Напруженість між СРСР і США з приводу ситуації на Кубі особливо зросла після того, як у квітні 1961 року зазнав невдачі антикастрівський десант, котрий висадився в бухті Свиней. Десант складався із кубинських емігрантів, пройшов підготовку в США і мав за мету повалити уряд Фіделя Кастро. Оскільки мета десанту досягнута не була, Кастро остерігався, що США здійснять ще одну спробу інтервенції і звернувся до Радянського Союзу по військову допомогу. Наступного року на Кубу прибуло більше 20 тисяч радянських військовослужбовців.
Радянський лідер Микита Хрущов скористався запрошенням Кастро і вирішив розмістити ядерні ракети поблизу кордонів США, аналогічно тому, як американські ракети розміщувались на військових базах біля радянських кордонів (наприклад, в Італії і Туреччині).
На Кубі було розгорнуто всю наявну зброю, включно з ядерною. Через два дні після отриманя знімків з літака-шпигуна і їх розшифрування, президент США Джон Кеннеді оголосив морську блокаду Куби, яка передбачала обшук всіх кораблів, що прямували на острів з метою недопущення туди радянських військ і зброї. Війська НАТО і країн Варшавського договору були переведені в стан постійної готовності.
Наступні двотижневі переговори між США і СРСР, присвячені вирішенню Карибської кризи, дозволили ліквідувати загрозу ядерної війни, до котрої людство підійшло як ніколи близько: СРСР зобовязався забрати всі ракети з Куби і допустити туди інспекторів ООН, а США — ліквідувати у піврічний термін свої ракети в Туреччині і не здійснювати спроб перевороту на Кубі.
Коментарі
Дивіться також
• «Черевик Хрущова», 1960
• Десант в бухті Свиней, 1961
• Замах на Джона Кеннеді, 1963
• Правила життя Микити Хрущова
• Початок розрядки напруженості між США і СРСР, 1972
• Відставка Фіделя Кастро, 2008