Цей день в історії
сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Рубрики
Регіони
всі статтінові статтіпопулярні статтівипадкова стаття
Правила життя
Подкасти
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
Цей день в історії
menu
toggle_off
Битва під Тигранакертом
Незважаючи на багатократну перевагу, 6 жовтня 69 року до н. е. армія Тиграна II Великого була розбита військами римського консула Луція Ліцинія Лукулла, які захопили і рограбували столицю Великої Вірменії. Поразка під Тигранакертом мала вирішальне значення для долі Вірменії, яка втратила практично всі свої завоювання останніх десятиліть і була змушена підписати з Римом мирний договір.На обкладинці: Прапор Великої Вірменії
14877
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

Після поразки у 105 році до н. е. Тигран, 21-літній внук засновника династії Арташесидів, став заручником при дворі царя Парфії Мітрідата II. По смерті батька у 95 році до н. е. Тигран викупив у парфян свою свободу ціною "70 родючих долин" на території сучасного північно-східного Ірану і за їх підтримки став царем Вірменії.

Вже наступного року Тигран II захопив вірменське царство Софена, яке перебувало у васальній залежності від селевкідськиї Сирії і управлялась вірменською династією Єрвандідів. За підтримки понтійського царя Митрідата VI Великого, з дочкою якого Тигран одружився, в 93 році до н. е. він завоював Кападокію і розпочав війну з Парфією, яка завершилась через 5 років поверненням "70 родючих долин", завоюванням Атропатени та розоренням столиці Парфії міста Ектабан, що дало привід Тиграну проголосити себе "царем царів".

На завойованих територіях Тигран почав зведення нових міст, включаючи і нову столицю держави Тигранакерт, куди для протидії іранському впливу було звезено кількасот тисяч греків з розорених вірменами окраїн, а у 83 році до н. е. Тигран розпочав війну проти Сирії — завоювання її столиці Антіохії привело до припинення існування імперії Селевкідів і до кінця 80-х років до н. е. Вірменія стала найбільшою державою на Близькому Сході, простягаючись від Середземного моря на Заході до Каспійського на Сході, а Тигранакерт — центром елліністичної культури регіону.
Вірменія за Тиграна II
Вірменія за Тиграна II

У 72 році до н. е. Понтійське царство зазнало поразки від Римської республіки і тесть Тиграна Мітрідат VI був змушений рятуватись втечею до Вірменії. Відмовившись видати його римлянам, Тигран спровокував початок війни, яка завершилась для поразкою вірмен, — війська консула Луція Ліцинія Лукулла захопили Кападокію і, переправившись через Єфрат, 6 жовтня 69 року до н. е. підійшло до Тигранакерта. Незважаючи на п'ятикрату перевагу в чисельності, війська Тиграна були повністю розбиті завдяки вдалим обманним маневрам римлян і їх залишки були змушені тікати з поля поля бою.

Саме місто римляни взяти штурмом не змогли і воно впало після тривалої облоги лише коли його жителі, звезені звідусюд, підняли бунт і відкрили ворота — Тигранакерт був розграбований, царська казна викрадена — лише золота було вивезено 8 тисяч талантів (близько 140 тонн), — що дало можливість Лукуллу стати одним з найбагатших громадян Римської республіки.

Незважаючи на те, що наступного року римляни не змогли взяти історичну столицю Вірменії Арташат, поразка під Тигранакертом стала вирішальною для долі країни — скориставшись її ослабленням, проти неї знову виступла Парфія і в 66 році до н. е. Тигран II, який втратив практично всі свої завоювання, був змушений підписати з римлянами мирний договір. Виплативши значну контрибуцію і задовільнившись титулом «друга і союзника римського народу», що забезпечувало Вірменії захист від Парфії, Тигран II мирно правив залишками імперії до своєї смерті в 55 році до н. е.

Через два роки його спадкоємець на престолі молодший син Артавазд II спробував у союзі з Парфією повернути втрачені вірменські володіння: після успіхів на першому етапі, коли були відвойовані Софена і Мала Вірменія, в 34 році до н. е. він був розбитий римським консулом Марком Антонієм, взятий в полон і після трьох років ув'язнення страчений в Єгипті.

Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 31 серпня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Головні події 6 жовтня

#ЦейДень
Все про 6 жовтня
Події, факти, персоналії