сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Карл V -
король Німеччини
23 жовтня 1520 року в Аахені короновано 20-літнього Карла Габсбурга, обраного німецькими курфюрстами королем Німеччини. Проголосивши себе «обраним імператором», Карл V домігся офіційної коронації Святим Престолом лише через десять років, після перемоги в Італійських війнах над союзом Папської держави, Франції, Венеційської і Флорентійської республік та Міланського герцогства.
На обкладинці: Бернарт Орлей «Імператор Священної Римської імперії Карл V», 1520 рік
11736
Політика
Володимир Лук'янюк
Карл, син королеви Кастилії Хуани Божевільної і герцога Бургундії Філіпа Вродливого з династії Габсбургів, народився і виріс у Фландрії, перебуваючи під опікою своє тітки і штатгальтера Нідерландів Маргарити Австрійської. По смерті батька в 1506 році 6-літній Карл успадкував лени німецького королівства Люксембург, Артуа і Франш-Конте та французький лен Бургундські Нідерланди, де правив під регентством тітки до свого повноліття в 1515 році, коли прийняв титул герцога Бургундського.
Зі смертю в 1516 році Фердинанда II Арагонського, свого діда по материнській лінії, Карл був спочатку оголошений генерал-губернатором Кастилії, Леона, Валенсії, Неаполя, обох Сицилій і Сардинії, а також їх гігантських колоній у Новому світі, а згодом під тиском свого діда, імператора Священної Римської імперії Максиміліана I, з мовчазної згоди матері був заочно коронований на престол Арагона та став співправителем Кастилії і Леона.
Попри заручини з двома дочками (які померли дітьми) короля Франції Франциска I та особисту симпатію до Франції, чиєю культурою він захоплювався і мова якої була йому рідною і, фактично, єдиною, якою він досконало володів, разом зі своїми бургундськими володіннями у Нідерландах Карл успадкував і традицію політичної та династичної ворожнечі між бургундськими королівською і князівською лініями династії Валуа, що зіграло вирішальну роль по смерті 12 січня 1519 року Максиміліана I, - 28 червня 1519 року колегія німецьких курфюрстів у Франкфурті одноголосно обрала Карла Королем римлян (королем Німеччини), відхиливши кандидатури курфюста Саксонії Фрідріха III Веттіна, короля Франції Франциска I Валуа і короля Англії Генріха VIII Тюдора.
Римський король (Romanorum Rex) - початково титул обраного короля у Королівстві східних франків, щоб підкреслити його священне право бути коронованим імператором папою римським. У 1508 році папа дозволив використовувати титул Обраний імператор римлян (Electus Romanorum Imperator) королю Максиміліану I Габсбургу, котрий одночасно першим прийняв новий титул Король германців (Germaniae rex, Konig in Germanien), після чого імператори Священної Римської імперії стали іменувати себе імператорами без відвідин Риму і без папського схвалення, іменуючи себе таким чином після обрання на престол Німеччини
23 жовтня 1520 року в кафедральному соборі Ахена архієпископ і курфюрст Кельна Герман фон Від провів церемонію коронації 20-літнього Карла V Габсбурга, який попри відсутність згоди на те Святого Престолу був проголошений і «обраним» імператором Священної Римської імперії, в якій «сонце ніколи не заходить». Як ерцгерцог Австрії він ніколи фактично не правив нею і у 1521 році передав цей титул своєму братові Фердинанду, зробивши його також своїм повноправним представником в імперії на час своєї відсутності.
Наступного року Карл V як король Арагону, до якого входили Неаполь, Сицилія та Сардинія, розпочав війну з Францією за Міланське герцогство, у 1525 році приєднав Ломбардію, а в 1529 році здолав т. зв. Коньякську лігу, створену для протистояння іспанському домінуванню в Італії папою Климентом VII, який після поразки Франції і втрати Равенни був змушений визнати імператорську гідність Карла V і коронувати його в Болоньї 24 лютого 1530 року на престол Італії та Священної Римської імперії.
Карл V Габсбург став останнім імператором, коронованим папою римським, і останнім імператором, який святкував тріумф у Римі
Як нащадок трьох провідних династій Європи - французької Валуа, німецької Габсбургів та іспанської Трастамара - Карл V мав загалом королівських титулів більше за будь-якого європейського монарха до і після нього. Через небезпеку стврення т. зв. «всесвітньої монархії» на основі об'єднаних під особистою унією Священної Римської та Іспанської імперій все його правління пройшло у війнах і конфліктах, головними з яких були Італійські війни з Францією, боротьба з експансією Османської імперії в Угорщині та Середземному морі і протистояння поширенню протестантизму.
Виснажений своїм майже 40-літнім правлінням, хворий на подагру та епілепсію, в 1554 році 54-річний Карл V зрікся трону Сицилії, Неаполя та Мілану на користь сина Філіпа, якому наступного року передав правління Нідерландами та Іспанією, а в 1556 році на користь свого брата Фердинанда - від престолу Священної Римської імперії, і останні два роки свого життя провів усамітнено в монастирі Юсте на кордоні з Португалією, де помер від малярії.
5 серпня 2017 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Сімона Болівара
Правила життя
Правила життя Сімона Болівара
Політика
Особистості
Європа
Середньовіччя

Головні події 23 жовтня

#ЦейДень
Все про 23 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left22 жовтня
24 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward