сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Великий інквізитор Томас Торквемада
17 жовтня 1483 року папа римський Сикст IV призначив особистого духівника королеви Ізабелли Кастильської Томаса Торквемаду «Головним інквізитором королівства Кастилія, міста і єпископства Барселона». На цій посаді він пробув до своєї смерті і за 15 років розробив систему органів інквізиції, процедуру її судів, через тортури яких пройшло близько 27 тисяч чоловік.
На обкладинці: Томассо Торквемада, картина невідомого художника XV століття
10857
Релігія
Володимир Лук'янюк
Томас Торквемада народився у 1420 році поблизу Вальядоліда в родині євреїв-вихрестів і ще юнаком став ченцем у місцевому монастирі Святого Павла ордену домініканців, де його дядько Хуан Торквемада був пріором. Після завершення навчання в університеті Саламанки у 1452 році він був направлений у в монастир Санта-Крус-ла-Реаль в Сеговії, де завдяки своїм непересічним здібностям і протекції дядька, який на той час вже як кардинал керував однією із конгрегацій Римської курії, став пріором, а у 1474 році - одним із духівників інфанти Ізабелли I, що наступного року зайняла престол Кастилії і Леону. За порадою Торквемади вона одружилась із королем Арагону Фердинандом II, що заклало основи об'єднання Іспанії в єдину державу.
Ізабелла Кастильська. Робота невідомого художника, близько 1470 року
Ізабелла Кастильська. Робота невідомого художника, близько 1470 року
У 1477 році під час перебування Ізабелли I і Фердинанда II у Севільї настоятель місцевого домініканського монастиря Святого Павла Алонсо де Охеда (двоюрідний брат майбутнього конкістадора Алонсо де Охеди) зумів переконати монархів у небезпечності впливу євреїв-вихрестів, які таємно сповідують юдаїзм, на католицьку віру і необхідності боротись з ними та будь-якими проявами єресі. Присутній на зустрічі Томас Торквемада підтвердив поширеність юдейських практик серед андалузійських маранів і став одним із найближчих соратників Охеди, якому Ізабелла і Фердинанд доручили створити в Севільї відповідну інституцію для виявилення і знищення єресі серед новонавернених.
1 листопада 1478 року папа римський Сикст IV оприлюднив буллу «Exigit sincerae devotionis affectus», якою відродив діючу в XIII столітті у Франції інквізицію і проголосив створення в Кастилії «Трибуналу священної канцелярії» - власного релігійного суду, відомого як Іспанська інквізиція, покликаного забезпечити канонічність віри новонавернених, особливо євреїв та мусульман. 6 лютого 1481 року в Севільї було спалено живцем перших шістьох єретиків, виявлених Іспанською інквізицією. 21 лютого 1483 року на прохання Ізабелли I головним інквізитором Кастилії папа Сикст IV призначив Томаса Торквемадуа, який 17 жовтня став «Головним інквізитом королівства Кастилії, міста і єпископства Барселони».
На цій посаді Торквемада розгорнув активну діяльність - склав процедуру інквізиційного суду, правила його проведення і систему органів в різних провінціях, де вони діяли за підтримки 150 тисяч ченців-домініканців та 20 тисяч членів таємної поліції інквізиції, детальну інструкцію із 28 статей для виявлення різних проявів єресі, а також організував спеціальний трибунал з числа духовних та світських осіб, звітувати перед яким мали всі, незалежно від соціального стану.
У 1486 році повноваження Торквемади поширились на Валенсію та Каталонію, а в 1492 році, з падінням останньої мусульманської держави у Західній Європі і виданням Фердинандом та Ізабеллою видали т. зв. Альгамбрського едикту, - практично на всі іспанські Піренеї. Непримиренність та жорстокість Торквемади і переслідування будь-якого інакомислення, що спонукало його до нищення великої кількості книг і бібліотек, змусило папу Олександра VI під виглядом слабкого здоров'я Головного інквізитора призначити йому чотирьох заступників з числа єпископів, які очолили регіональні суди.
До своєї смерті 16 вересня 1498 року інквізиція Торквемади, як вважається, піддала тортурам близько 27 тисяч чоловік, спалила живцем близько 9 тисяч і примусила до публічного зречення поглядів понад 2 тисячі людей. Іспанська інквізиція, яка після 1502 року почала займатись переслідуванням і мусульман-вихрестів, стала зразком для італійських та французьких інквізиторів, у 1522 році поширилась у Нідерланди, в 1536-у - у Португалію та їхні колонії в Америці та Ост-Індії. Вона припинила свою діяльність лише 15 липня 1834 року, а останнє аутодафе було проведене у Валенсії вісім років перед тим. Трохи раніше інквізиція була ліквідована в Португалії, Франції і в Латинській Америці.
14 жовтня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Правила життя Вінсента ван Гога
Правила життя
Правила життя Вінсента ван Гога
Релігія
Людина і суспільство
Європа
Середньовіччя

Головні події 17 жовтня

#ЦейДень
Все про 17 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left16 жовтня
18 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward