сьогодні
Заголовки
arrow_right
Хронологія
Теми
Регіони
нові статтіпопулярні статтівсі статті
Правила життя
ЗНО
Ще
arrow_right
Моя історія
Підтримати
search menu
Замах на Анвара Садата
6 жовтня 1981 року під час військового параду з нагоди 10-ї річниці Арабо-ізраїльської війни група мусульманських екстремістів на чолі з лейтенантом Халедом ель-Ісламбулі вчинила замах на президента Єгипту Анвара Садата - він був чотири рази поранений і помер через дві години. Країну очолив віце-президент Єгипту Хосні Мубарак, котрий сидів поруч з Садатом, але вцілів під час нападу.
На обкладинці: Момент замаху на Анвара Садата, 6 жовтня 1981 року © Makaram Gad Alkareem/Agence France-Presse
6592
Кримінал
Володимир Лук'янюк
Анвар Садат був обраний президентом Єгипту 17 жовтня 1970 року по смерті президента Гамаля Абдель Насера, свого давнього соратника по підпільній революційній організації "Офіцери за свободу", яка у 1952 році здійснила військовий переворот, що позбавив влади короля Фаруха. У 1954 році перший президент Єгипту Мохаммед Нагіб був усунутий від влади шляхом інтриг та інсинуацій Насера, за правління якого Садат зробив стрімку кар'єру і в 1969 році став віце-президентом.
Практично зразу після приходу до влади Анвар Садат відмовився від політики арабського націоналізму й арабського соціалізму свого попередника - у 1971 році Єгипет вийшов зі складу Об'єднаної Арабської Республіки (ОАР), створеної в 1958 році за участю Сирії, Іраку, і отримав нову назву - Арабська Республіка Єгипет (ОАЄ). З метою подальшої консолідації країни Садат задався метою повернути втрачені під час Шестиденної війни Синайський півострів і секор Газа.
Анвар Садат (другий справа) і Хосні Мубарак (другий зліва) під час параду
Анвар Садат (другий справа) і Хосні Мубарак (другий зліва) під час параду
Зазнавши невдачі у дипломатичному вирішенні проблеми, він прийняв рішення шукати його військовим чином, але дещо змінивши міжнародні пріорітети Єгипту, - в 1972 році Садат вислав з країни 20 тисяч радянських військових радників, що сприяло налагодженню якісно нових дипломатичних стосунків із США, головним союзником Ізраїлю на Близькому Сході, і 6 жовтня 1973 року, заручившись підтримкою Сирії, Єгипет розпочав чергову арабо-ізраїльську війну.
Незважаючи на нульовий результат війни, яка закінчилась через 19 днів, успіх Єгипту в її перші дні сприяв зростанню авторитету Анвара Садата як в самому Єгипті, так і на Близькому Сході в цілому. Це зміцнило його позиції на сепаратних єгипетсько-ізраїльських переговорах, котрі Садат наважився провести без узгодження з іншими арабськими країнами. Вони завершились підписанням в 1974 році мирної угоди, згідно з котрою Ізраїль повернув Єгипту частину Синайського півострова, і повномаштабного мирного договору в 1979 році та поверненню решти Синаю.
Халед ель-Ісламбулі
Халед ель-Ісламбулі
6 жовтня 1981 року з нагоди 10-ї річниці Арабо-ізраїльської війни 1973 року в Каїрі відбувся військовий парад, в ході якого група офіцерів на чолі з лейтенантом Халедом ель-Ісламбулі під час маршу елітних частин вискочила з вантажівки, що проїжджав повз урядову трибуну, відкрила по ній вогонь та закидала гранатами (дві з яких не вибухнули) - 62-річний Садат був чотири рази поранений і помер через дві години; разом з ним загинуло ще сім осіб з числа іноземних гостей і членів уряду. На місці замаху один з нападників був убитий і один - захоплений в полон.
Проведене наступне розслідування виявило зв'язок нападників із фінансованим лівійським лідером Муаммаром Каддафі екстремістським угрупуванням "Організація визволення Єгипту", котре закидало Садату підписання єгипетсько-ізраїльського мирного договору і надання притулку іранському шаху, котрого, на думку екстремістів, слід було вислати на батьківщину і віддати під суд. За участь у вбивстві Садата перед судом, що відбувся в листопаді, постало 24 чоловіка - Ісламбулі та чотири інших учасника змови були засуджені до страти; 17 чоловік засуджено до ув'язненя від двох років до пожиттєвого, двох виправдано.
Наступником Анвара Садата на посту став віце-президент Хосні Мубарак, котрий сидів поруч з Садатом, але вцілів під час нападу. Він керував Єгиптом до лютого 2011 року, коли був змушений піти у відставку в результаті масових антиурядових протестів.
5 жовтня 2016 © Володимир Лук'янюк спеціально для «Цей день в історії». Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 3.0 Неадаптована» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку. Сподобалась стаття? Підтримайте чашкою кави.

Коментарі

Дивіться також

Премія «Оскар»
Інфографіка
Премія «Оскар»
Кримінал
Особистості
Азія
Новітня історія
Холодна війна

Головні події 6 жовтня

#ЦейДень
Все про 6 жовтня
Події, факти, персоналії
keyboard_arrow_left5 жовтня
7 жовтняkeyboard_arrow_right
© 2001-19
info_outline
format_color_fill

arrow_upward