Нерон Клавдій Цезар Друз Германік, уроджений Луцій Доміцій Агенобарб, народився 15 грудня 37 року у знатній плебейській родині, члени якої були удостоєні семи консульств, тріумфу, двох цензорств, і нарешті, здобули патриціанський статус. Матір Нерона, Юлія Агріпіна-молодша, доводилась сестрою імператору Калігулі. У 39 році вона разом з сестрою була викрита у змові з метою повалення імператора та захоплення влади і була вислана з Риму. Після смерті батька наступного року, Нерон був відданий на виховання тітці, Доміції Лепіді Молодшій.
Через рік Калігула був убитий преторіанцями і Агріпіна повернулась із заслання за наказом нового імператора Клавдія. У 48 році дружина Клавдія Месаліна була звинувачена у змові проти свого чоловіка і страчена, а ще через рік Клавдій одружився з Агріпіною. З метою зробити Нерона спадкоємцем престолу в 50 році Клавдій усиновив його, і Луцій Доміцій Агенобарб став іменуватися Нерон Клавдій Цезар Друз Германік. Клавдій офіційно визнав у ньому свого спадкоємця, а також заручив його зі своєю дочкою, Клавдією Октавією. Учителем Нерона став філософ Сенека, відкликаний із заслання з Корсики.
13 жовтня 54 року Клавдій помер, отруєний Агріпіною, і того ж дня 16-річний Нерон був проголошений імператором. У перший рік свого правління він повністю знаходився під впливом матері, Сенеки і префекта преторіанської гвардії Бурра. Однак вже через рік виступив проти матері, звинуватив її і наклепах і вислав з Риму без почестей і охорони. Цього ж року він позбавився впливу Сенеки і Бурра, ставши повноправним правителем держави. Він намагався боротися з корупцією, марнотратством, знизив податки, мита, будував театри, школи, організовував фестивалі, що сприяло популярності Нерона в країні.
До 60 року Нерон проявляв себе розважливим правителем, який дбає про життя простих громадян, вільновідпущених і рабів. Він намагався боротися з корупцією, марнотратством, знизив податки, мита, будував театри, школи, організовував фестивалі. Все це сприяло популярності Нерона в країні. За час його правління Рим провів лише одну війну і основні зусилля Нерона були направлені на зміцнення кордонів держави, чого вдалось досягнути залученням на ключові посади в державі і провінціях непересічних особистостей.
Поведінка Нерона різко змінилася в 59 році після смерті матері, яку він наказав убити дізнавшись, що Агріпіна організовує змову проти імператора — він остаточно відсторонився від впливу філософа Сенеки, стратив свою колишню дружину, став переслідувати і страчувати своїх політичних супротивників, а також знатних римлян під приводом образи імператорської величі, розпочав переслідування нової релігії, християнства, носіями якої були найбідніші верстви країни. У цей же період він фактично самоусунувся від управління державою, зосередившись на мистецтві, — писав вірші, п'єси, складав музичні твори, брав участь у змаганнях поетів та музикантів, в яких неодмінно здобував перемогу.
Помер Нерон 9 червня 68 року, наказавши своєму секретареві перерізати собі горло дізнавшись, що сенат оголосив його ворогом народу. Це привело до громадянської війни, відомої як Війна чотирьох імператорів.
Коментарі
Дивіться також
• Тиберій — другий імператор Риму, 14
• Велика пожежа у Римі, 64
• Смерть Нерона, 68
• Рік чотирьох імператорів, 69
• Римський імператор Траян, 98
• Імператор-філософ Марк Аврелій, 161