Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Битва
народів під Лейпцигом
16 жовтня 1813 року під Лейпцигом почалась вирішальна битва у війні Австрії, Прусії, Росії та Швеції проти Франції, в результаті котрої від наполеонівських військ була звільнені всі німецькі держави, а війська Шостої коаліції змогли наступного року увійти на територію Франції і змусити Бонапарта зректись престолу. На обкладинці: Олександр Зауервейд «Битва під Лейпцигом»
24813
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

З Франко-російської війни армія Наполеона вийшла розгромленою і в травні 1813 року об'єднана російсько-прусська армія завдала їй ще дві поразки у битвах при Лютцені та Бауцені. Після звільнення Прусії, у серпні проти Франції виступили Австрія і Швеція, які разом з Іспанією, Португалією, Британією, Пруссією, Саксонією, Вюртенбергом і Росією утворили Шосту антинаполеонівську коаліцію. На початку жовтня їх війська під загальним командуванням австрійського фельдмаршала Карла Шварценберга трьома арміями зробили спробу оточити армію Наполеона, яка розміщувалась поблизу Дрездена.

Залишивши в Дрездені потужний гарнізон, Наполеон направив близько 110 тисяч своїх військ до Лейпцига, сподіваючись по черзі розбити армії Шостої коаліції. Діючи на випередження, 16 жовтня 1813 року першою французів атакувала 133-тисячна Богемська армія фельдмаршала Шварценберга. Незважаючи на швидке захоплення ряду населених пунктів, вона не змогла закріпитись на нових позиціях і після полудня французи перейшли в контратаку, яка, проте, була відбита і їм не вдалось прорвати фронт. Натомість, 60-тисячна Сілезька армія прусського фельдмаршала Гебхарда Блюхера ціною великих втрат зуміла дещо відтіснити французів з їх позицій на півночі.

Розуміючи, що у коаліції ще є в резерві 85-тисячна Північна армія шведського кронпринца Жан-Батіста Бернадота, яка ще не підійшла до місця бойових дій, 17 жовтня Наполеон передав через полоненого австрійського генерала Максиміліана Мерфельда умови перемир'я — він погоджувався поступитися Варшавським герцогством, Голландією, відновити незалежність Італії, відмовлявся від Рейнського Союзу та Іспанії і вимагав лише повернення захоплених англійцями французьких колоній. Не отримавши відповіді, о другій ночі 18 жовтня Наполеон відступив на захід від Лейпцига на позиції, які оборонялись силами 150 тисяч чоловік.

Вранці 18 жовтня армія коаліції, в рядах якої вже було близько 300 тисяч чоловік, перейшла в наступ і близько 2 годин дня прорвала оборону французів на північному фланзі, після чого всі німецькі підрозділи, що воювали в рядах наполеонівських військ, перейшла на бік супротивника чим огололили середину фронту. Розуміючи, що битва програна, у ніч на 19 жовтня французька армія почала відступ. Розраховуючи лише на перемогу, Наполеон виявився не готовим до цього і війська коаліції, що увійшли в Лейпциг, взяли в полон більше 20 тисяч французів, які просто фізично не встигли залишити місто по єдиній дорозі, приданій для відступу.

Після перемоги під Лейпцигом, в якій з обох боків загинуло близько 130 тисяч чоловік, на бік Шостої коаліції перейшла Баварія, а війська Наполеона 2 листопада переправились через Рейн; до кінця 1813 року всі французькі гарнізони на території німецьких держав капітулювали, що дало можливість військам коаліції взимку наступного року увійти на територію Франції, зайняти Париж, після чого 2 квітня 1814 року Наполеон Бонапарт був позбавлений влади.

Друк
«Цей день в історії» © 2001-20. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Правила життя Оскара Вайльда
Правила життя
Правила життя Оскара Вайльда