сьогодні
Заголовки
arrow_drop_down
Хронологія
Теми
популярні статті
Регіони
нові статті
Правила життя
Фотоісторії
Ще
arrow_drop_down
Моя історія
Підтримати
search menu
Андрій Сахаров -
Нобелівський лауреат
9 жовтня 1975 року радянський фізик Андрій Дмитрович Сахаров, один із творців радянської водневої бомби, став лауреатом Нобелівської премії миру за його багаторічну боротьбу проти "зловживання влади і застосування сили, що принижують людську гідність в усіх її проявах".
На обкладинці: Андрій Дмитрович Сахаров
6261
Особистості
Андрій Сахаров народився у Москві в 1921 році, закінчив Московський університет і в червні 1948 року почав працювати над радянським проектом створення ядерної зброї. Цього ж року в СРСР була випробувана атомна бомба і Радянський Союз та США зайнялись створенням водневої бомби, зброї, що теоретично в десятки разів потужніша за атомні бомби, скинуті на Хіросіму та Нагасакі. В 1952 році американці першими досягли бажаного результату, а в СРСР водневу бомбу вдалось створити лише в 1955 році, в значній мірі завдяки шпигунським чином отриманій секретній інформації з США.
Хоча Сахаров за свій внесок у створення нової зброї був нагороджений численними державними відзнаками, він згодом висловив жаль з приводу своєї участі у розробці зброї масового знищення і в 1957 році написав статтю з приводу небезпеки проведення ядерних випробувань, згубного впливу малих доз радіації на здоров'я людини і закликав до припинення випробувань. Радянські власті досить стримано поставились до критичних зауважень Сахарова аж поки в 1969 році в "The New York Times" не з'явилась стаття Сахарова із критикою гонки озброєнь, радянської політичної системи і закликом до створення в СРСР "демократичного, плюралістичного суспільства, вільного від нетерпимості та догматизму і стурбованого майбутнім планети в цілому". Після цієї публікації Сахаров був усунутий від роботи над військовими програмами і позбавлений радянських нагород і звань.
В 1975 році він став першим громадянином СРСР, нагородженим Нобелівською премією миру. Радянські власті заборонили Сахарову прибути до Осло на вручення нагороди.
Після критики радянського вторгнення в Афганістан в 1979 році, Сахаров був висланий у місто Горький, де він прожив під наглядом до 1986 року, коли новий радянський лідер Михайло Горбачов запросив його повернутись до Москви. Невдовзі Сахаров був обраний делегатом на З'їзд народних депутатів, де виступив опонентом Горбачова з багатьох ключових політичних і суспільних питань, і увійшов до комісії, що працювала над проектом нової радянської конституції.
Андрій Сахаров помер увечері 14 грудня 1989 року від сердечного приступу і був похований на Востряковському кладовищі у Москві. У 1988 році Євросоюз запровадив щорічну премію імені Сахарова, яка вручається за захист прав людини та його основних свобод, прав меншин і розвиток демократії та відстоювання верховенства закону.
Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Діагностуючи диктаторів: Гітлер, Сталін, Муссоліні
Пряма Мова
Діагностуючи диктаторів: Гітлер, Сталін, Муссоліні
Особистості
Європа
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 9 жовтня 1975

#ЦейДень
Все про 9 жовтня 1975
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left8 жовтня
10 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-18
info_outline
format_color_fill

arrow_upward