сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Нова стаття
Облога Львова
військами Богдана Хмельницького
Після кількох днів штурму 15 жовтня 1648 року козацько-татарські загони під командою полковника Максима Кривоноса захопили Високий замок, стратегічно важливу фортецю поблизу Львова. Опинившись під загрозою артилерійського обстрілу, міський магістрат виплатив війську Богдана Хмельницького величезний відкуп, після чого його армія зняла облогу і рушила далі на захід до Замостя.
На обкладинці: Максим Кривоніс у виконанні Мацея Козловського © К/ф «Вогнем і мечем» Єжи Гоффмана, 1999 рік
9204
Війни
Дмитро Копилов
Після гучної перемоги Богдана Хмельницького над польськими військами в битві під Пилявцями козаки і їх татарські союзники рушили на захід слідом за залишками польських військ, що відступали в напрямку Львова. «Страх і велика тривога впали на всіх горожан, не сила їх описати і висловити, ніхто з тих, хто сам не бував у подібній ситуації, не повірить» - свідчить писар львівського магістрату Самійло Кушевич про атмосферу, що охопила місто, коли його дістались утікачі-«пилявчики», як їх глумливо називали козаки після битви.
28 вересня 1648 року у Львові пройшла нарада, яка обрала командуючим обороною шляхтича Ярему Вишневецького, що «клятвено обіцяв боронити місто Львів, як власність Речі Посполитої…». Проте, коли на оборону було зібрано «…всі клейноди, і золото, і срібло від кляшторів, і костелів, і церков», за які місто найняло на службу 2248 осіб, збільшивши міський гарнізон до 4378 чоловік, Вишневецький з ним і рештою коштів рушив зі Львова, залишивши його без грошей і з двома сотнями військових. Увечері 5 жовтня з листом від нього і на чолі загону чисельністю 50 (за іншими даними - від 60 до 107) чоловік з Краківського воєводства прибув командир драгунів Анжей Ціхоцький, від якого львів'яни дізнались, що князь відбув до Замостя і назад не повернеться.
У ніч проти 6 жовтня в околицях Львова з'явились передові татарські загони і, спалюючи передмістя, до кінця дня взяли місто в кільце. 9 жовтня до них приєдналось військо Богдана Хмельницького, який став табором у Личакові. Наступного дня за його наказом загони Максима Кривоноса і Тугай-Бея захопили укріплені підміські храми і монастирі, після чого почалась підготовка до штурму Високому замку, кам'яної фортеці на горі Бідель (нині - Княжа), найвищій і стратегічно найважливішій місцині в околиці Львова, з якої проглядалось майже все місто і шляхи до нього. Замок обороняв гарнізон з близько ста чоловік під командою бургграфа Яна Братковського, який обстрілами з гармат завдавав козакам і татарам значних втрат.
Розташувавшись на безпечній від Біделі відстані, на Тарнавці (місцевість в районі сучасних вулиць Богдана Хмельницького і Волинської) , на світанку 10 жовтня полк Кривоноса розпочав штурм Високого замку. Першою, під прикриттям татарських лучників, що «посилали хмари стріл з луків», йшла селянська піхота, озброєна косами і дрючками, за нею - загони козаків і татарської піхоти, що возами тягнули обложні драбини. Під захистом рушничного вогню атакуючі кількома хвилями намагались підійти до стін замку, проте жодна з їх семи спроб успіху не мала і надвечір, втративши декілька десятків чоловік, Кривоніс дав наказ про відступ.
11 жовтня почалася новий штурм. Атака була завзятою, козацька піхота швидко пройшла схилами гори до фортечних стін й по драбинах спробувала піднятись на них. Однак замковий гарнізон, який вночі отримав запаси пороху і куль, «боронився добре».
Львів і Високий замок на гравюрі XVII століття
Львів і Високий замок на гравюрі XVII століття
Наступні два дні пройшли у відносному затишші і підготовці до вирішальної атаки, яка почалась 14 жовтня. Спрямувавши удар на головну браму, козакам Кривоноса вдалось захопити зовнішні ворота замку й закріпитись у його в'їзному дворику. Незважаючи на те, що основне фортечне подвір'я залишалось добре захищеним, Високий замок «без крайньої потреби, залишив спочатку пан бургграф» з невеликим загоном, а 15 жовтня, коли, виламавши внутрішні ворота, козаки з татарами зайняли внутрішній двір фортеці, - й решта вцілілих військових, що через бійниці у дальніх мурах вибрались назовні й відступили до Львова. Якщо вірити польським джерелам, то, увірвавшись до замку, полк Кривоноса «жорстоко вбив там понад тисячу вбогого люду обох статей і різного віку», не шкодуючи нікого, «ні православних, ні католиків, ні поляків, ні русинів, ні євреїв. Не боронила від смерті ні віра, ні стать, ні вік. Один страшенний крик розпачу змішався з криками переможців і доносився до мурів міста!».
Втративши останню твердиню, яка захищала Львів, магістрат, щоб уберегтись від розправи, був змушений виплатити Богдану Хмельницькому 220 тисяч злотих (за іншими даними - 365 тисяч), після чого той рушив до Замостя, основної мети походу на Захід, найпотужнішої фортеці Речі Посполитої. Її захищав 5-тисячний гарнізон, проте десь усемеро більше козацько-татарське військо виявилась не готовим ні до тривалої облоги, ні до штурму укріпленого численними бастіонами міста. Через відсутність обложної артилерії, нестачу провіанту і наближення зими Хмельницький погодився на переговори й, отримавши від магістрату 20 тисяч злотих відкупу, через 17 днів зняв облогу й рушив до Києва, у який тріумфально вступив 23 грудня 1648 року.
Спроба короля Яна Казимира наступного року ударами з Литви і Польщі придушити повстання Хмельницького, яке крім України поширилось і на південні території сучасної Білорусі, зазнала невдачі: у червні під Збаражем було розбите військо Яреми Вишневецького, а 16 серпня 1649 року під Зборовом - особисто королем очолювана 30-тисячна армія. Наслідком цих поразок стало «Оголошення милості його королівської величності війську запорізькому на пункти, запропоновані в їх чолобитній», якою на території Брацлавського, Чернігівського і Київського воєводств встановлювалась фактична козацька автономія, підтверджена у листопаді надзвичайним сеймом Речі Посполитої.
14 жовтня 2018 © Дмитро Копилов спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Війни
Битви
Україна
Європа
Нова історія

Головні події 15 жовтня

#ЦейДень
Все про 15 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left14 жовтня
16 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward