1937 році цей статус був поширений і на Бедло, до якого нарешті проклали силовий електричний кабель, що дозволило модернізувати освітлення статуї і периметру острова, у 1956 році перейменованого на острів Свободи.
У 1984 році «Свободу, що осяює світ» внесли до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і до сторіччя її відкритя було проведено першу капітальну реставрацію.
Володимир Лук'янюк © спеціально для «Цей день в історії», 15 жовтня 2012. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Культура і мистецтво
Архітектура і будівництво
Америка
Нова історія

Головні події 28 жовтня

#ЦейДень
Все про 28 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left27 жовтня
29 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward