сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Гейдельберзька людина
21 жовтня 1907 року в піщаному кар'єрі поблизу міста Гейдельберг була знайдена щелепа, яка належала найдавнішій викопній людині, що проживала 600 тисяч років тому. Ця знахідка стала першою із багатьох наступних, яка дала можливість виділити окремий вид прямоходячої людини, що була попередницею неандертальція і людини розумної.
На обкладинці: Реконструйований образ Гейдельберзької людини
7814
Наука і техніка
Володимир Лук'янюк
Після закінчення середньої школи Отто Шотензак навчався аптечній справі, якою займався наступне десятиліття і в 1877 році в місті Мангайм заснував власне хімічне підприємство. Завдяки економічному підйому, який переживала Німеччина після Франко-пруської війни, воно виявилось досить успішним, але на заводі в місті Людвігсхафен-на-Рейні, де розміщувалось основне виробництво різних сполук на основі хлору, в силу тогочасних норм мало переймались технікою безпеки - у 1883 році Отто Шотензак захворів на хронічний бронхіт і був змушений продати свій бізнес.
Отто Шотензак, 1882 рік
Отто Шотензак, 1882 рік
33-річний, матеріально забезпечений, він з дружиною і двома дітьми переїхав до Фрайбурга, де в місцевому університеті вивчав геологію, мінералологію та палеонтологію. У 1885 році Шотензак захистив докторську дисертацію і став керуючим університетського геологічного музею. Через три роки він переїхав до Гейдельберга, велике герцогство Баден, і зацікавився осадовими породами в піщаних кар'єрах на околицях міста. Познайомившись із власником одного з них, Шотензак домовився з паном Йозефом Решом, що той буде повідомляти його про всі незвичні знахідки, детально проінстуктувавши як з ними обходитись.
21 жовтня 1907 року у кар'єрі поблизу села Мауер на глибині 24 метри робітник Даніель Хартманн виявив у шматку вапняка назвичного вигляду нижню щелепу, про що наступного дня було повідомлено Шотензака. Він детально вивчив місце знахідки і з дозволу Реша 19 листопада передав її у дар Гейдельберзькому університету.
Даніель Хартманн (1854 - 1952), 1930-і роки
Даніель Хартманн (1854 - 1952), 1930-і роки
Результати своїх дослідженнь Отто Шотензак опублікував восени наступного року у монографії «Нижня щелепа Гейдельберзької людини з-під Мауера» - після консультацій із антропологом професором Германом Клаачем із Бреслау (нині - Вроцлав) Шотензак прийшов до висновку, що щелепа, особливостями якої були відсутність ікол і підборіддя та непропорційно малі зуби, належить викопній істоті віком 20-30 років, яка була попередницею мавпи і сучасної людини, проживала в часи раннього плейстоцену (400–600 тисяч років тому) і була примітивнішою неандертальця.
Репліка нижньої щелепи Гейдельберзької людини. Музей міста Мауер, Німеччина
Репліка нижньої щелепи Гейдельберзької людини. Музей міста Мауер, Німеччина
Подальші знахідки (черепа Кабве у Родезії в 1925 році, черепа Штайнгаймської людини у 1933-у в Німеччині, черепа Салдана у 1954-у в Південній Африці, Тотавельських людей у 1969-у в Іспанії, черепа Бодо у 1976-у в Ефіопії і, особливо, 5500 тисяч кісток у 1992-у в горах Сьєрра-де-Атапуерка на півночі Іспанії) дали можливість встановити, що Гейдельберзька людина була прямоходячою, анатомічно близькою до сучасної, мала на зріст до 1,7 м і вагу до 65 кг. Вона з'явилась 700 000 років тому в Африці, протягом 300-400 тисяч років мігрувала в Європу та Азію, жила у складі великих племен, займаючись збиральництвом та полюванням з використанням дерев'яних і кам'яних знарядь. Близько 300 тисяч років тому в Європі від Гейдельберзької людини відокремився як окремий вид неандерталець, а 200–100 тисяч років тому в Африці - людина розумна.
Карта розселення Гейдельберзької людини © abroadintheyard.com
Карта розселення Гейдельберзької людини © abroadintheyard.com
Завдяки своїй праці Отто Шотензак здобув всесвітнє визнання, став почесним професором Гейдельберзького університету і членом багатьох антропологічних товариств світу, а його опис знахідки й досі вважається одним із зразкових. Він момер у 1912 році, перебуваючи на лікуванні в італійському Сан-Ремо, страждаючи від давнього респіраторного захворювання. Лише у 2010 році був встановлений вік «щелепи із Мауера», який, як виявилось, становить 609,000 ± 40 000 років.
19 жовтня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Виступ на урочистому обіді в Гамбурзі
Пряма Мова
Виступ на урочистому обіді в Гамбурзі
Наука і техніка
Європа
Нова історія

Головні події 21 жовтня

#ЦейДень
Все про 21 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left20 жовтня
22 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward